Керівний партнер Trustme Law Firm Сергій Барбашин та юрист компанії Олег Чіп розповідають, на що українському бізнесу варто звернути увагу при релокації.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, перед бізнесом виникає досить складне завдання: що робити надалі. Серед варіантів дій для забезпечення діяльності, утримання працівників, підтримки економіки та допомоги ЗСУ в умовах воєнного часу розглядається питання релокації.

Відразу хочемо зазначити, що релокація були актуальною не тільки у військовий час. Оскільки багато ІТ, сервісних компаній працювали дистанційно. Організовували постійні або тимчасові офіси як у різних частинах нашої країни, так і у різних країнах.

Одним із варіантів є релокейт в регіони України, де не ведуться активні бойові дії

Мінекономіки впровадило програму, за якою бізнес може отримати допомогу в переміщенні свого обладнання на безпечні території та розселенні працівників. Для такої допомоги, компанії необхідно заповнити заявку на участь у програмі за посиланням.

Хочемо звернути увагу, що в умовах воєнного стану також запроваджені пільги. Зокрема:

  • скасування вимог щодо отримання ліцензій та дозволів на більшість видів діяльності: запроваджено декларативний принцип набуття права на провадження господарської діяльності без необхідності отримання документів дозвільного характеру (з деякими виключеннями);
  • трудові відносини: спрощено порядок звільнення, можливість збільшення робочого часу з 40 до 60 годин на тиждень, можливість призупинення дії трудового договору та інші. 
  • податки: скасування перевірок, право не сплачувати єдиний податок ФОП 1,2 групи, ставка єдиного податку 2% для 3 групи та інші. 

Інший варіант — релокація за кордон

Найчастіше ми отримуємо запити від українських компаній на переміщення до країн Балтії, Болгарії, Польщі чи Португалії. Рідше — до Німеччини, Великої Британії, Кіпру, через вартість відкриття та супроводження в таких країнах бізнесу.

Як обрати юрисдикцію?

“Універсально-ідеальної” юрисдикції не існує. Обираючи місце для релокації, можете звернути увагу як на особливості кожної країни, так і на потреби вашого бізнесу на сьогодні та й найближчу перспективу. Наприклад:

  • Розрахунки та податки. Для компаній з невеликими витратами може підійти країна з мінімальними ставками податку на прибуток. Зокрема, Естонія (привабливий 0% податок на прибуток, якщо не виводяться дивіденди), Болгарія (10% з податку на прибуток) або Литва (наявність пільгової системи та податку на прибуток 5% за певних умов). Якщо це — виробнича компанія з великою кількістю витрат, як-от заробітні плати, сировини, обладнання, сторонні сервіси та послуги, для багатьох не проблема розглянути компанію і з стандартами податками на прибуток у вигляді 15-25%.
  • Працівники. Якщо планується релокація працівників, в Естонії — досить високі заробітні плати та податки з них (ставка соціального податку 33% та додатково сплачуються інші податки), у Болгарії квота на іноземців лише 10-20% від загальної чисельності працівників, а Литва не усім підходить за розташуванням. У таких випадках, підприємці не виключать Кіпр, Португалію або Словенію, або країни, де зокрема можна отримати статус підприємця.
  • Витрати. Реєстрація компанії, супровід діяльності (аудити, офіс, тощо), вимоги до мінімального статутного капіталу та заробітної плати, тощо. 
  • «Крипто-френдлі»: можливість проводити діяльність у сфері криптовалюти (наприклад, у Литві лояльність до криптодіяльності дозволяє отримати дозвіл на роботу з криптогаманцями, в Естонії наявна можливість отримати ліцензію на відкриття криптобіржі та криптогаманця). Також, потрібно враховувати, що у більшості країн така діяльність на сьогодні неврегульована. Якщо робота з криптою для вас є ключовою, краще обирати лояльні до неї юрисдикції. 
  • ПДВ. Необхідно розуміти, звідки будуть клієнти та які послуги будуть надаватися. Наприклад, у більшості випадків ПДВ не буде нараховуватися, якщо замовники — компанії не з країн ЄС. У той же час, якщо замовники — компанії з ЄС або країни релокації, то без статусу платника ПДВ можуть бути зобовʼязання донарахувати 20-25% та сплачувати до бюджету. Слід розуміти, що статус платника ПДВ не завжди просто отримати, у деяких випадках, зокрема, у Словенії, необхідно мати оборот на певну суму (у 2021 році не менше 50 000 євро за останні 12 місяці з компанією в Словенії) та підтримувати ці показники й надалі.
  • Банківський рахунок. Не в усіх країнах можливо відкрити рахунок у банку. Варто на це зважати, оскільки для певних видів діяльності це — mush have, а платіжна система, навіть якщо використовувати тимчасово, не підійде для розрахунків.

Наведений перелік не є вичерпним. В кожної компанії та бізнесу наявні свої завдання, які необхідно вирішити для релокації. Наприклад, перед ритейлом або ж виробниками виникає питання вивезення товару та обладнання, оренди складу. Для такого вивезення необхідно враховувати особливості митних платежів, імпортних податків та інші нюанси. 

Деяким компаніям важливо знаходитись ближче до країни, де їхній основний ринок клієнтів, для деяких — лояльна юрисдикція для роботи з криптоактивами.

Етапи релокейту 

  • Визначення задач та юрисдикції. 

