Податкова експертка в ІТ і засновниця та CEO Finevolution Наталія Гайкалова розбирає питання, які виникають з декларуванням та оподаткуванням доходів, які отримують українські податкові резиденти на свої рахунки за кордоном.
Трохи про минуле і про реальність: у травні 2022 Національний банк України змінив правила гри для експортного виторгу, а саме — скасував фіксований курс (який на той момент був 29,25 грн). ФОПи отримували кошти по курсу 29,25 грн і втрачали до 20% на обміні, адже реальний курс був 35-37 грн. І це призвело до того, що ФОП були вимушені знаходити рішення, як зберігати доступ до своїх заощаджень, у валюті, без конвертації в гривню.
Рішення, яке знайшли ФОП – відкриття закордонного рахунку у банку або у платіжних системах. Наче все просто — отримуєш дохід на ці рахунки, декларуєш їх як ФОП в Україні й витрачаєш на свої потреби. Звучить добре і розв’язує проблеми з коливаннями на курсі.
Але у ДФСУ є власна позиція на цей рахунок. В більшості випадків ФОП обирають міжнародні платіжні платформи, бо відкриття рахунку займає до 10 хвилин, чого не можна сказати про закордонні банки — це бюрократична олда, та й відкрити рахунок можна в більшості випадків, лише знаходячись у країні, що в умовах війни для багатьох ФОП складно або нереально.
Постає запитання — «Де мої гроші більш захищені?» Але наразі на нього важко відповісти, тому що банки дають гарантію від Фонду гарантування вкладів. Сума, яка покривається гарантією у Європі, — це сто тисяч євро. А от зберігання у платіжних системах може бути пов’язане з непередбачуваними ситуаціями (наприклад, ситуація з Revolut і закриттям рахунків українців).
Чи можу я відкрити банківський рахунок за кордоном?
У 2019 році в Україні був прийнятий Закон України «Про валюту і валютні операції», який дозволив українцям відкриття рахунку в іноземному банку, до повномасштабної війни навіть можна було перераховувати через е-ліміт з України (до двохсот тисяч євро на закордонний рахунок). Зараз, під час війни, електронний ліміт, на жаль, не працює. І ось з початку 2019 року для відкриття рахунку закордоном не потрібно мати ліцензію НБУ (лише коли ми перераховували по єЛіміту з України зі свого рахунку на свій закордонний банківський рахунок, ліцензія отримувалася протягом одного дня).
На запитання, чи має право ФОП для ведення своєї діяльності відкривати рахунки в іноземних банках, є декілька позицій у різних індивідуальних податкових консультаціях, і ДПС каже, що так, має. Водночас кошти за операціями суб’єктів господарювання резидентів, тобто ФОП, з експорту товарів чи послуг підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.
І є консультація 2019 року про те, що фізичні та юридичні особи-резиденти мають право укладати угоди як з резидентами, так і нерезидентами, і виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами у різних валютах, і у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн. Тобто вони також дають нам посилання з позиції ДПС і валютного контролю про те, що ми маємо на це право.
Що саме належить до поточних валютних операцій?
Розрахунки за експорт та імпорт товару (або послуги). Ми повинні резюмувати з цього першого пункту, що ФОП має право відкрити рахунок за кордоном і використовувати його для ведення господарської діяльності.
Далі в цих же податкових консультаціях ДПС нас повертає до того, що грошові кошти від експорту товарів (послуг, маємо на увазі) мають бути зараховані на відкритий у банку поточний рахунок резидента не пізніше граничних строків розрахунків.
Стандартна система — це 365 днів. Тобто ми можемо отримати кошти на закордонний рахунок ФОПа чи ТОВ, і в нас є 365 днів, щоб повернути ці кошти до України. За період воєнного часу були зміни, і ці 365 днів змінювалися до 90 днів, потім до 120 днів. І ось найсвіжіша інформація про те, що з дев’ятого липня цей термін наразі складає 180 днів.
Є ще одне положення. Ми обов’язково повинні зарахувати на рахунок резидента ці кошти з іноземного рахунку в український банк. Бо якщо ми не повертаємо ці кошти в український банк, нам повинні нарахувати пеню — за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором. І тут можуть забрати навіть до 100% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
Однак граничні терміни розрахунків не застосовуються і не поширюються на операцію з експорту товарів або послуг, сума якої менше, ніж чотириста тисяч гривень (за один раз в еквіваленті по курсу Національного банку України). Також постанова НБУ від 14.09.2019 №67 говорить про те, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів не поширюються на послуги й права інтелектуальної власності та інші немайнові права, що експортуються. А контракти в ІТ стосуються саме прав інтелектуальної власності. І, відповідно, тоді, базуючись на цих нормативних актах, у нас немає обов’язку повертати кошти на український банківський рахунок. Це ми зробили такий перший висновок, але, безумовно, не все було б так просто, якби не були ще якісь особливості, які ми наразі подивимося.
