На книжковому ринку в Україні домінують мережеві книгарні, супермаркети та онлайн-замовлення. Проте за останні кілька років у різних українських містах відкрилося не мало незалежних книгарень, які є не лише конкурентно спроможними, але й успішними. Видання Vector поспілкувалося з власниками незалежних книгарень «Книжковий Лев», «Місто» та «Сенс» — Катериною Івановою, Діаною Слонченко та Олексієм Ерінчак про їхню мотивацію розвивати власну книгарню, історію запуску, складнощі, роботу в умовах війни, способи залучення гостей та місію. AIN.Business вибрав основне.

Книгарня «Книжковий Лев»

  • У 2017 році Катерина Іванова та її напарник Олександр Рябчук відкрили книгарню у Львові з бюджетом $8000.
  • У прибуток почали працювати у 2019-му. Проте у 2020 через пандемію знову стався касовий розрив.
  • Увесь 2021-й Катерина та Олександр вирівнювали прибуток, а потім почалася повномасштабна війна. Але попри це їм вдалося відкрити другу книгарню, але вже в Києві.
  • Щодо місії, то передовсім вони з командою будують ідеальне робоче місце для себе. А щодо внутрішньої місії, то це створення книгарні, у якій всі будуть отримувати задоволення. І від роботи, і від результатів.

Про відмінність від мережевих магазинів

  • Мережеві магазини не можуть бути такими гнучкими, як незалежні книгарні. Зокрема через те, що це велика структура, у якій власники знаходяться дуже далеко від операційної діяльності.
  • Також вони є досить уніфікованими. Це можна побачити за стандартами роботи, скриптами, якими говорить персонал, викладкою книжок, дизайном інтер’єру, tone of voice у соціальних мережах.
  • Водночас за незалежними книгарнями не стоять видавництва, які можуть прикривати деякі фінансові питання.

«Кожен локальний заклад відрізняється від мережевих особливою харизмою. Так само й з книгарнями. Незалежна крамниця не намагається бути зручною для всіх, вона працює для людей, з якими їм по одній дорозі. Вона рідко буває повноцінна для дизайнерів, батьків, романістів і читачів, що люблять комікси, одночасно. Завжди є виділена цільова аудиторія».

Про роботу після 24 лютого

  • Перші три-чотири місяці після повномасштабного вторгнення проблеми були відчутні. Люди поїхали, склади недоступні, логістика порушена. Проте наразі всі ці процеси відновилися.
  • Також змінилася поведінка покупців. Перші 4-5 місяців всі читали серйозні книги про війни та історичні довідки. Потім всі втомилися та почали читати лірику, детектив, жахи, комедію. Захотілося здорового ескапізму.
  • Люди прибрали книги російською та почали змінювати їх на україномовні. Вони купують книги не для того, щоб прийти додому та почати читати, а просто хочуть поповнити бібліотеку.

«Щодо прибутків, то я прийшла в книгарню не за великими грошима, а від великої любові. Книги — це досить низькомаржинальний товар, і я це розуміла. У львівській книгарні нам знадобилося два роки, щоб вийти на прибуток. Київський простір самоокупається з першого місяця роботи та працює в прибуток. Якщо так і буде надалі, то за рік-півтора розраховуємо повернути інвестиції».

Чому незалежні книгарні важливі

  • Коли на ринку є тільки мережі, то ми маємо декількох монополістів, які ділять його між собою. Незалежні гравці змінюють ситуацію. У людей з’являється інший досвід: вони спілкуються з книгарнями в соціальних мережах, заходять офлайн і відчувають інший вайб.
  • Ми не можемо конкурувати з обсягом продажів великих мереж. Проте все ж таки створюємо невелику конкуренцію.

Арткнигарня «Місто»

  • Засновниця Діана Слонченко 12 років працювала старшим бортпровідником в авіакомпанії «МАУ». Вона втратила роботу через повномасштабне вторгнення. Тому єдине, що тримало на плаву — це сім’я, читання книжок і творчість. Так з’явилася ідея відкрити книгарню.
  • Рішення було спонтанним, тож власних збережень у потрібному обсягу не було. Для реалізації довелося вкласти гроші від продажу квартири в Києві.
  • Місія бізнесу — створити безпечне, комфортне, тепле, затишне, можливо, навіть домашнє місце.

