Україна приєднується до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (стандарту звітності CRS). Закон про це нещодавно прийняли в парламенті. CRS вимагає від країн-учасниць автоматично збирати дані про рахунки у фінустанов та щорічно обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами.

Як пояснюють юристи GLS, автоматичний обмін інформацією стосуватиметься лише фінансових рахунків: банківських, у платіжних системах, брокерських та інвестиційних рахунків, а також рахунків у цінних паперах. Країни-учасниці автоматично відправлятимуть до податкових інших країн-учасниць дані про рахунки податкових резидентів. Тобто, українська податкова автоматично отримає інформацію по закордонних рахунках податкових резидентів України. Йдеться про рахунки фізосіб, ФОПів, компаній та імовірно рахунків КІК (контрольованих резидентами України).

Передаватимуть такі дані:

  • ім’я або назва (якщо йдеться про компанію);
  • дата народження (для фізосіб);
  • адреса;
  • податковий номер;
  • номер банківського рахунку;
  • залишок коштів на кінець року;
  • загальна сума доходів від фінансових активів за звітний період (по суті це оборот по
    рахунку).

І хоча норми закону, який це регулює, впроваджуватимуться нескоро, і ймовірно, не діятимуть до 2024 або 2025 року, AIN.UA попросив у експертів прокоментувати, як підприємцям та громадянам України до нього підготуватись.

Ірина Сироїд, адвокат Barbashyn Law Firm:

Власники рахунків за кордоном повинні знати, що з 1 липня 2023 року в Україні починає діяти стандарт CRS. Це означає, що українські фінансові установи будуть обмінюватись інформацією про рахунки з іншими країнами, які приєдналися до стандарту.

Для власників рахунків це означає, що їхні фінансові дані, активи будуть автоматично передаватись українській податковій службі та податковим органам інших країн. Перевірятимуться існуючі та нові рахунки.

По існуючим рахункам для фізичних осіб — це рахунки з низьким пріоритетом (залишок до $1 млн) та рахунки з високим пріоритетом (залишок понад $1 млн) — станом на 30 червня 2023 року буде здійснена перевірка, та ці рахунки будуть опрацьовані першочергово. Починаючи з  01 липня 2023 року по всім новим рахункам може бути здійснена передача інформації, оскільки в законі не встановлено, з якої саме суми буде здійснюватися перевірка.

У першу чергу, це буде стосуватись українців, які мають рахунок за кордоном та власників компанії, які мають за кордоном неврахований дохід, активи, які не декларують в Україні та не сплачують з них податки. Також для наших податківців видимими стають іноземні компанії українських власників.

Власникам обов’язково потрібно надавати точну та повну інформацію про свої фінансові активи за кордоном. У разі, якщо фінансова установа у ході перевірки буде запитувати додаткову інформацію, обов’язково надавати тільки достовірну інформацію, оскільки законопроектом передбачений штраф за надання недостовірних відомостей у розмірі 100 мінімальних заробітних плат (670 000 грн).

Як підготуватися до обміну інформацією за CRS: компаніям

Для підготовки до обміну інформацією за CRS компанії мають виконати кілька важливих кроків, для того, щоб не опинитись в невигідному положенні перед податковою.

  • Перевірити подання декларацій та розрахунків з податку: недостатня кількість податкових платежів може призвести до штрафів та інших санкцій.
  • Визначити, чи підпадає ваша компанія під обмін CRS, для юридичних осіб це — пороговий залишок на рахунку на кінець звітного періоду (більше ніж $250 000).
  • Компанії повинні підготуватися до звітування перед податковими органами. Для цього потрібно мати належну документацію, що підтверджує фінансові операції, а також знати процедури та строки подання звітності.
  • У разі надсилання податковою запита на інформацію підготуватись для надання інформації.

Компанії повинні серйозно віднестись до впровадження CRS при плануванні своєї діяльності. Це допоможе запобігти негативним наслідкам, які можуть виникнути в результаті порушення вимог CRS.

Ольга Черевко, керівна партнерка юридичної компанії GLS, про сценарії роботи CRS:

Розберемо на практиці як вплине цей закон на фізичних осіб, ФОПів, українських біженців
та КІК, що контролюються українськими податковими резидентами.

Ситуація 1. Фізична особа-резидент України має рахунки в Україні, чи стосуватиметься її закон?

Починаючи з 1 липня 2023 року, українські банки почнуть перевірку наявних та нових
рахунків клієнтів на предмет їх підзвітності в цілях автоматичного обміну. Це означає, що
банки почнуть розсилати клієнтам запит на заповнення форми щодо податкової
резидентності.