Що робити з типом рахунку?
Коли ви реєструєтесь у платіжній системі як фізособа, найчастіше ви ніде там не побачите, що у вас статус ФОП. Відкриваючи в українському банку рахунок, ви можете вказати статус фізособи чи ФОП.
Для громадянина України, що веде підприємницьку діяльність за допомогою закордонного рахунку як фізична особа, одразу існує ризик, що при перевірці податківці можуть трактувати такі доходи, як іноземні доходи фізичної особи. Згідно з Податковим кодексом України, вони оподатковуються за ставкою 18% і додаємо 1,5% військового збору. А не наші звичні 2%/5% ЄП та ЄСВ.
Повертаючись до валютного контролю щодо операцій в українських банках в іноземній валюті, у нас є чітке положення, що розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках. Наразі немає інструкції про міжнародні банківські рахунки для фізичних осіб, ФОП та юридичних осіб. Та українська інструкція чітко забороняє використовувати рахунки для підприємницької діяльності за власними потребами (наприклад, купити собі їжу або новий айфон). Тому рекомендація — відкривайте саме «бізнес-рахунок» для ФОП для того, щоб перестрахуватися.
Лише в декількох платіжних системах є можливість відкривати такий бізнес-рахунок саме для ФОП, наприклад, Payoneer.
Я задекларував кошти з іноземного рахунка, що я далі можу з ним робити?
ДПС каже в консультаціях, що ФОП може вільно використовувати свої кошти (звісно, після сплати усіх податків).
Якщо вже все було сплачено, то податкова не перевіряє ваші витрати й те, як ви їх використовуєте далі. Безумовно, в Україні, якщо це українські рахунки, то завжди рекомендується усі свої приватні платежі робити з приватних карток і тоді розділяти бізнес-рахунок і приватні картки.
Також в податковій консультації ДПС було поставлене пряме запитання: чи буде дохід, отриманий ФОП за межами України, але зарахований на іноземний рахунок, оподатковуватися нашими стандартними податками (податком на доходи фізосіб, військовим збором та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування). Відповідь ДПС була така, що якщо немає порушення інших правил перебування на спрощеній системі, то через використання закордонного рахунку начебто таких санкцій немає.
Як не порушити перебування на спрощеній системі?
Декларувати свій дохід, і датою отримання доходу є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій формі (готівкова або безготівкова), дата підписання платником єдиного податку акту приймання передачі безоплатно отриманих товарів (але в ІТ цього майже не буває). Відповідно, дохід, який виражений в іноземній валюті, потрібно перерахувати у гривні за офіційним курсом до іноземної валюти, який встановлюється НБУ на дату отримання такого доходу.
Є ще інший суперечливий момент, якщо подивитися більш загальну картину, — це статус електронних коштів. Це питання також не дуже врегульоване, до кінця не зрозуміле. Згідно з листом НБУ 2013 року про електронні кошти, кошти в Україні існують у готівковій або безготівковій формі, формі записів на рахунок у банках і у формі електронних грошей.
У деяких додаткових індивідуальних податкових консультаціях ДПС каже, що використання електронних коштів є порушенням перебування на спрощеній системі оподаткування і веде до того, що, якщо вони визнають, що використання платіжної системи — це використання електронних коштів, спрощеної системи доведеться позбутися і сплачувати тоді не стандартну ставку єдиного податку, наприклад, 5% або 2%, а ставку в 15%. Наразі в нас немає жодної офіційної відповіді, щоб ми підтвердили, що це дійсно електронні кошти, або спростували цей пункт, тож це також біла пляма у нашому законодавстві.
Висновки
Ризиків для ФОП у відкритті закордонного рахунку наче і немає. Але ми бачимо, що теоретично вони можуть бути, тому що в нас немає інструкції, яка б регламентувала діяльність закордонних рахунків ФОП.
Що ж робити у цій ситуації? У нас є дві опції. Перша — це зараховувати кошти на український банківський рахунок ФОП. Або ж опція два — використовувати нові технології. Але так чи інакше ми маємо невідповідність українського податкового та валютного законодавства, що може вилитися у чималий головний біль при перевірці податковою.
Але найголовніше — це сплачувати податки в бюджет країни, допомагаючи у боротьбі проти агресора.
Автор: Наталія Гайкалова, засновниця та CEO Finevolution
