Анна Бандрівська зібрала базу знань для військової підготовки «Яблуні», а також розповідає, де ще можна отримати профільну інформацію по темі війни.

Що ви будете робити, якщо завтра вам прийде повістка? 

Звичайно, йдеться про тих, хто сьогодні продовжує працювати в тилу, але є військовозобов’язаним. Чи є у вас хоча б базові знання? «Воєнка» в школі та військова кафедра часто були формальністю. Чи знаєте ви основи домедичної допомоги, чи вмієте правильно накладати турнікет чи тампонувати рану? Чи знаєте основи мінної безпеки? Як оминати розтяжки? Як вирити індивідуальний окоп? 

Була свідком того, яку паніку викликає дзвінок з військкомату: «що купити?», «що взяти з собою?», «він ж навіть автомат в руках не тримав». Така невідомість і брак хоча б базової підготовки цілком природно є причиною страху, стресу чи навіть паніки. Позиція «воювати мають лише професійні військові» прийнятна у випадку, коли ваші вороги менші і слабші або коли конфлікт локальний. В умовах сьогоднішньої війни весь народ – це військо. А країна не може собі дозволити мільйонну професійну армію. Наша могутність фактично залежить від здатності швидко розгорнути якісні резерви. 

Як це влаштовано у інших? 

Є країни, де резервісти проходять періодичне злагодження і вишколи. Найяскравіші приклади – це Швейцарія та Ізраїль.

  • В Швейцарії військова служба є обов’язковою для всіх чоловіків, окрім тих, кому служити не дозволяє здоров’я. Жінки можуть служити добровільно. Власне, переважна більшість армії – це призовники. У 2013 році у Швейцарії був навіть референдум щодо обмеження призову, але 73% проголосували проти. Зазвичай служба розпочинається з 20 років, але в окремих випадках може бути і з 16 років. Початок служби можна відтермінувати на 4 роки за наявності поважних підстав.
  • Перший етап – boot camp, що триває від 18 до 21 тижня. Товариш зі Швейцарії розповідав, що на такому курсі кожен отримує базові знання і навички, свою військову спеціальність і більшість часу вже тренується за своєю спеціальністю. Потім раз на рік він має короткі 10-денні чи 14-денні збори, під час яких проходять злагодження, оновлюють знання, тренуються. Деколи є ще стрільбища на вихідних. В одному підрозділі можуть бути банкіри, бізнесмени, кухарі, науковці. У кожного своя роль. Не знаю, чи так у всіх, але друг каже, що він любить ці збори, бо це можливість побути в новому середовищі, створити нові соціальні контакти, а також відчути певний спокій, адже у випадку війни він знає, що йому робити, знає свою команду, свої задачі.

В Україні процес підготовки резерву почався з прийняттям Закону «Про основи національного спротиву», яким в тому числі регламентується робота територіальної оборони. На жаль, цей процес почався лише пару місяців до повномасштабного наступу, і повноцінне формування сил ТрО не встигли завершити.

В умовах війни, коли потенційні інструктори та досвідчені бійці задіяні в обороні, держава не в стані забезпечити належну підготовку сотням тисяч резервістів. Громадські організації, які раніше влаштовували вишколи, теж зараз не працюють, адже їх інструктори на фронті. А попит на навчання лише росте! Зараз відео на Youtube про користування гранатометами  набирає по 500 000 переглядів за лічені дні – навіть на тих каналах, де всього три відео і пару підписників. За час війни канали, які створювали контент на військову тематику, отримали сотні тисяч нових підписників.

Погана новина: вміння збирати і розбирати автомат чи перегляд відео «як стріляти з NLAW» не підготують вас до війни. Добра новина: все ж є теми, які можна опрацювати самостійно онлайн. 

Agile, LMS і армія

Добрим рішенням була б повноцінна LMS (learning management system), верифікована ЗСУ, де після логіну через «Дія», Bank ID чи КЕП люди мали б доступ до матеріалів і курсів для базової (чи спеціальної) військової підготовки. Пандемія і війна показали, що онлайн-формат чудово масштабується і є більш стійким. Досвідчені офіцери могли б витратити декілька годин, записати одне відео, і передати свої знання тисячам людей. Поки військовий виконує бойові задачі за тисячу кілометрів – інші вчаться у нього. Це Agile та Lean для підготовки резерву. 

