Лауреатом Нобелівської премії з фізіології та медицини 2022 року став шведський генетик Сванте Пяабо. Як повідомляє The Guardian, Пяабо отримав премію за відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів, у тому числі неандертальців та еволюції людини.

У 2008 році в Денисовій печері на півдні Сибіру був виявлений уламок кістки пальця віком 40 000 років. Кістка містила надзвичайно добре збережену ДНК, яку команда Паабо секвенувала. Результати викликали сенсацію: послідовність ДНК була унікальною в порівнянні з усіма відомими послідовностями неандертальців і сучасних людей. Паабо виявив раніше невідомого гомініна, якому дали ім’я «Денисова».

Такі відкриття доповнюють розуміння еволюційної історії. У той час, коли Homo sapiens мігрував з Африки, принаймні дві вимерлі популяції гомінінів населяли Євразію: неандертальці в західній частині Євразії та денисовці в східних частинах континенту.
«Новаторські відкриття Сванте Пяабо дозволяють нам відповісти на одне з найважливіших питань: що робить нас унікальними? Як і ми, неандертальці мали великий мозок. Вони жили групами й використовували інструменти, але вони дуже мало змінювалися протягом сотень тисяч років, поки вони не зникли», — заявила член Нобелівського комітету Анна Веделл.