Юлія Петрик, PR Lead в MacPaw, ділиться враженнями про поїздку на конференцію WWDC’22 в кампусі Apple.
Команда MacPaw бере участь у Apple Worldwide Developers Conference (WWDC) вже 10 років. Але цьогорічна WWDC змогла відзначитись не лише першим від початку пандемії офлайн-форматом, але й «днем відкритих дверей» в Apple Park. Штаб-квартира вартістю майже $5 млрд – не лише ціль для різноманітних чуток, але й результат 8 років планування та отримання безлічі дозволів. Раніше WWDC проходила у великих залах Сан-Франциско та Сан-Хосе, а цьогоріч Apple провела конференцію в своєму кампусі, запросивши розробників і представників медіа на екскурсії. Відвідувачам показали новий Apple Developer Center та всіляко намагалися створити атмосферу свята. Ми з командою теж відвідали конференцію, тож у цьому матеріалі розділимо з вами враження від Apple Park та WWDC 2022 в цілому.
За день до WWDC
На реєстрацію в кампус Apple ми приїхали напередодні WWDC. Для входу вимагали квитки на подію, повну вакцинацію та негативний тест на COVID-19. І там же ми отримали маски. Не знаю, чи це саме та легендарна маска Тіма Кука — Apple Face Mask, від якої не пітніють окуляри, але відчуття від користування приємні. Завдяки паперовому матеріалу в ній легко дихати та зовсім не жарко. Водночас вона тришарова, тож доволі цупка й тримає форму, на відміну від звичної медичної маски. Це дає додаткове відчуття захищеності. Маску можна носити протягом восьми годин, прати та використовувати повторно до п’яти разів. Із особливо приємного — вона має регульовані вушка. Така маска була у всієї команди конференції. Її ж можна вважати ексклюзивним експонатом, адже купити її в ритейл-магазинах досі неможливо.
У переддень конференції для учасників провели екскурсію кампусом. Ми також відвідали Developer Center. На вході один із представників Apple запитав наші імена, а з наступним нашим кроком за поворот вже вигукував: «Зустрічайте Vira, Alex, Julia!» та під веселі привітання й вигуки ми рухалися далі. Цікаво, що співробітники Apple, які працювали на локації WWDC — це працівники з 95 Apple Stores у США та Канаді, які приїхали на захід у Купертіно. Персонал WWDC завжди був привітним, але є відчуття, що цього року вони вийшли на новий рівень. Не знаю, за яким критеріями їх відбирали, але в задачі деяких навіть входило читання репу, коли повз них проходили учасники WWDC. Такі дрібниці підтримували дружню та приємну атмосферу на локації.
Враження від Apple Park
Загалом про Apple Park було відомо небагато: це штаб-квартира в Купертіно площею 71 гектар, яку спільнота часто порівнює з космічним кораблем. Хоча сам персонал розповідав, що в проєктуванні приміщення архітектори повертались «назад до витоків», надихались спорудами Стародавнього Риму та їх принципами роботи з кліматичними особливостями. Apple Park — це також тисячі квадратних метрів сонячних панелей, 3,2 км стежок для прогулянок, розгалужені системи підземного паркування та майже 9 000 стійких до засухи дерев 309 видів, представлених у флорі Каліфорнії.
Так, 80% цієї території — парк. Співробітники розповіли, що вже 3 роки не були в офісі через пандемію й здивувалися тому, як повиростали кущі та дерева за цей час. Ідею про те, що люди повинні гуляти, зароджуючи в собі креативність, заклав ще Стів Джобс. Він хотів, щоб кампус був більше схожий на заповідник, ніж офіс у звичному його значенні. Дизайнери навіть спроєктували штучні насипи, щоб відтворити екосистему Каліфорнії. І недарма, адже працівники підтвердили, що така атмосфера дійсно допомагає знімати стрес та сприяє креативності. Проте шлях між деякими з будівель може займати до 10 хвилин пішки, тож для працівників Apple, а на час події — і для гостей, на території доступні велосипеди.
У Apple Park приємно знаходитись. У внутрішньому дворі є власний ставок та фруктові дерева. Під час обіду на WWDC нас пригощали черешнею, яку зібрали саме в Apple Park. Вони тішаться саду, адже раніше на його місці була бетонна парковка Hewlett Packard. Після викупу території для побудови Apple Park, на локації збудували бетонопереробний завод, щоб надалі використовувати цей матеріал у будівництві.
