GUD — це бренд міських рюкзаків родом з Києва, який вже став міжнародною маркою. Заснував його киянин Ігор Гуд 1 травня 2012 року. Ціна на рюкзак складає 2000-5000 грн, але, крім того, виготовляють ще класичні та поясні сумки, а з 24 лютого 2022-го — ще й військове спорядження.
Журналістка AIN.Business поспілкувалася з Ігорем Гудом, засновником бренду рюкзаків і сумок GUD, про те, яким повинен бути справжній міський наплічник, чому він схожий на Audi, та як магазин переформатував роботу з повномасштабним вторгненням.
Нагадуємо, AIN.Business продовжує збирати історії малого та середнього бізнесу в Україні. Якщо вам є що розповісти, – заповніть форму:
«Поставляємо продукцію по всьому світу»
У далекому 2012 році Ігор працював у міжнародних рекламних агенціях вже близько 7 років — серед його клієнтів були досить великі продукти та бренди на кшталт Nestlé або L’Oréal. Хлопець займався спортом і мешкав за містом, тому мав багато рюкзаків, в яких носив все необхідне: книжки, їжу, спортивну форму тощо.
«Я завжди був з рюкзаком і дещо в них тямив. Коли я стомився від офісної роботи, виникла ідея зробити щось своє, що б ще й асоціювалося з моїм стилем життя і тим, що я вмію. Хотілося, щоб продукт вийшов трушним, а робота над ним була мені у кайф», — згадує засновник бренду.
На той час в Україні майже не було незалежних брендів, тільки великі спортивні на кшталт Nike, Adidas тощо. Якісні та автентичні незалежні бренди тоді почали з’являтися в США та Європі. Ігор почав їздити в Америку, надихнувся цією streetwear культурою і захотів створити щось подібне — тільки своє і в Україні.
Ігор не шукав інвесторів, натомість вкладав у проект свої гроші — так повелося і далі. Він створив абсолютно незалежний проект, через що його розвиток і становлення були досить повільним. Проте як винагорода — команда бренду може приймати рішення, які вважає правильними, та сама за них відповідає.
Бренд відправляє свою продукцію по всьому світу. Постійні клієнти з-за кордону роблять замовлення неодноразово, а найвіддаленіша точка, куди доставляли виріб з України — Австралія. GUD продавався у магазинах Японії, Німеччини та країн Балтії, а зараз рухаються в бік Америки та країн Європи. За ці роки GUD виготовив десятки тисяч екземплярів, але сильно почав рости після закінчення активної фази ковіду. Ігор припускає — всі довго були замкнуті у квартирах, а потім людям захотілося на свободу, подорожувати, ходити в гори, їздити на природу. А активний спосіб життя напряму залежить від наявності рюкзака.
«Нас не соромно рекомендувати»
«Якщо порівнювати наш продукт з автомобілем, то це Volkswagen Audi Group (VAG). Це надійні, практичні, якісні та зручні автомобілі. Саме такі наші рюкзаки. Ми маємо “проблему” в тому, що люди користуються нашим рюкзаком без перебільшень 5-7 років і кажуть “Та не потрібен мені новий, я можу його навіть куму продати за пів ціни або сам носити ще кілька років”. Тому ми робимо аж надто витривалі вироби», — розповідає Ігор.
Система зрозуміла — це гра в довгу. GUD виготовляє таку продукцію, щоб навіть через кілька років покупець був задоволений своєю покупкою та відчував, що за свої гроші отримав набагато більше, ніж сподівався. Це робить людину щасливою — вона повертається, рекомендує та довіряє. А весь бізнес, як і людські стосунки, будується на довірі.
Хоча, як зазначає сам Ігор, старт для бренду був дорогий та довгий — загалом засновник використовував метод тестингу, коли щось пробуєш, а далі воно себе виправдовує або ні: «Я взагалі вважаю, що експерт той, хто зробив найбільше помилок. Це я — підприємець з емпіричним досвідом».
