Fotovramci — місце «справжньої фотографії», лабораторія, де проявляють фотоплівку, а також магазин, куди приходять за новою технікою та аксесуарами любителі знімати на плівку.

Проект подружжя Дмитра Бута та Катерини Грідіної-Бут запустився у травні 2012 року як онлайн-майданчик, згодом відкрилася точка на Золотоворітській у Києві. У 2019-му магазин і лабораторія переїхали у більше приміщення на вулиці Івана Франка. 

За понад 10 років на ринку Fotovramci доклалися до буму захоплення плівкою в Україні, доросли до статусу офіційних дистрибуторів світових фотокомпаній, а під час повномасштабної війни відкрили першу лабораторію за кордоном. Журналіст AIN.Business поспілкувався зі співзасновницею Катериною про історію бізнесу.

Магазин фототехніки та лабораторія народилися з інтересу Дмитра до зйомок на Polaroid

На початку 2010-х по роботі Катерини подружжя провело два роки за межами України. Повернувшись до Києва, Дмитро побачив, що в місті немає де придбати касети для камери. Ще раніше він почав думати над зміною роботи в банківській сфері. Так історія з відсутністю профільного товару подарувала ідею власного бізнесу.

Поява Fotovramci збіглась з зародженням цікавості до плівкової фотографії в Україні, і в цьому власники вбачають й свою роль. Відкритість, готовність стати провідником у світ «справжньої фотографії» та сучасний підхід до надання послуг стали фундаментом і допомогли сформувати основну аудиторію — фотографів-аматорів, для яких це не робота, а хобі. 

Катерина пригадує, що разом із запитами клієнтів розвивався і бізнес. Спочатку люди шукали, де придбати плівкові камери, далі саму плівку, а потім і можливість проявити та зробити скани.

«В Україні працювали та працюють магазини та лабораторії для професіональних фотографів. Ми ж стали чи не першим місцем, куди могли прийти аматори з камерою своїх батьків, дідусів або бабусь і попросити правильно вставити плівку. Якщо у 2015 році інші магазини записували скани на флешки чи диски, за якими ще треба було їхати, ми відправляли на електронну пошту».

Проблеми з виробництвом плівки та втрачені потужності радянської України

З початку 2010-х попит на плівкову фотографію у світі зростає, проте задовольнити його в повному обсязі не вдається вже котрий рік. Важливу роль у цьому відіграє компанія Kodak — єдиний великий виробник кольорової плівки. Через дефіцит, високу ціну (як розповіла Катерина, нещодавно Kodak без пояснень підняли її на 40%) та незадовільну роботу офіційного дистрибутора в Україні, плівку доводиться шукати за кордоном. А через війну до старих проблем додалася логістика — міжнародні компанії з доставки товарів перестали працювати з Україною.

«Український дистрибутор Kodak не справляється зі своєю роботою. Ми зверталися з цією проблемою напряму в Kodak зі статистикою. Неочікувано, але нам відповіли, один раз “відсипали” трохи плівки. Це все, в контексті змін роботи з українським ринком».

При цьому в радянській Україні було своє виробництво. З 1930-х років на Сумщині працював завод «Свема», де зокрема випускали кіно та фотоплівку. Наприкінці 80-х на заводі, територія якого сягала 200 гектарів, працювало 15 тисяч співробітників. «Свема» остаточно закрилася у 2015 році, хоча останню велику партію плівки видали ще у 2003-му. 

Фотограф — Андрій Бойко. Джерело.

Станом на 2018 рік один із цехів (інші перебувають в занедбаному чи розваленому стані) належав компанії «Аструм ЛТД», яка з плівкового «напівфабрикату» виготовляла плівку під маркою «Свема» та продавала в США, Європу та інші країни світу.

Світовий досвід і трохи фантазії

Проявка плівки та сканування швидко отримали найбільший попит і зараз є фокусними послугами Fotovramci. Щоб забезпечувати найкращу якість, засновники компанії переймають досвід світових компаній і привносять нове та унікальне — наприклад, шляхом перероблення машини для проявки кольорової плівки команда зробила машину для проявки чорно-білої.

«Кілька років тому Діма був у США, де серед інших відвідав Richard Photo Lab у Каліфорнії, що працює з 1970-х років. Вони показали, як у них усе працює, поділилися нюансами процесу. Це спонукало нас перебудувати внутрішні процеси. Однією з таких змін було впровадження денситометра — приладу, що вимірює якість хімічних матеріалів для проявки плівки. Це дуже важливо для подальшої якості кадрів.

Цього року їздили до Великої Британії, до наших партнерів Harman Technology — топового виробника чорно-білої фотографії (Ilford Photo, Kentmere). Це була персональна зустріч з нами як дистрибуторами, ми спілкувалися з працівниками заводу та маркетинговою командою».

AIN.Business й далі збирає історії малого та середнього бізнесу в Україні. Якщо вам є що розповісти, – заповніть форму: 
Розкажіть нам про свій бізнес

Українська фотографія у Берліні та майбутнє Fotovramci

На початку повномасштабного вторгнення Катерина та Дмитро переїхали з Києва до Чернівців. Тут у них народилася третя дитина, а сім’я отримала можливість виїхати за кордон. Ще до цього засновники думали над варіантом відкриттям фотолабораторії у Європі. Після консультацій з західними з партнерами вибір упав на Німеччину — восени в Берліні Fotovramci запустили свою першу фотолабораторію за межами України.

«Тут великий ринок фотографії, це мультикультурне місто з відчутним відсотком молоді серед населення. Ну і розпочинати тут було легше через чимале українське ком’юніті, частина наших клієнтів також переїхали в Берлін. Поле для розвитку було і є великим».

Як в Україні, так і в Німеччині Fotovramci працюють за формулою «надихати та навчати». Наприклад, провели в себе фотовиставку берлінця, який під час війни на велосипеді приїхав в Україну, розвивають локальне ком’юніті та намагаються надихати локальний бізнес своїм прикладом. 

Fotovramci-4

Набутий досвід допомагає Fotovramci у новій країні. Вона стала першою в Берліні лабораторією, яка почала проявляти кіноплівку. Швидкість обслуговування також краще, ніж в конкурентів — наприклад, скани кольорової плівки роблять за 24 години, тоді як у місцевих фотолаб на це може піти від кількох днів до кількох тижнів.

Станом на сьогодні в команді Fotovramci у Києві та Film Speed Lab у Берліні працюють 19 людей.

«Люди — наше головне натхнення. Мені здається, нам вдається збирати дуже класних людей і разом робити дуже класні проекти.

З людьми ж пов’язані й головні факапи в нашій роботі — зіпсовані плівки. Таке буває дуже рідко, але кожен випадок ми переживаємо болісно, робимо висновки та намагаємося покращити процеси. Тому що для людини це не просто плівка, а важливі емоції, спогади чи робота».

У найближчих планах компанії — розвиток лабораторії в Берліні, підтримка лабораторії в Києві та повернення до проведення освітніх заходів, які до пандемії та повномасштабного вторгнення проходили кілька разів на місяць, а також проведення ребрендингу.

Раніше AIN.Business розповідав історію GRAM — першого аудіофільного бару в Україні: