Народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань національної оборони, безпеки та розвідки Федір Веніславський 29 березня в ефірі національного телемарафону розказав, що в Україні думають над створенням законодавчих підстав для надсилання повісток через месенджери.
Тепер в коментарі «Фокус» нардеп пояснив, як можуть працювати ці повістки через месенджери, а також анонсував законопроєкт про реєстр «ухилянтів».
Як це працюватимуть повістки через месенджери?
Як пояснює Веніславський, надсилання повісток через месенджери (WhatsApp, Telegram, Signal тощо) — це лише один із варіантів інформування військовозобов’язаних українців, що їм треба прийти до територіального центру комплектування
«Це повідомлення, що військовозобов’язаному потрібно зʼявитись до ТЦК, щоб пройти процедуру уточнення даних, можливо, отримати повістку», — коментує Веніславський.
За його словами, це стало актуальним через велику кількість внутрішньо переміщених осіб в країні через що військкомати стикнулись з проблемою пошуку людей, що мають вступити до лав ЗСУ. І зараз депутати проробляють різні варіанти того, як інформувати військовозобовʼязаних чоловіків.
«Я відштовхувався від того, що в чинних процесуальних кодексах дозволяється інформувати учасників судового процесу про наступне засідання через месенджери. Якщо є доказ того, що учасник процесу отримав повідомлення, то він вважається належним чином поінформованим», — зазначив нардеп.
Що так реєстр «ухилянтів»?
Наразі Федір Веніславський працює над власним законопроєктом щодо так званого реєстру «ухилянтів». У Верховній Раді документ ще не зареєстрований, проте за словами Веніславського, його ідея така: якщо військовозобовʼязаний був належним чином поінформований про необхідність зʼявитись до ТЦК, але не прийшов — наприклад, двічі поспіль, то терцентр матиме право оприлюднити його особисті дані — імʼя, прізвище, якісь ідентифікаційні ознаки в окремому переліку.
«Якщо людина була належним чином, можливо через той же месенджер, поінформована і підтвердила, що отримала виклик до територіального центру, але не зʼявилась, то це означає, що вона свідомо не виконує свій конституційний обовʼязок захищати Батьківщину», — пояснює нардеп.
За його словами, оприлюднення особистих даних, серед іншого, може виконувати функцію певного суспільного тиску на чоловіка, який ухиляється від прибуття до ТЦК.
В чому проблема ідей Веніславського?
Якщо законодавчо розсилка інформації через месенджери не буде прирівнюватись до паперових повісток, то це дозволить українцям ігнорувати такі повідомлення, якщо вони не захочуть йти до ТЦК. А поки такого законопроекту у Раді не зареєстровано.
Крім того, не зовсім зрозуміло чим розсилання повісток через месенджери суттєво відрізняється від планів з надсилання їх через «Дію». А інформацію про такі проекти вже майже рік по черзі спростовують то Мінцифри то Міноборони.
Щодо реєстру «ухилянтів», то за словами Веніславського, він має стати джерелом «суспільного тиску» на чоловіків, які не з’явилися до військкоматів. Тобто передбачається, що цей реєстр буде відкритим і міститиме персональні дані українців. AIN.UA звернувся в юридичну компанію Axon Partners з питанням, чи такий реєстр не буде порушувати закони про захист персональних даних.
«Суд Європейського Союзу (CJEU) зазначив у серпні 2022 (справа C-184/20 — Vyriausioji tarnybinės etikos komisija), що загалом захист персональних даних не може бути на заваді створення публічних реєстрів. Їх створення має бути обґрунтовано законом, а закон має відповідати меті суспільного інтересу та бути пропорційним до законної мети. Також має враховуватись додатковий захист при обробці чутливих даних. У згаданій справі заборонили публікувати ім’я дружини, оскільки це відкриває завісу на сексуальну орієнтацію.
В Україні Омбудсмен Типовим порядком позначив місце перебування особи як чутливі дані, тому оприлюднення інформації у прив’язці до «військоматів» може стати проблемним. Питання більш у доцільності створення такого реєстру, чи варто витрачати на це час і ресурси під час війни. І чи буде це повторенням історії законопроекту про повернення чоловіків з-за кордону. Залишу його відкритим», — зазначила Аріна Костіна, старша юристка Axon Partners.