«До війни був не готовий від слова “зовсім”»
Кілька місяців GUD не працював. Попри це Ігор виплачував зарплату з заощаджень, щоб підтримувати працівників, адже велика соціальна місія цього бізнесу — забезпечувати працівників, щоб не сталося. Давати їм впевненість, що у них буде зарплата, вони зможуть купити все необхідне та прогодувати свої сім’ї. Зараз в команді близько 12 робітників, було більше. І всі виконують роль більшу, ніж вимагає їхня посада.
Перші місяці вторгнення замовлень майже не було. Але європейці, наприклад, купляли рюкзаки, щоб підтримати бренд, і казали, що можна навіть їх не відправляти.
«Такі моменти дають розуміння, що не всім байдуже, або всім не байдуже», — зазначає Ігор.
Продажі були поодинокі, а кількість працівників вимагали постійних виплат. Треба було адаптуватися до війни та створити щось, внаслідок чого можна було вижити. Тож бренд почав виготовляти тактичне спорядження: плитоноски, підсумки аптечні, підсумки для магазинів. Частину з вторгованих коштів донейтили, а якщо хтось з поліції або ТрО просив — віддавали вироби безплатно. Хтось купував для своїх знайомих і передавав на фронт.
«Спочатку просто нічого не було, тому люди писали та просили це зробити, тому що були впевнені — у нас вийде якісно. Ми використовуємо у своїх цивільних рюкзаках такі ж якісні матеріали, як у військовому спорядженні. Ті самі міцні нитки, тканини, нейлон, стропи. Запас міцності в наших виробах відповідає сучасним умовам. Це зараз ринок насичений, а перші місяці вторгнення попит був скажений. Все гриміло, а ми працювали», — згадує Ігор.
«Жодного разу не пропустили сплату податків, оренди та зарплат».
Сам Ігор з друзями допомагав всім, кому ця допомога була потрібна, адже в перші місяці мережа розривалася від запитів. Крім того, напряму до бренду зверталися знайомі або нові волонтерські групи — намагалися підтримати всіх.
За словами засновника GUD, зараз все змішалося: логістичні ланцюги, наявність матеріалів, їхні асортимент та ціна. Багато що доводиться вибудовувати по-новому. Хтось вже почав переносити свої виробництва у Туреччину, бо неможливо так непрогнозовано вести бізнес. Хтось сам возить матеріали, хтось знаходить нових підрядників.
Немає гарантій, що щось буде в наявності, за якою ціною та чи буде доставка. Це бізнес в умовах постійної нестабільності. Трохи стабілізувалася ситуація, коли люди почали повертатися до Києва, і все стало оживати. Замовлень в рази менше, ніж було до 24-го, але Ігор впевнений, що найближчим часом станеться зростання.
«Українська економіка і люди дуже динамічні, попри недорозвиненість багатьох наших сфер: фінансової, законодавчої, виконавчої. У нас в порівнянні з Європою все робиться швидко, тому ми звикли блискавично отримувати вигоду від чогось. Через нестабільність, у якій ми живемо, і простоту багатьох процесів. Ми швидко пристосовуємося і як тільки з’являється мінімальна надія на краще, все починає зростати як на Чорноземі», — зазначає Ігор.
10 років бренд GUD відзначив у класичному сучасному стилі — зібрав гроші та віддав їх на ЗСУ. Він випустив лімітовану камуфляжну сумку, яка дуже сподобалася людям, через що її розкупили першого ж дня. Весь прибуток відправили дружньому батальйону «ім. Боба Марлі», який під іншою назвою брав участь в АТО. Зібрали таким чином близько $1 тис.
«Горизонт планування у нас став до вечора»
«Ми постійно робимо щось нове і тільки так є можливість розвиватися. Ми багато чого робимо в стіл, тому що зараз на це немає попиту, грошей і ринкової можливості. Але як тільки це стане цікавим — у нас багато ідей і категорій, у які ми хочемо заходити: фото, бігова, вело тощо. Як тільки буде благодатний ґрунт — ми запропонуємо варіанти. Як казала Леся Українка — без надії сподіваюсь. Тому ми сприймаємо життя реалістично, але мріємо з надією», — завершив на цьому Ігор.
Автор: Тетяна Капустинська