Сама будівля Apple Park мінімалістична, з нотами футуризму й доволі органічно інтегрована в місцеві краєвиди. Майже цілком скляний фасад складається з найбільших у світі вигнутих панелей та 16-метрових дверей вагою у 180 тонн кожна. Виглядає гарно, проте з’являються сумніви, наскільки там комфортно працювати. Цю гіпотезу підтвердив і один із працівників. Apple Park — це не про самовираження спільноти, там в дизайні немає місця креативу, на стінах жодного стікера чи оголошення, окрім попередження бути обережними і не впускати в приміщення качок, що поселилися в місцевому ставку.
Проте компанія піклується про свою команду іншим чином: на території є спортзал, баскетбольні майданчики, йога-студії, 7 кафетеріїв, найбільший з яких має 3 рівні та може нагодувати 15 000 людей за один обід. А от будинки поруч з кампусом не подобались Стіву Джобсу, оскільки порушували ідилію Apple Park. Викупити їх не вдалось, тож команда посадила по периметру високі дерева, щоб перекрити вид на будівлі. Тепер завдяки ландшафтному дизайну та організації простору навколо кампусу не видно сусідніх будинків та не чутно трасу.
Скляні навіси, які оточують головну будівлю Apple Park, настільки ефективно зменшують потрапляння прямих сонячних променів, що кондиціонер там працює лише п’яту частину року, незважаючи на постійно пекуче каліфорнійське сонце. А вкритий сонячними батареями дах здатен виробляти до 14 мегават електроенергії, що може забезпечити до 75% потреб усього кампусу.
Враження від Developer Center
Apple Developer Center розташований не в кампусі, а біля Apple Park Visitor Center і включає в себе лабораторії для розробників, навчальні центри та сучасну студію.
Щоб відтворити робочу атмосферу, на дошках в лабораторіях були намальовані ескізи концепцій дизайну разом зі скріншотами кінцевого продукту, схеми, створений від руки робочий QR-код та навіть «пасхалки» — посилання на «Прототип Дельфін», кодове ім’я для деяких версій watchOS. На бильцях одного зі стільців, ніби випадково, висіла куртка, яку мали дарувати учасникам WWDC 2020.
Ідея футуристичності продовжується і в Developer Center: він оснащений дихаючими колонами з вентиляцією та світлочутливими жалюзі на вікнах, що темнішають залежно від активності сонця. Там є кімната з можливістю увімкнути білий шум для обговорення конфіденційної інформації. Під підлогою центру знаходиться 106 км кабелю, а для технічного супроводу відеоконференцій Apple обрав рішення від Cisco Systems.
Ще однією несподіваною знахідкою став двадцятий ювілейний Macintosh, з якого доволі якісно грала музика на весь коридор. Приємно, що попри постійний рух вперед, Apple не забуває про історію.
Переговорні кімнати Developer Center теж стали втіленням історії — усі вони носять імена попередніх macOS, наприклад, Panther, Leopard, Tiger і El Capitan. Найбільша кімната-амфітеатр названа на честь Big Sur.
Big Sur Theater виглядає як зменшена версія Steve Jobs Theater. Там є можливість відпочити та подивитися презентації на великому екрані на 16 000 пікселів, що може поєднувати до 12 різних входів — екрани пристроїв, камери в реальному часі та попередньо записане відео у будь-якій комбінації. Контроль звуку, світла та відео там відбувається одразу з 2 кімнат із управлінським центром із великою кількістю професійної апаратури.
Вразив продуманий дизайн Big Sur. Там навіть стільці в ряду стоять настільки рівно, що можна провести пряму лінію й жодного разу не запнутися. Така увага до деталей підкорює.
У день WWDC
Сама конференція була безкоштовною, але тільки перший день проходив офлайн. Подія вперше відбулась надворі, тож з турботою про гостей у welcome-подарунки додали крем від засмаги, щоб вберегтися від каліфорнійського сонця. Турбота відчувалася у найменших деталях: навіть на квитках були нагадування про воду та капелюх. А тих, хто все ж забув, точно потішила подарункова кепка у welcome pack. На галявині перед великою сценою з монолітним екраном Apple розмістила пляжні крісла для глядачів. Подивитись keynote можна було й у кафетеріях неподалік.