Визначившись з ключовими питаннями, можна оцінити та визначити найбільш ефективну юрисдикцію для конкретної компанії. В залежності від задач сформувати бюджет реєстрації, вартості супроводження діяльності в конкретній країні та проаналізувати можливості оптимізації податкового навантаження. 

  • Збір та підготовка документів.

Кожна із юрисдикцій має нюанси щодо переліку необхідних документів для реєстрації. 

Це може бути як мінімальний набір документів: копія закордонного паспорту, підтвердження адреси проживання (витяг з банку/рахунок за комунальні послуги тощо), довіреність, CV власника та директора, так і інші, в залежності від країни.

Наприклад, для відкриття бізнесу в Литві необхідно оформити нотаріальну згоду від директора на посаду, якщо директор та акціонер — різні особи та директор не має можливості бути фізично у Литві. Засновником компанії в Польщі необхідно отримати PESEL (аналог українського ІПН) та електронний підпис EPUAP для підписання установчого договору та інших необхідних документів. У Португалії без місцевого ІПН розпочати процес реєстрації неможливо. У певних країнах, як-от Литва, Болгарія, Словенія, необхідно внести статутний капітал до реєстрації, а для цього відкрити рахунок у банку чи платіжній системі.

  • Подання документів для реєстрації. 

Після визначення юрисдикції та збору необхідних документів необхідно подати їх до місцевого реєстратора чи нотаріуса. За умов обмеженого виїзду з території України можливість дистанційного відкриття компанії може бути ключовим для визначення юрисдикції. Слід враховувати, що для більшості країн необхідно скласти нотаріально засвідчені документи та враховувати додатковий час на пересилку документів. Крім того, підібрати банк чи платіжну систему, де рахунок можна відкрити дистанційно, представником по довіреності або пройти верифікацію онлайн.

  • Відкриття банківського рахунку. 

Питання відкриття рахунку інколи потребує більших зусиль та часу, аніж сама реєстрація компаній, тому попередньо необхідно розуміти, в якому банку, платіжній системі, тощо компанія матиме рахунок. 

Для відкриття необхідно враховувати і сферу діяльності. Наприклад, обмежена кількість банків працюють з high risk-компаніями (які провадять діяльність у сфері криптовалют, гемблінгу, ІТ).

Слід ретельна підійти до підготовки CV засновників та директора. Найчастіше питання — довести джерело походження коштів та плани на наступний 1-3 роки.  

Рішення про відкриття рахунку залишається виключно за відділом контролю банку, але за допомогою юристів, що мають досвід супроводження такого відкриття, можна визначитись з банком та здійснити попередні дії, що збільшуватимуть шанси на позитивне рішення щодо відкриття рахунку. 

Наприклад, відкриваючи компанію у Болгарії, необхідно враховувати, що місцеві банківські установи особливо звертають увагу на документи, які підтверджують подальше перебування в країні, співпрацю з місцевими компаніями. До того ж, засновникам необхідно мати підтверджене місце проживання, адресу для офісу та контактну особу для компанії (громадянина Болгарії). У Португалії не будуть зайвими (а у певних банках необхідними) переклади документів на португальську мову з місцевим засвідченням.

  • Оформлення працівників. 

У більшості країн ЄС громадянам України, що перетнули кордон з 24 лютого 2022 року, не потрібно отримувати дозвіл на роботу, оформлювати роботу візу категорії D. 

Проте відповідні процедури можуть значно відрізнятися в різних країнах, у тому числі всередині Європейського Союзу.

Наприклад, у Польщі, Естонії, Португалії, з моменту набуття чинності тимчасового захисту, громадяни України можуть працювати без оформлення додаткових документів, а у деяких країнах діють обмеження щодо кількості працівників нерезидентів (наприклад, у Болгарії іноземних працівників можливо мати лише 10% від загальної кількості, для IT-спеціалістів є виключення у 20% від загальної кількості).

Відповідно, якщо питання перевезення працівників є для вас ключовим, питання легалізації їхнього перебування та праці необхідно розуміти до визначення юрисдикції. 

Висновок

Вибираючи конкретну країну для реєстрації компанії, необхідно розуміти особливості та нюанси кожної з юрисдикцій (як щодо відкриття бізнесу, так і щодо його подальшої діяльності). 

Ми не рекомендуємо відкривати компанії без ґрунтовного аналізу майбутньої діяльності, оцінки операцій, місцезнаходження клієнтів. Оскільки компанія може просто не підходити під вашу діяльність, а витрати вже будуть понесені на відкриття та похідні дії. У більшості випадків, попередній податковий аналіз — must have. 

Основні питання, на які, в першу чергу, звертають увагу наші клієнти:

  • система оподаткування та адаптація під задачі компанії;
  • строки та вартість реєстрації;
  • зручність ведення діяльності (електронний документообіг, тощо);
  • можливості оформлення та перевезення працівників.

Ми підготували опитувальник, за яким можна сформувати ключові питання для підбору юрисдикції. Може бути у нагоді, якщо маєте бажання проаналізувати та визначити країну релокейту або звернутися за професійною допомогою. А якщо у вас залишилися питання чи є власні думки з приводу релокації, напишіть мені. 

Автори: Сергій Барбашин, керівний партнер Trustme Law Firm, та Олег Чіп, юрист компанії