«”Місто” відображає новий погляд на українську культуру. Уже немає нудної шкільної програми, заборонених авторів, шароварщини. Є наша справжня українська література та мистецтво. Українське — це модно, сучасно та завжди краще».

Про залучення клієнтів та прибутковість

Клієнтів залучають через соцмережі Instagram та Twitter. Також працює сарафанне радіо. Оцінити ефективність Діані важко, проте через лише 2 місяці роботи у книгарні вже є постійні покупці.

«Оцінювати прибутковість бізнесу поки теж не візьмусь. Тим паче розумію, що книги є низькомаржинальним товаром, особливо в умовах високої конкуренції. Саме для цього я й придумала комбінований формат з івентами. Чи був мій розрахунок правильним, подивимося через рік».

Чому незалежні книгарні важливі

  • Незалежна книгарня має у собі щось більше за звичайну книжкову крамницю. Це особиста вивірена бібліотека, яка відображає уподобання власника, та спроба познайомити читача з новими авторами.
  • Засновниця арткнигарні «Місто» провела дослідження і не знайшла у Києві книгарні, яка б проводила мистецькі виставки, продаж робіт майстринь, майстер-класи, літературні зустрічі, музичні вечори. Тому саме в цьому унікальність цієї незалежної книгарні. Акцент не на магазині, а на поєднанні декількох жанрів.

Книгарня «Сенс»

  • Засновник Олексій Ерінчак має студію розробки мобільних ігор Hitica. Коли з’явилася фінансова можливість, він вирішив інвестувати їх в українську культуру.
  • Інвестиції на відкриття книгарні склали приблизно $200 000.
  • Команда складається з 16 людей, плюс є люди, які працюють проєктно: дизайнерка, архітектор, флорист.
  • Окрім самої книгарні команда працює над подіями, книжковим клубом, проєктои на YouTube «Розмови з Сенсом».
  • Олексій каже, що, найскладнішим моментом був ремонт. Вони заїхали у приміщення, де був ресторан, тому воно вимагало повного перепланування.

Після 24 лютого

  • 24 лютого «Сенс» працював й пропонував каву всім, хто живе в будинках по сусідству.
  • Потім приміщення книгарні на певний час перетворилось на простір для волонтерської організації «Печерські котики». Замість продажу книжок, вони роздавали продукти, ліки, намагались закривати запити мешканців мікрорайону. Лише згодом повернулися до більш-менш звичного ритму роботи книгарні.

Про книжковий ринок

  • Український книжковий ринок переживає багато складних моментів. Частина проблем, звісно ж, повʼязані з війною в країні. Це і логістика, і подорожчання паперу, і проблеми з електрикою взимку.
  • Олексій каже, що у нас мало книгарень, мережі маніпулюють цінами та використовують знижки як основний маркетинговий хід. Це, звісно, не сприяє розвитку ринку.
  • Видавати й читати українською почало більше людей, бо з ринку пішла російська книжка.
  • Зараз основний запит на українських авторів (класичних і сучасних).
  • Загалом бізнес окупається, хоча буває по-різному. Але Олексій і його команда б продовжували цю справу, навіть якщо вона не приносила прибуток.

Чому незалежні книгарні важливі

  • Найважливіше, що має незалежна книгарня, — це свобода: які книжки обирати, які події проводити, якими принципами керуватися у формуванні цінової політики тощо.
  • Незалежні книгарні — є прогресивним елементом ринку.

«Людина має цікавитись читанням і книжками. Де і як це буде відбуватися — інше питання. Коли ви йдете в незалежну книгарню, то однозначно отримаєте унікальну атмосферу, індивідуальний підхід, залученість до певної спільноти, кураторський підхід до книжкового асортименту. До того ж ви підтримаєте команду людей, які живуть своєю справою».