На початку конференції на сцену по черзі вийшли Тім Кук та Крейг Федерігі з вступними промовами. Відчувалася ностальгія, бо початок нагадав «доковідні часи». Але на цьому виступи наживо закінчились, і решту конференції ми переглядали в записі. Бурхливих овацій із зали новинки Apple цього року не отримали. Єдине, в чому була різниця в перегляді для нас, на відміну від решти глядачів з усього світу, — це можливість сфотографуватись із Крейгом Федерігі після презентації, випадково зустріти Бредлі Купера та протестувати MacBook Air у Steve Jobs Theater. Попри те, що ноутбуків було лише 20, великих черг до них не було, а нові macOS та iOS можна було завантажити лише на спеціальних download-зонах. Одна з причин — слабкий Wi-Fi на локації (велика концентрація розробників дає неабияке навантаження на мережу), який цього року все ж посилили.
Оскільки WWDC вперше проходив у кампусі, жодних додаткових side events не відбувалося. Припускають, що команда Apple виводить конференцію на більш контрольований рівень та зав’язує всі події на собі. Раніше можна було придбати квитки на улюблений подкаст, який записують одразу на місці та «по свіжих слідах». Знайомі ж подкастери розповіли, що PR-менеджер Apple запросив їх на подію, надавши студію для запису у Developer Center, хоча раніше їм виділяли цілі театри. Локація менша, а отже, й залучення нетворкінгу нижче, ніж це могло бути в Сан-Хосе. Також зазвичай хости подкастів витрачали до кількох тижнів на підготовку до запису, домовлялися, про що будуть говорити, тоді як цього року вони мали підготуватися за 20 хвилин. І цікаво було дізнатись, що традиційне шоу впливового інфлуенсера Джона Грубера теж було записане на території Developer Center. Тобто деякі знайомі нам формати присутні, але реалізація незвична. Враження, що Apple відрізали все, що влаштовувала спільнота, і залишили тільки те, з чим вони безпосередньо працюють, замикаючи подію на собі.
Можливо, такий формат збережеться і надалі. Проте сумно, що цього разу я не зустріла великої кількості представників не розробницької спільноти. З іншого боку, на цей раз Apple Cafe було відчинене лише для представників медіа, тож у вмотивованого PR-ника була можливість для знайомств, якщо трохи повичікувати журналістів біля входу.
Взагалі рішення перенести проведення WWDC в Купертіно було пов’язане з тим, що в Apple немає цілі вмістити багато людей. Більшість все одно дивиться презентацію онлайн. А під час події Філ Шиллер, старший віцепрезидент з маркетингу Apple, просив близьке оточення активно давати зворотний зв’язок щодо локації та загальних вражень. Ходять чутки, що конференція назавжди переїде на цю локацію.
З думкою про Україну
У перший день персонал WWDC був одягнений у жовті футболки з синім написом: «Hello». Я кілька разів намагалася дізнатись у них, чи ця уніформа виготовлена на підтримку України. Проте команда ухилялася від відповіді та не давала коментарів. Наступного дня один із працівників впізнав лого MacPaw на наших футболках, бо сам користується CleanMyMac. Він і видав таємницю, запитавши, чи подобаються нам їхні футболки в кольорах України.
Усе ж, чим далі ти від’їжджаєш від України, тим менше інформаційний тиск щодо подій. З одного боку, це дивно, а з іншого — зрозуміло, що люди в світі переймаються подіями в нашій країні не так, як ми. У місцевих медіа вже майже немає заголовків, присвячених війні.
Хоча й не можна заперечувати лояльності Apple до українців. Компанія підтримує Україну та навіть подвоює всі благодійні внески на її потреби, які робить команда Apple. Персонал дозволив мені приєднатись до екскурсії по Developer Center для розробників через те, що я українка. Там я зустріла й щире співчуття. Представниця Apple до сліз розчулилася, побачивши на наших телефонах фотографії подій в Україні, та подякувала, що ми змогли приїхати в такі складні часи. Тож попри відстань між нами у тисячі кілометрів, є надія, що людям по всьому світу не байдужа доля українців.
Автор: Юлія Петрик, PR Lead у MacPaw
