HR-ам як посередникам між компанією та її працівниками важливо розуміти, як війна в країні вплинула чи може вплинути на команду. І найважливіше — як в рамках своїх можливостей зменшити негативний вплив війни на життя окремих працівників і IT-компанії в цілому.
Чи не призовуть всіх наших фахівців на фронт? Що радити спеціалістам, яким вручають повістки в магазині міста, де вони були проїздом? Чи варто оформлювати біженство або тимчасовий прихисток працівникам компанії, які виїхали за кордон?
IT-адвокат Максим Носарев з Tretten Lawyers розглядає формальні аспекти цих та інших питань.
5 найчастіших питань про воєнний стан від IT HR-ів
Зазвичай до нас звертаються СЕО IT компаній. Проте, коли ми починаємо працювати за їхніми запитами, часто приходимо до того, що консультації юриста щодо нових реалій воєнного стану потребують і їхні фахівці з HR відділів. Зараз ми кілька разів на місяць ми проводимо Q&A сесії для працівників IT компаній – також на запит HR-ів.
Далі – відповіді на найбільш типові з них.
#1. Мобілізація в Україні. Що мають знати працівники IT-компанії
Щодо мобілізації в Україні зараз є ряд помилкових уявлень. Нерозуміння їх помилковості може мати досить серйозні наслідки для конкретних людей.
Наприклад, багато хто вважає, що є якісь «хвилі» мобілізації. І якщо умовного мене в цю хвилю не «забрали», то можна спокійно працювати далі до наступної «хвилі». Але правда в тому, що коли в країні оголошено воєнний стан, вже ніяких «хвиль» нема — призвати можуть будь-кого в будь-який момент. Мова, звісно, про тих, хто не має медичних чи соціальних перепон для цього.
В першу чергу розшукують тих, хто має досвід, військову спеціальність. Особливо це стосується дефіцитних військових професій: артилеристи, танкісти, зенітчики та інших.
Залежно від області відрізняються бажання та методи реалізувати мобілізаційний план. В одних — немає відбою від добровольців. В інших — повістки вручають в кав’ярнях, спортзалах та супермаркетах.
Напевне серед ваших працівників є люди, які потенційно можуть бути мобілізовані найближчим часом, але вважають, що будуть більш корисними в тилу. Їм важливо знати, що неявка по повістці перший раз призводить до адміністративної відповідальності. Іншими словами — доведеться сплатити штраф.
Маємо в практиці випадки, коли один з розробників, який до того ж був активним волонтером, отримав повістку на блокпосту з погрозами “якщо не явишся — в’язниця”. Чоловік робив багато корисного для ЗСУ, і прямо зараз йти служити не відчував в собі сил. Але пішов до потрібного воєнкомату. Там його провели по всім стадіям мобілізаційного процесу і видали повістку, що він вже має прибути з речами для проходження військової служби.
На цій стадії (після проходження медогляду, інших формальних процедур), якщо не з’явитися до воєнкомату в потрібний день, на призовника, дійсно, чекає кримінальна відповідальність. Зараз чоловік служить. Але заробляти гроші, сплачувати податки до держбюджету, донейтити і організовувати волонтерську допомогу для ЗСУ в нього виходило краще.
Є випадок, коли повістку вручили за схожих умов. Чоловік пішов до воєнкомату, і там стикнувся з досить поверхневим медоглядом. Медкомісія просто проігнорувала його попередні досить серйозні травми, які не дозволили б йому навіть бронежилет та інше військове спорядження носити. Завдяки тому, що адвокати втрутилися вчасно, зараз ситуацію вирішено. Людина працює в IT-компанії і приносить реальну користь державі на тому місці, де може.
Тому варто пояснити вашим працівникам, що отримання повістки перший раз — це по суті запрошення для знайомства. І воно теж має проходити в законний спосіб. Більш детально про права людини в мобілізаційному процесі ми говорили в блозі раніше.
#2. Як ФОПу перейти на податок 2% і чи варто це робити?
На час воєнного стану з’явилася додаткова опція для ФОП — сплачувати податок не 5%, а 2% з доходу. Щоб скористуватися цією можливістю, потрібно просто написати відповідну заяву в податкову. І вже з першого числа наступного місяця вам буде нараховано знижений податок.
Що змінюється? ФОПи, які перейшли на 2%, мають сплачувати податки і подавати звіти щомісяця. А не як раніше, раз у квартал.
Багато IT компаній, розуміючи, що їхні податки є важливими зараз для держбюджету, рекомендують своїм фахівцям-підрядникам залишатися на звичній схемі оподаткування. Деякі з них навіть намагаються їх мотивувати тим, що перехід на 2% ускладнює бухгалтерський облік. А за умови переходу передають його самому підприємцю і більше не допомагають зі звітами, як це роблять для тих, хто залишається на 5%.