У такій формі особа має зазначити країну, де вона є податковим резидентом, та
податковий номер. Особа самостійно повинна визначити свій податковий статус, виходячи з
її конкретних обставин (країна проживання, центр економічних та особистих інтересів) та
надати підтвердження місця проживання.

Якщо особа є податковим резидентом України, то її рахунки не є підзвітними і інформація по ним в інші країни відправлятися не буде. Якщо ж особа визначила себе податковим резидентом іншої країни, то банки відправлятимуть інформацію про рахунки такої особи до ДПС, а ДПС в свою чергу до податкових органів країни податкового резидентства цієї особи.

Важливо зазначити, що Україна обмінюватиметься інформацією по рахунках лише з 1 липня 2023 року, тобто рахунки, що були закриті до цієї дати, обміну не підлягають.

Ситуація 2. Фізична особа резидент України має банківські рахунки за кордоном. Яку інформацію зможе отримати українська податкова?

Якщо фізична особа-податковий резидент України має рахунки за кордоном, то українська податкова отримає інформацію по такому рахунку (як було вказано вище). Це стосується
усіх фінансових рахунків такої особи, таких як банківські рахунки, брокерські рахунки,
інвестиційні рахунки, тощо.

Оскільки більшість країн-учасниць приєдналися до CRS до 2023 року і збирають інформацію з початку 2023 року, то велика імовірність, що Україна отримає інформацію за весь 2023 рік. Такий полегшений доступ до інформації надає нашій податковій ефективний інструмент для контролю правильності декларування доходів та сплати податків. Так, якщо особа отримувала доходи на іноземні банківські рахунки та не задекларувала їх в Україні, то з приєднанням до CRS податкова матиме змогу з легкістю виявити такі порушення.

Автоматичний обмін відбувається по рахункам всіх резидентів країн-учасниць, як фізичних
осіб, так і підприємців, і компаній. Тому рахунки ФОПів за кордоном також стануть відомі
українській податковій.

Ситуація 3. Українські біженці. Як вплине закон на осіб, що отримали тимчасовий захист та проживають за кордоном? Чи дізнаються країни прихистку про заробітки та активи в Україні?

Фактично більшість українців, які проживають за кордоном на підставі тимчасового захисту,
будуть вважатися податковими резидентами в країнах прихистку, тому що більшість виїхало
на початку війни і знаходяться більшість часу протягом цього періоду за кордоном, а також
змістили центр своїх особистих та економічних інтересів.

Інформація по фінансових рахунках податкових нерезидентів України буде направлятися в країни їх податкової резидентності, якщо така країна є учасником CRS. І тут постає питання як український банк буде визначати, чи є особа податковим резидентом іншої країни, для подальшого звітування
по такому рахунку та автоматичного обміну з іноземною країною податкового резидентства
такої особи.

По суті, якщо сама особа громадянин України не визнає себе резидентом іншої країни при заповненні опитувальника в українському банку, то у українського банку не буде підстав вважати її нерезидентом, оскільки банк не може знати де вона фактично проживає. В такому разі рахунок не буде вважатися підзвітним і інформація не підлягатиме обміну.

Але якщо особа вирішила все ж таки лишатися в іншій країні та стала там податковим резидентом, то відмічати себе як податкового резидента України в анкетах банку буде додатковим ризиком подвійного оподаткування отриманих доходів в Україні і за кордоном.

Ситуація 4. Особа-резидент України має КІК (контрольовану іноземну компанію) з рахунками за кордоном. Чи буде інформація по рахункам КІК підпадати під обмін? В яких випадках?

Автоматичному обміну підлягатиме також інформація по іноземним компаніям, де бенефіціарами (особами з правами контролю) є українські податкові резиденти, але за умови, що такі компанії є пасивними. Пасивними компаніями вважаються компанії в яких пасивні доходи (дивіденди, відсотки, роялті) складають більше ніж 50% від валового доходу.

Інформація, що передаватиметься: назва, адреса, податковий номер, номер рахунку, залишки на кінець року та обороти за рік, бенефіціар та її дані. На практиці це означатиме, що інформація по іноземним рахункам іноземних компаній українських податкових резидентів також опиниться в української податкової, якщо такі компанії є пасивними (наприклад, холдинги або компанії, що використовуються як інструмент сімейного інвестування для інвестицій в цінні папери).

Доступ до інформації по таких рахунках дозволить ДПС контролювати дотримання законодавства щодо декларування доходів по КІК, яке набуло чинності вже з початку 2022 року.