23 березня — останній день, коли читачі можуть віддати свої голоси за бізнес, що надихає. Вже завтра команда видання сформує шорт-лист з 10 бізнесів, що отримали найбільше голосів, та передасть їх журі, які визначать переможців AIN.Business Club: Історії року.
А вже за тиждень ми зберемося разом, щоб познайомитися та відзначити фіналістів — бізнеси, які наберуть найбільшу сумарну кількість балів від читачів та журі. До складу журі входять: Тетяна Грицик — шеф-редакторка AIN.Business, Анна Онищенко — віцепрезидентка по роботі з клієнтами Mastercard в Україні та Молдові, Олександра Фідкевич — CEO «Клопотенко», Антон Полєсков — керівник iClub Kyiv.
Подія відбудеться офлайн, у Києві, 30 березня о 18:00. Щоб взяти участь, зареєструйтеся за посиланням. Будемо раді бачити українських підприємців, журналістів та комунікаційників, а також всіх, кому небайдужий розвиток МСБ в Україні.
Нагадуємо, що головний переможець отримає 100 000 грн від Mastercard на розвиток бізнесу. Підтримайте історію, яка гідна відзнаки.
Нижче ділимося останньою добіркою бізнесів, учасників AIN.Business Club: Історії року, а повний список можна подивитися тут.
Be Woody
Працюючи на підприємстві з обробки деревини, Андрій Шрадронов поза робочим часом виробляв торцеві дощки, які продавали разом із дружиною. Спочатку реалізовували по 8-10 дощок на місяць, а під час пандемії — на 50 000 грн в місяць. У 2021-му переїхали у власний цех, найняли трьох працівників та купили обладнання на $5000. Все окупилось в лютому 2022. Після початку повномасштабного вторгнення виробництво переїхало до Тернопільської області та продовжує там працювати.
CargoCult
CargoCult — український бізнес, який пропонує незвичайну послугу: перевезення комерційних та особистих вантажів на легкому вантажному електровелосипеді. Ідея створити компанію прийшла подружжю підприємців Олексію Хворостенко та Каріні Агахановій, які вже мали веломайстерню Lifecycle.
Etnodim
Бренд українських вишиванок Etnodim починався з інтернет-магазину, який у 2009 році заснував разом із товаришем Андрій Черуха: продавали створені вручну вишиванки майстрів із Заходу України. У 2013-му сформувався бренд Etnodim і власне виробництво компанії, замовники — в Україні та за кордоном, серед тих, хто носить вишиванки бренду — навіть президент України.
Gudzyk
Вклавши 400 грн власних інвестицій, Юлія Котюк запустила виробництво аксесуарів з фетру. Мета була благодійна — надавати робочі місця людям літнього віку. Вони працюють з власних домівок, шиють по 4-5 вироби на день й отримують заробітну плату. Оскільки комфорт співробітників на першому місці, команда Gudzyk не планує відкривати великий цех.
Jungle
Jungle — бренд шкіряних аксесуарів, який у 2016 році створила Христина Дерега у Львові. До початку повномасштабної війни бізнес активно розвивався: кількість замовлень на місяць сягала 1500-2000 одиниць, а кожного року виробництво переїжджало у все більше приміщення. Після повномасштабного вторгнення бренд зміг відновитися, почав виходити на дохід, а з кінця літа 2022 року — стабільно отримувати прибуток.
Love&Loss
Анна Войтенко загорілася ідеєю створити власний бренд чотири роки тому. З 2019 року й до початку повномасштабної війни, бізнес мав до 2000 клієнтів щомісяця, а середній чек складав 800 грн. Попри те, що у виробництво в Харкові влучила ракета, у травні 2022 року бренд відновив роботу. Вже влітку обороти збільшилися на 500%.
MustHave
Бренд MustHave, який заснували подруги Настя Дзюба та Аня Бец, на ринку України вже 20 років. Вклавши в справу $4000, почали з пошиття одягу в місцевих ательє, згодом переросли у власне виробництво на 120 м², а в 2012-му відкрили перший шоурум у Києві. За всі роки роботи й аж до пандемії виробництво наростило потужності до 8000 позицій одягу на місяць. За словами засновниць, на 4-5 день війни виробництво відновило роботу, а звичка закупляти великі партії тканини зіграла на руку.
Pro Office
Компанія існує вже десять років. Його заснувала Леся Лисиця у Запоріжжі. З магазину готових меблів бізнес переріс у виробництво, в яке засновниця вклала $50 000 у 2019-му. До війни компанія виготовляла меблі для великих промислових підприємств, як-от «Азовсталь» чи ДТЕК, а середній чек становив до 220 000 грн на місяць. Зараз, хоча проблем з кадрами немає, бізнес зіткнувся з труднощами: попит зменшився та бракує сировини. Попри все, Pro Office планує розширюватися та виходити на іноземні ринки.
SINEL
Бренд домашнього одягу SINEL запустила Анастасія Савонова у 2022 році. Розвиваючи власну справу з перепродажу спортивного одягу з AliExpress, підприємиця наважилася змінити концепцію й запустила власне виробництво 22 лютого. Війна перервала відшив колекції, тому команда вирішила шити одяг для захисників та захисниць, щоб тканина не пропадала даремно. Восени бренд вже мав власний цех на Заході України, в якому сьогодні працює семеро людей. В планах — збільшувати асортимент та налагодити продажі в Україні та за кордоном.
Trostnik
Сімейну справу Лозицьких започаткувала 19-річна донька Софія. Восени 2020 року дівчина замовила товар на 1000 грн й продала його в Instagram. Згодом до справи долучилася й сім’я. Trostnik спеціалізується на екодекорі: від сухоцвіту до законсервованих рослин й бавовни. Квіти замовляють як в Україні, так і за кордоном, а переробляють їх на складі площею 40 м². Після окупації родина залишила дім й приміщення з товаром на $3000. Зараз засновниця за кордоном. Є думки про перезапуск там, але вірить в перемогу й відновлення бізнесу вдома.
Woolberry
Ідея створення бренду Woolberry з’явилася у подружжя Катерини Сполітак та Микити Глушко у 2014 році невдовзі після народження дитини: пара не була байдужою до екології. Замислившись над започаткуванням власної справи, для них було важливо створити екофрендлі продукт, тому було прийнято рішення створювати речі з натуральної повсті. Спрацювало: вироби бренду добре продаються в Україні та за кордоном.
«Замкнені»
Четверо друзів першими познайомили українців з квест-кімнатами. Починали у 2014 році з $10 000 та двох кімнат на 15 м². Vzaperti або «Замкнені» обрали метод франчайзингу для розвитку мережі. За весь час існування мали близько 75 кімнат, кілька корпоративних замовлень та низку вдалих квестів: від «Матриці» до криївки УПА. Після пандемії бізнес зміг оговтатися аж на початку 2022 року, але вже через місяць почалася повномасштабна війна. Хоча Vzaperti оптимізували роботу, створивши тематичні квести, бізнес не виходить в плюс. Тому компанія зараз сфокусувалася на розробці онлайн-квестів.