Тут юридичної, єдино правильної для всіх поради не буде. Менеджмент IT-компанії має самостійно оцінити стан та можливості бізнесу і, виходячи з цього, прийняти відповідне рішення.
#3. Чи є сенс користуватися послугами іноземних підрядників?
Через війну обмежено вивід коштів з України. На практиці це означає, що у компаній виникають складнощі з оплатою своїм іноземним підрядникам зі своїх українських рахунків на їхні закордонні.
Якщо ви працюєте у великій групі компаній, зазвичай є можливість домовитися всередині неї і оплачувати роботу такого фахівця з інших рахунків. Спеціалісту частіш за все немає великої різниці, від кого отримувати зароблені гроші.
Проте якщо ви — HR компанії, яка має суто українські складові в структурі, то потрібно розуміти, за які саме послуги ви маєте право зараз платити за межі країни, щоб ці платежі взагалі можна було здійснити. Раджу для цього уважно прочитати постанову уряду №153 від 24.02.2022, де є перелік ІТ-послуг, які дозволено купувати за кордоном під час війни. Сподіваюсь, що цим блогом застережу вас від того, щоб проробити чималий шмат роботи по рекрутерству, підготовці оферів, переговорам — а потім дізнатися, що не зможете співпрацювати зі знайденим розробником.
#4. Як правильно видавати техніку співробітникам на дистанційці?
І до війни питання видачі техніки співробітникам, які працюють віддалено, було актуальним. Завжди був сенс врегульовувати його формально, юридично.
Ми знаємо вже до 10 випадків, коли працівник, який має на руках ноутбук або іншу техніку компанії, не виходить на зв’язок. Непоодинокі випадки, коли людина переїхала до іншої області або до іншої країни, знайшла нову роботу, а ноут просто не хоче повертати. Зараз маємо в роботі 2 таких кейси.
Один з цих випадків стався в IT-компанії нашого давнього клієнта. Вони запровадили розроблену нами схему видачі ноутбуків ФОПам ще до війни. Зараз в них є співробітник, який просто не виходить на зв’язок, і про якого відомо, що він живий-здоровий і перебуває в одній з відносно безпечних областей України.
В компанії є важіль впливу на цього розробника — договір про передачу йому техніки. При цьому їм не так важливо повернути кошти чи ноут, як попередити схожі ситуацій з боку інших членів команди. Ми вже позиваємося до нього в суді.
Другий випадок схожий. Кілька працівників через війну виїхали з міста, не повернули техніку і вже прийняли пропозиції роботи від інших замовників. Але ця IT-компанія роздавала ноутбуки ФОПам “під чесне слово”. Мені зателефонував їхній HR директор і запитав, що робити? А мені нема чого йому запропонувати, бо в них нічого не було оформлено.
Саме тому я рекомендую IT-компаніям юридично оформлювати передачу техніки працівникам чи підрядникам.
Варто розуміти, що навіть якщо передачу техніки від компанії ідеально правильно оформити, це все одно не дає вам 100% гарантії повернення. Але ви хоча б будете знати, що зробили все, що могли.
#5. Чи обов’язково працівникам, які виїхали за кордон, отримувати там статус біженця?
Тут все залежить від цілей, життєвих обставин і фінансових спроможностей кожної конкретної людини.
Але загальна відповідь: ні, оформлювати статус біженцям українцям, які зараз перебувають в інших країнах, не обов’язково. Тут, скоріше, є сенс поставити питання, чи варто приймати такий статус, в залежності від ситуації людини.
Якщо ви хочете залишитися в іншій країні назавжди, то оформлювати статус біженця або отримати тимчасовий прихисток є сенс. Це дасть вам час і ресурси видихнути, облаштуватися, дасть якісь соціальні підтримки та виплати.
Якщо ви плануєте переїжджати з однієї країни до іншої — а багато IT-спеціалістів так жили і до війни — то такий статус вам не потрібен.
Якщо ваш план — просто пересидіти війну в іншій країні і фінансові можливості вам дозволяють, ви можете пожити по безвізу досить тривалий час. Деякі країни подовжили його для українців, а деякі спростили.
За потреби з питаннями звертайтеся у міграційну службу країни перебування. Адже кожна держава має нюанси ставлення до біженців і до тих, хто шукає тимчасового прихистку на час війни.
HR – це не тільки про KPI та бонуси
Часто працівники компанії сприймають HR-а як партнера. І коли він/вона є джерелом дійсно корисних знань і може вчасно попередити їх про якусь небезпеку — йому/їй будуть більше довіряти та прислуховуватися. Відповідно, такий фахівець вчасно зможе розуміти загальні настрої в команді. Тож будьте як можна кориснішими, піклуйтеся про ваш human resource – і ваші справи будуть в порядку!
Автор: Максим Носарєв, IT-адвокат, засновник юридичної компанії Tretten Lawyers
