ZONE3000 – одна з найбільших українських ІТ-компаній, яка працює у галузях хостингу, доменних імен, SSL-сертифікатів та інших веб-сервісів. У Харкові у компанії три локації, в яких працювало більше тисячі людей, є представництво у Львові та офіс в Дніпрі.
Журналіст AIN.UA поговорив із CEO та засновником ZONE3000 Сергієм Скуріхіним про зруйнований ракетою офіс, найм спеціалістів у Польщі та релокацію близько тисячі людей з Харкова.
Як готувалися до вторгнення
Наше головне представництво знаходиться в Харкові, і саме там я працював до вторгнення. За два дні до нього я поїхав у відрядження до Львова, а 24 лютого мав повернутися. Ми готувалися до нападу, хоча не вірили, що повномасштабне вторгнення почнеться. Я вважав це самогубством з боку росії та не бачив жодних плюсів для них від війни. Проте ми заздалегідь спланували вахтовий метод роботи, щоб бізнес не зупинився і продовжував працювати.
Технічна підтримка — це велика частина нашого бізнесу, і вона має бути цілодобовою, без вихідних та перерв. У нас є локація у Львові, яку ми постійно розширювали. Саме туди вахтовим методом їздили наші спеціалісти з Харкова та Дніпра. Вони працювали у Львові 2-4 тижні, потім повертались, а на їхнє місце приїжджали інші. Такі вахти почали працювати ще до 24 лютого і продовжувались після вторгнення. Деякий час такий метод працював у скороченому режимі. Звичайна зміна у службі технічної підтримки — це 300-400 людей, але на той час у Львові не було стільки спеціалістів нашої Customer Support. Тому довелося звузити зміни та надавати обмежену кількість послуг.
Станом на 24 лютого, коли ми почали евакуацію команди, у харківському представництві було близько 1 300 людей. Ті, хто міг виїхати власним транспортом, виїжджали з міста самостійно. Хто не міг — чекали на евакуаційні автобуси від компанії вдома чи у бомбосховищі.
Аби прийняти членів команди з Харкова ми орендували кілька готелів у Львові й там розміщували людей. Загалом з Харкова до Львова ми перевезли близько тисячі фахівців разом з родичами, близькими та домашніми улюбленцями. Згодом компанія організувала евакуацію до Європи, зокрема до Польщі, тож частина команди поїхала далі.
Про роботу зараз
Роботу відновили майже одразу: десь у середині березня ми вже працювали на 80% потужності. Люди працюють віддалено, бо ми вже звикли до ремоута ще за часів пандемії.
Представництво у Львові функціонує як робочий простір. Частину приміщення ми переоблаштували під тимчасове житло для тих, хто цього потребує. Під час виїзду з гарячих точок наші спеціалісти мали змогу тут зупинитися, самі чи зі своїми близькими. В облаштованому просторі є спальні місця, душ, кухня та місце для роботи. Згодом люди знаходили власне житло у Львові чи їхали далі у Європу, але дехто і зараз мешкає у нашій львівській локації. Близько 20-30 номерів у готелях ще заброньовані за компанією: в деяких номерах зараз мешкають наші люди, а деякі кімнати тримаємо про всяк випадок.
Щодо Харкова, то в цьому місті три наші локації. Поруч з однією, у сусідній під’їзд, влучила ракета, тому наша офісна будівля зазнала руйнувань: рухнула стеля, повилітали майже всі вікна та двері, навіть внутрішні. Вибух був потужним, тож цей робочий простір потрібно буде суттєво відновлювати. Дві інші локації пошкоджені мінімально.
Деякі спеціалісти, що залишилися в Харкові, виявили бажання допомогти з прибиранням в пошкодженому приміщені. За власною ініціативою вони прибрали в нашому робочому просторі наскільки це було можливо. Взагалі в Харкові залишилось близько 300 наших фахівців, що не захотіли покидати місто, і частина з них наразі залишається у бомбосховищі.
Про найм в Польщі
Для того, щоб підтримувати частину критичної інфраструктури у разі загострень на території України, ми вирішили знайти певних спеціалістів за кордоном. Навіть якщо не зможемо надавати послуги клієнтам, все одно є певні процеси, підтримка яких конче необхідна, і для цього потрібні безпечні умови. Тому ми знайшли близько десяти фахівців у Польщі — серед них і поляки, і українці. Інші країни розглядали, але найм не відкривали. Якщо порівнювати в цілому, то фахівці в Європі значно дорожчі, ніж в Україні.
Зараз ми відновили пошук спеціалістів в Україні та концентруємось на цьому. Наша стратегія передбачає підтримку перш за все українців та нашої держави, тому робимо акцент на пошуку саме українських фахівців. В Україні шукаємо людей у різні напрямки: для підтримки інфраструктури, наприклад, системних адміністраторів Windows та Unix-систем, розробників до напрямків Technology та Engineering, спеціалістів служби технічної підтримки.
