8 березня 2022 року український фотостоковий сервіс Depositphotos оголосив про те, що йде з ринків РФ та Білорусі. Для сервісу це — суттєвий шматок аудиторії, саме з Росії на нього йде більше всього трафіку. AIN.UA поговорив про цей крок, а також про те, як компанія працює за умов війни, із віце-президентом VistaPrint Вадимом Нехаєм, який відповідає за Depositphotos.

Передісторія

Популярний фотосток Depositphotos на початку нульових заснував український підприємець Дмитро Сергєєв. У жовтні 2021 року сервіс поміняв власника: його викупила американська компанія VistaPrint за $85 млн. У березні 2022 року, після того, як Росія напала на Україну, Depositphotos оголосила про те, що йде з ринків Росії та РБ.

«Ми не допустимо, щоб наші сервіси використовували для пропаганди, дезінформації чи підтримки протиправних дій. Тому скасовуємо прийом платежів, доступ до сервісу клієнтам та партнерам із зазначених країн», — заявив віце-президент компанії.

Таке рішення підтримала і VistaPrint, компанія-власниця сервісу.

Нюанс цього кейсу в тому, що у Depositphotos досить значна частина трафіку, а також творців контенту (фотографів та дизайнерів) — саме з РФ. За даними SimilarWeb, це може бути 15-20% трафіку, від якого компанія відмовилась. За даними AIN.UA, біля третини фотографів, що постачали контент — з цих ринків.

Скріншот із SimilarWeb

Як приймали рішення

За словами Нехая, рішення піти з цих ринків було нелегким та з комерційної точки зору доволі болючим для компанії:

«З 2009 року ми активно розвивали нашу присутність у регіоні та стали основним гравцем. Для нас це — суттєва втрата виручки та необхідність перепрофілювати співробітників, що працювали із цим регіоном», — повідомив він AIN.UA. Але разом із тим, після військової агресії РФ проти України іншого вибору у компанії не було.

Нехай розповідає, що спільнота українських стокових фотографів (яка за обсягом дорівнює російській) зараз домагається подібних рішень від інших гравців ринку фотостоків. Співробітникам Depositphotos, що працювали з РФ та РБ, пропонують альтернативні посади.

Після виходу з цих країн компанія зосередиться на ринках Північної Америки, Європи, Австралії, а також на українському ринку.

Як компанія працює за умов війни

Ще до початку війни в компанії розробили план матеріальної підтримки для співробітників, а також безперервності діяльності (той самий BCP, business continuity plan — план на випадок несподіваних ризикованих або загрозливих подій — ред.).

Після війни всередині компанії утворили команду, що допомагає співробітникам з усіма питаннями. (релокейтом, транспортом, пошуком житла, інформацією та психологічною підтримкою).

«Ми допомагаємо співробітникам з евакуацією, у межах країни та за кордон. Рекомендуємо релокейт до Берліну, оскільки у нас там є офіс. Компанія може організувати та оплатити проживання там членів команди та їхніх родин (чоловіка, жінки та дітей) на два місяці», — розповідає Нехай.

За його словами, в компанії не зменшували зарплати через війну. Також дозволили лишитися усім співробітникам, які хотіли піти з компанії в березні, і взяли на роботу усіх кандидатів, які були погоджені до війни.

«Попри те, що в Україну прийшла війна, це не позначилося на наших клієнтах. У нас крута команда, що продовжує працювати в той час, як ворог обстрілює наші міста», — говорить він.