Українцям, які зареєстрували компанію за кордоном та не надали повідомлення про це до української податкової, загрожує штраф понад 800 000 грн. Про це повідомляє податковий консультант Олександр Зарайський. За його словами, багато ФОП навіть не знають про те, що українське законодавство зобовʼязує їх подавати таку звітність. При цьому проблема може бути досить масштабною, адже через війну багато українських підприємців започаткували бізнеси в інших країнах.
«Для розуміння проблеми. Лише до мене, далеко не самого відомого та популярного податкового консультанта, за останній рік звернулось близько 20 підприємців, які відкрили іноземні компанії і не подали повідомлення про їх відкриття, бо не знали про це», – написав Зарайський.
Мова йде про так звані КІК (контрольовані іноземні компанії), закон про які прийняли у 2020 році, в силу він вступив у 2021-му. Однак строки подання звітів відкладалися у зв’язку з карантином та військовим станом. Докладніше ми писали про КІК тут.
AIN.UA спитав юристів, кого і за що штрафуватиме податкова. Коментують Артем Середа, адвокат, партнер allTax юридичні та податкові радники, а також Юрій Асадчев, керівний партнер, адвокат адвокатського об’єднання LEXLIGA.
Які звіти та коли подавати?
З 2022 року в Україні було введено положення про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії. При відкритті, компанії закордоном фізична особа – резидент України з 01.01.2022 року зобов’язана складати та подавати:
- Повідомлення про набуття або припинення участі у КІК. Контролювальна особа зобов’язана повідомити податковий орган про безпосереднє/опосередковане набуття або припинення участі в КІК протягом 60 днів з дня набуття або припинення участі в КІК. Зробити це можна через Електронний кабінет платника ДПС в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису.
- Щорічний звіт про КІК. Подається одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи. Подати звіт також можливо через Електронний кабінет платника ДПС в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Варто одразу розділити в голові ці два документи, оскільки за неповідомлення про КІК і не подання звіту про КІК відповідальність різна. Нижче ми детально розглянемо ці аспекти окремо.
Хто повинен звітувати про КІК?
Особи, що зобов’язані подати звіт про КІК, – це фізичні та юридичні особи, які:
- володіють часткою в іноземній компанії (зареєстрували LLC, Ltd., іншу компанію за межами України або мають частку у ній);
- володіють часткою в утворенні, що не має статусу юридичної особи (партнерства, фонди, трасти, наприклад, LLP (Limited Liability Partnership), SLP (Scottish Limited Partnership) – Шотландські партнерства;
- здійснюють контроль іноземною компанією або утворенням без статусу юридичної особи.
При цьому, обов’язок подання такого звіту покладається виключно на фізичну або юридичну особу – резидента України.
«З юридичними особами все зрозуміло. Вони будуть визнаватися резидентами з моменту державної реєстрації. З фізичними особами ситуація інша, – розповідає Артем Середа.
Податковий кодекс не обов’язково прив’язує поняття резидент до громадянства. Так, п. В ст.14.1.213 ПКУ зазначає про те, що резидентом є фізична особа, яка має місце проживання в Україні (фактично зареєстрована в Україні або має нерухоме майно, в якому можна проживати). Є виключення. Наприклад, якщо фізособа має місце постійного проживання в іноземній державі, то її можна визнати нерезидентом (тоді обов’язок подавати інформацію про купівлю часток в іноземних компаніях відпаде), якщо така особа має більш тісний особистий або економічний зв’язок (центр життєвих інтересів) з іноземною державою. Прикладом може бути наявність сім’ї, бізнесу, підприємницької діяльності в іноземній державі, за умови відсутності того самого в Україні.
Якщо і бізнес і сім’я знаходяться в обох країнах, то буде діяти «правило 183 днів». Фізособа буде визнана резидентом тієї країни, де вона проведе більше 183 днів. ДПС України може перевіряти перетин кордону фізособи, звертатися до органів РАЦС та встановлювати їх місце проживання з метою визначення фізособи резидентом України. Якщо не можливо визначити резидентський статус фізособи з урахуванням вищезазначених ознак, то наявність українського паспорту буде ключовою ознакою резидентства.
Відсутність статусу резидента дозволяє фізособі не подавати інформацію про купівлю-продаж та володіння частками іноземних компаній та виключає застосування до фізособи штрафів», – зазначив партнер allTax юридичні та податкові радники.
Яка відповідальність за неповідомлення про КІК?
Відповідальність за неповідомлення про набуття або відчуження частки в іноземній юридичній особі передбачена Податковим кодексом України і тягне за собою накладення штрафу в 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт. Станом на 01.01.2023 – це 805 200 грн, коментує Юрій Асадчев.
Розмір штрафу та строки можуть змінитися, якщо Верховна рада прийме законопроект № 8137, який передбачає поправки до правил КІК. Зокрема:
- значне зниження штрафних санкцій за неповідомлення про КІК до 50 розмірів прожиткового мінімуму (замість 300 розмірів);
- також є пропозиція за несвоєчасне повідомлення накладати штраф у розмірі 1 прожиткового мінімуму за кожен день прострочення, але не більше 25 розмірів прожиткового мінімуму;
- штрафні санкції за несвоєчасне повідомлення про КІК не застосовуються з 1 січня 2022 року по дату набрання чинності цим законом.
Наразі законопроект готується до другого читання.
Як податкова виявлятиме порушників?
Відповідальність загрожує не лише ФОП, а й фізичним особам. За словами Артема Середи, порушників будуть виявляти за допомогою податкових перевірок, які можуть бути проведені протягом 7 років.
Строк самої перевірки може тривати до 1 року. ДПС України буде направляти запити до іноземних країн та отримувати інформацію від іноземних банків, в яких буде міститися інформація щодо кінцевого бенефіціара КІК.
Яка відповідальність за неподання щорічного звіту по КІК?
Звітний період – рік. Вперше звіти про КІК за 2022 рік необхідно було подати до 1 травня 2023 року. Однак тут можна видихати. Як пояснив Юрій Асадчев, відповідальності за не подання до 1 травня 2023 року щорічного звіту про КІК за 2022 рік немає. Звіт про КІК за 2022 рік можливо подати у 2024 році разом з податковою звітністю за 2023 рік до 1 травня 2024 року. Це зазначено у Перехідних положеннях ПКУ (підрозділ 10, пункт 54).
«Законодавець зробив виключення і дозволив звіт за 2022 рік подати разом з податковою звітністю за 2023 рік, тобто у 2024 році необхідно буде подати відразу два звіти за 2022 та 2023 роки. При цьому штрафні санкції та пеня до звітності КІК за 2022 та 2023 роки не застосовуватимуться», – коментує Асадчев.
То штрафуватимуть чи ні і за що?
Отже, штраф за неподання звіту про КІК буде застосовуватися лише з 2024 року, оскільки звіт за 2022 рік можна подати у 2024-му разом зі звітом за 2023 рік. Залишається лише відповідальність за випадки, коли фізична особа зареєструвала/придбала/продала іноземну компанію або частку в ній і не повідомила про це податкову протягом 60 днів.
«Наприклад, айтівецт, який перебуваючи як біженець за кордоном, зареєстрував у Польщі Sp.z.o.o або в Німеччині GmbH (аналог українського ТОВ). Така особа була зобов’язана повідомити податкову протягом 60 днів. Розмір штрафу (п. 120.7 ПКУ) за таке порушення складає 805 200 грн. Розмір штрафу «прив’язується» до прожиткового мінімум станом на 01 січня календарного року та може збільшуватися», – зазначає Артем Середа.
За його словами, особи, які не повідомили про КІК вчасно, будуть притягнуті до відповідальності, якщо Верховна Рада не внесе зміни до податкового законодавства. Саме тому підприємці переживають, а законодавці поспішають якнайшвидше прийняти законопроект №8137.
«Законопроект № 8137 було зареєстровано ще у 2022-му році, але прийнято у першому читанні лише 02.05.2023 року. Він пропонує дозволити платникам податків, які мають іноземні компанії, подавати звіт про їх наявність та розрахунок податку за 2022 рік у наступному звітному періоді разом зі звітністю за наступний період, тобто не 2023-му, а 2024 році за 2022-й та 2023-й разом без застосування штрафів. Самі суми штрафів за неподання інформації про наявні іноземні компанії пропонується зменшити, – пояснив Середа.
В цей же час, до моменту прийняття законопроекту № 8137 діє чинне законодавство, яке передбачає наступні варіанти уникнення штрафів:
- Довести фізичну неможливість подання звітності (відсутність електронних ключів та неможливість приїхати до України фізично у зв’язку з війною або захворюванням), – такий варіант потрібно буде випробовувати на практиці з використанням судів.
- Банкрутство фізичної або юридичної особи.
- Довести факт відсутності українського резидентства».
А поки законопроект не прийнято, податківці обіцяють не кошмарити підприємців, які не знали, що мають повідомити про іноземний бізнес. Як повідомили у Crowe Mikhailenko, в ДПС України кажуть, що, хоча відповідальність за неповідомлення про КІК дійсно є, податкова все ж не планує одразу виписувати штрафи. Натомість ДПС подаватиме запит до платника і призначить штрафні санкції тільки у разі відсутності реакції на такий запит.