Про команду і фінанси
Людей ми не скорочували й не зменшували дохід. Але деякі спеціалісти самі відмовилися від частини зарплати. Зараз прибуток компанії падає, тому що ми витрачаємо багато коштів на підтримку нашої команди, аби забезпечити житло та мінімальний прожитковий мінімум тим, кому це необхідно. Окрім того, ми виділяємо кошти на підтримку ЗСУ.
Багато наших фахівців виїхали за кордон із близькими. Є ситуації коли чоловік в Україні, а його родина виїхала до Європи – в таких випадках теж надаємо підтримку.
В Болгарії, в м. Бансько, спільно з нашим партнером — компанією Namecheap, ми відкрили хаб. Компанія підписала контракт з двома готелями та розміщує там людей. Така підтримка теж потребує значних фінансових витрат.
Про клієнтів
Робота з нашими клієнтами та партнерами майже не змінилася. У цей тяжкий час вони надають нам відчутну підтримку. Іноді вони трохи платять наперед, щоб у нас не було випадкових касових розривів і надзвичайних обставин.
Ми співфінансуємо наші евакуаційні заходи, а ще партнери допомагають операційними ресурсами. Наприклад, майже вся організаційна робота з евакуації нашої команди до Європи лежить на фахівцях, що задіяні в проєктах Namecheap. Вони знаходили житло для команди в Польщі, Болгарії, Словаччині, допомагали з виїздом та розміщенням, а також з усіма питаннями, що виникали під час переміщення по Європі. Організація хабу в Бансько теж лежить на плечах Namecheap.
Щодо росії, то, на щастя, клієнтів там у нас не було і не має. Один з наших бізнесів займається хостингом, і у 2013-14 роках десь половина клієнтів цього напрямку були з росії, але вони перестали з нами співпрацювати. Тоді ми не обмежували росіян: вони могли купувати наші послуги й користуватися ними.
Втім 24 лютого ми відключили всі їхні сайти та домени, повідомивши, що почалася війна, а трохи згодом написали про «русский военный корабль». Це десь три або чотири тисячі сайтів, але ми не постраждали від їх втрати. Ми страждаємо від війни, а на наш прибуток це не дуже вплинуло.
Про волонтерство
Багато наших фахівців самостійно збирають допомогу на передову або гуманітарну допомогу цивільним. З початку вторгнення наші люди самостійно закупили тонни медикаментів, безліч військової амуніції, обладнання, харчування. Кілька людей волонтерять фултайм, тобто вони не працюють, а займаються виключно волонтерськими питаннями. І це їхня ініціатива.
У Львові я познайомився з хлопцями з благодійного фонду donate.in.ua. Я сидів у кафе, обідав, мені написали з Харкова, що хлопцям на передовій потрібен тепловізор, і попросили мене знайти. А поруч зі мною сиділи хлопці та обговорювали щось пов’язане з волонтеркою. Я підійшов і кажу: «Хлопці, здається, ви можете мені допомогти». Вони сказали: «Так, знайдемо», — і десь за 3-4 дні тепловізор вже був у Львові. Гуманітарним питанням ми займаємось менше, загалом підтримуємо військових. Я вважаю, що краще якнайшвидше знищити ворога, тоді менше страждатимуть цивільні.
Про проблеми в роботі
Мобілізація сильно заважає працювати спокійно, але в компанії не дуже багато людей мобілізували. У нас є хлопці, які пішли добровольцями одразу, з першого дня. Є ті, хто йдуть по мобілізації, а є ті, хто боїться. І це викликає в них паніку.
Ще одна проблема — це валютна політика, яка погано впливає на моральний стан людей. За умовами контрактів наші фахівці отримують дохід в іноземній валюті й вимушені продавати долари в Україні за курсом 29 гривень, коли цифра в обмінниках — 35. Це їх трохи засмучує. Але зараз ми вже пропонуємо команді мінімальні рішення, як можна трохи пом’якшити ситуацію з нашого боку.
Ці умови так само діють і для тих, хто виїхав та зараз працює з-за кордону — вони отримують гроші на українські рахунки. Раніше курс був зафіксований, і було байдуже, які цифри в обміннику на вулиці, бо ти розраховуєшся карткою за курсом НБУ.
Про плани
Горизонти планування зараз дуже низькі, і щось велике планувати не виходить. Перш за все, нам треба зберегти стабільність бізнесу та керованість. Треба продовжувати найм, тому що наші клієнти знаходяться не в Україні. Я маю на увазі, що зараз найбільше страждає український бізнес, і українська частина мого бізнесу також страждає разом з країною. Але закордонні партнери й клієнти працюють на Заході, і там криза відчувається не так сильно.
Як висновок можу сказати, що наразі наш головний план — продовжувати підтримувати наших людей та забезпечувати стабільність бізнесу.