Варто відрізняти базу знань і LMS, адже база знань підійде максимально вмотивованим людям, які вміють і люблять самостійно вчитись. LMS ж включає в себе різні практики залучення учня: різного роду тести і завдання, перевірка знань колегами, гейміфікація і здобуття різного рівня нагород за проходження етапів. Для створення курсу (а не бази знань), окрім доменних експертів (в нашому випадку військових) необхідно залучити людей, які мають експертизу у організації онлайн навчання і вміють побудувати ефективний освітній процес з урахуванням досвіду учня. 

До прикладу, в США для цих цілей є система Army Training Information System (ATIS), яка складається з декількох платформ: The Army Learning Management System (ALMS), Army E-learning. Армія США рухається до єдиної, інтегрованої, хмарної системи замість десятків застарілих систем. Крім цього, медична служба армії має свою LMS. Деякі країни використовують і комерційні рішення: збройні сили Великої Британії використовують систему LEO learning. На цих платформах розміщені курси, навчальні матеріали, тести, можна отримувати сертифікати про проходження навчання. 

Такі LMS дають змогу військовим і резервістам самостійно вивчати теорію військової підготовки, а держава може стандартизувати навчання, актуалізовувати знання, швидко повідомляти про зміни в алгоритмах, управляти підвищенням кваліфікації військових. 

Звісно, жодна теорія і онлайн-навчання не замінять практики і тренувань, але все ж є багато тем, які можна майже повністю вивчити самостійно і онлайн, наприклад:

  • алгоритми надання домедичної допомоги;
  • основи мінної безпеки;
  • техніка безпеки при поводженні зі зброєю
  • захист від зброї масового ураження;
  • зв’язок: порядок ведення радіообміну, цивільні засоби комунікації, порядок організації зв’язку. Безпека зв’язку;
  • топографія;
  • психологічний аспект, що таке бойовий стрес, які є техніки саморегуляції;
  • гігієна в полі.

В Україні поки немає такої єдиної централізованої системи, де можна отримати ці знання. Але впродовж останніх років були спроби створити такі платформи:

  • Вишкіл

Волонтерський проект «Вишкіл» створили в 2017 році. На жаль, проект не був сповна реалізований, але декілька цінних відео-матеріалів все ж були створені і тепер є доступними. 

  • Спротив

Досить крутим є сайт «Спротив», який наповнюють ССО України, але він націлений для представників руху опору. Хоча багато інформації є універсальною.

Українська добровольча армія запустила YouTube-канал «Народ Військо – школа молодого бійця ТрО».

Проста платформа «Яблуня», на якій збирається вже наявний в інтернеті контент: відео, тексти, чек-лісти і посібники, корисні посилання на канали і сайти. 

На «Яблуні» можна знайти матеріали як від офіційних джерел (командування ТрО тощо), так і відео з каналів ветеранів війни, які діляться своїм суб’єктивним досвідом, що допоміг їм вижити і бути ефективними. Приклад наявних тем:

  • Що взяти з собою на війну? 
  • Основи домедичної допомоги в умовах бойових дій.
  • Основи мінної безпеки.
  • Захист від хімічної, ядерної зброї та форсфорних снарядів.
  • Поводження з вогнепальною зброєю.
  • Зв’язок, топографія.
  • Яким має бути індивідуальний окоп? Як сформувати інженерні загородження та чому важливі карти мінування?
  • Вогнева та тактична підготовка.
  • Психологічна підготовка: що таке бойовий стрес, як впоратись самостійно з панічною атакою та допомогти побратимам.
  • Деталі побуту: гігієна, сон, вода та історії з передової.

«Яблуня» – волонтерський проект, створений навесні 2022 року. Автори проекту постійно шукають нові матеріали і збагачують платформу, про зміни повідомляють в Telegram-каналі Яблуні. 

  • ТрО

Держава також вже підключилась, щоб відповісти на запит сотень тисяч новачків-військових. Командування Сил територіальної оборони створили Youtube-канал Територіальна оборона України G7, а також недавно запустили сайт, де розміщують матеріали для підготовки. Бачимо, що почалась розробка LMS-системи ТрО Портал дистанційного навчання ТРО.

  • Edtech

В Україні є кілька популярних ресурсів для онлайн-освіти – наприклад, Prometheus і EdEra. Поки на цих платформах немає курсів саме з військової підготовки, але Prometheus запустив курси з домедичної допомоги. 

Отже, опцій для самостійної військової підготовки стає все більше, а мотивації активно готуватись нам «сусіди» додають щодня. Не сумніваюсь, що скоро у нас буде крута LMS для військових, а рівень резерву ЗСУ буде стримуючим фактором нападати на Україну в майбутньому. 

Авторка: Анна Бандрівська, засновниця «Яблуні»