Ракета SpaceX 13 січня успішно вивела на орбіту український супутник «Січ-2-30» разом із 104 іншими апаратами. Через п’ять годин після запуску розробник «Січі» КБ «Південне» повідомило, що з супутником встановили стійкий зв’язок і все працює нормально. На дев’яту добу, за словами нардепа Дмитро Кисилевського, що слідкував за запуском у центрі управління, мали зробити тестовий знімок. Проте жодного знімку протягом двох тижнів так і не з’явилось. Чому?
«Січ-2-30» – перший за 10 років український державний супутник, що вийшов на орбіту. Початково він називався «Січ-2-1» і мав опинитися у космосі на шість років раніше – у 2015-ому. Проте через брак коштів проект затягнувся. Врешті, за інформацією Державного космічного агентства, сам супутник, наземна інфраструктура, послуги запуску та страхування обійшлися у близько 245 млн грн, з яких мінімум 110 млн – власні кошти КБ «Південне». Апарат призначений знімати територію України, попереджаючи про пожежі і вирубку лісів, допомагаючи точному землеробству, картографії та іншим цивільним цілям. Детальніше про його характеристику та історію ми писали раніше.
Після заяв про успішний запуск 13 січня, жодна з організацій, відповідальних за проект, не розповідала про стан «Січ-2-30». Редакція AIN.UA надіслала офіційні запити до Державного космічного агентства (ДКА) та Національного центру управління та випробування космічних засобів (НЦУВКЗ), що відповідає за прийом інформації і керування супутником, 24 січня. На момент виходу матеріалу відповідь від ДКА так і не надійшла. «Це до КБ «Південне», — передала пресслужба слова голови агентства . У пресслужбі Національного центру відповіли, що наразі тривають льотні випробування, тож «за два місяці наші фахівці зможуть відповісти на запитання».
Першим тишу порушило КБ. Розробник супутника випустив офіційну заяву, де йдеться про те, що через «ряд зовнішніх чинників», які виникли в рамках групового запуску, не вдалося вставити стійкий зв’язок із «Січчю». Через це оператори не змогли повернути його сонячними панелями до Сонця, а отже апарат не отримує достатньо енергії і почав втрачати заряд батарей. Супутник, завдяки вбудованим алгоритмам, перейшов у режим енергозберігання. Чому так сталось та що буде далі?
На місії SpaceX Transporter 3 «Січ» летіла разом із 104 іншими супутниками. Так значно дешевше – лише $1 млн за апарат вагою до 200 кг, якщо платити напряму. Викупити весь Falcon 9 під себе коштує близько $50 млн.
Через 1 годину 23 хвилини і 2 секунди український супутник успішно відділлився від другого ступеня ракети. Перший сеанс зв’язку пройшов нормально. Інженери встигли переконатись, що системи телеметрії, керування та живлення працюють як треба. Проте далі почалися проблеми.
Поряд літали декілька десятків інших апаратів. Сигнали, які вони направляли до базових станцій на Землі і назад, наклалися на сигнал із «Січі». Це призвело до нестабільного зв’язку з нашим супутником, пояснює основну версію інженерів головний конструктор космічних апаратів КБ «Південне» Костянтин Білоусов. «Із ситуацією, коли в нас є сигнал з апарату, проте ми не можемо відправити на нього команди, ми стикнулися вперше», – розповів він.
Проблеми зі зв’язком продовжувалися перші дні після запуску, але поступово «хмара» супутників розсіялась. Здавалося б, все має налагодитись, але виникла ще одна проблема.
У 2013 році, коли супутник заклали в космічну програму, «Січ-2-30» (раніше «Січ-2-1») планували запускати на українських ракетах «Циклон-4» або «Дніпро». Там його б встановили вертикально. Проте у 2021 році довелось шукати нову ракету-носій. Одним з кандидатів була індійська PSLV, але врешті навесні 2021 року вирішили скористатися послугами SpaceX. В компанії Маска ціна була нижчою, і ракета стартувала швидше за інші. Проте на Falcon 9 супутник встановлювався боком, що призвело до ряду проблем і необхідності доопрацювати апарат.
Коли закріплений на боковий порт «Січ-2-30» відділився від ракети 13 січня, під час перших сеансів зв’язку його потрібно була «перевернути», направивши панелями до Сонця. Через проблеми зі зв’язком це зробити не вдалося. Коли ж зв’язок відновили, то батареї супутника розряджалися, бо на панелі потрапляло мало світла. Апарат автоматично перейшов в режим енергозбереження: витрачає стільки енергії, скільки отримує. За такої ситуації переорієнтувати супутник вже неможливо. Інженери лише можуть отримувати телеметрію. Чи є з цього вихід?
В офіційній заяві КБ «Південне» йдеться, що протягом одного-двох місяців «Січ» під впливом магнітного поля і гравітації зможе самостійно повернутися панелями до Сонця. Білоусов називає цей термін приблизним – зараз в КБ ведуть більш точні розрахунки. Те, що супутник може самостійно розвернутись із часом, AIN.UA підтвердив директор Інституту космічних досліджень Олег Федоров.
Білоусов називає груповий пуск на Falcon 9 дуже складним з точки зору умов. «Це зворотна сторона відносно дешевого запуску», – вважає Федоров. Головний конструктор космічних апаратів каже, що надалі такі умови врахують.
«Ми побачили, що конструкція, бортова апаратура, електроніка витримали навантаження, котрі створила ракета-носій. Далі – збіг обставин з області «везіння – невезіння», – каже головний конструктор космічних апаратів. Із «Січ-2-30» поки залишається тільки чекати та сподіватися на везіння.
