Як наймають світчерів в IT — міфи та реальність. Колонка

Антон Чорний, керівник EdTech-компанії GoIT, розповідає про ситуацією з світчерами на українському ринку.

Складно перерахувати усі виклики, із якими останнім часом зіштовхнулась українська економіка. Проте легко виділити найбільш помітний — ріст безробіття та зниження доходів. Поза ринком праці знаходиться до 5 млн українців, оцінює НБУ, або майже третина працездатного населення.

В цих умовах, IT-сектор став опорою національного експорту, і надією для десятків тисяч «світчерів» — освічених професіоналів, що змінюють професію. Що ж на них чекає?

Реальність проти драми

Проте ситуація виглядає драматично лише у порівнянні з аномально активними роками, які й перегріли світову економіку. Якщо ж врахувати виклики, то український IT-сектор демонструє надзвичайну стійкість. За рік повномасштабної війни кількість ІТ-фахівців, зареєстрованих як ФОПи, зросла на 13%. Така сама динаміка була у 2021 році. Не впали й компенсації – медіанна зарплата становить $3400, повідомляє DOU. 

Як підрахували у сервісі анонімного пошуку роботи Djinni, у порівнянні з груднем 2022 кількість вакансій зросла аж +35%. Звісно, перевагу частіше віддають досвідченим спеціалістам, та зупинки у наймі новачків немає.

Тому – щодо страхів і скепсису тих, хто сумнівається, чи варто ставати «світчером»: варто, та не треба тішити себе ілюзіями.

Хто і як йде в IT

Згідно з нашими внутрішніми опитуваннями, 86% студентів йдуть навчатися, бо дійсно хочуть змінити професію, увійшовши до tech-індустрії. І лише 14% сприймають це як додаткове заняття.

Цікаво поглянути на статистику працевлаштованих. У травні 2023 наші випускники в Україні працевлаштувалися у 50% за технічними напрямками (FullStack, Python, Java), та у 50% – за нетехнічними (QA, PM, дизайн, бізнес аналіз, рекрутинг). Розробка, тестування, дизайн — найбільш масові, але й найбільш реалістичні точки входу для світчерів.

Проте «попотіти», надсилаючи офери, доведеться в будь-якому разі.

• 32% працевлаштованих у травні зробили 20-50 відгуків на вакансії;
• 30% – понад 50 відгуків;
• 14% – 5-20 відгуків;
• 12% – здійснили 2-5 відгуки до того як отримали оффер;
• 12% – працевлаштувалися з першої спроби.

Як помітно, навіть на відносно холодному IT-ринку кожен четвертий знаходить роботу з першої-п’ятої спроби. При цьому стартова зарплата зазвичай знаходиться у діапазоні $500-800 на місяць. Це значно більше за офіційну середню зарплату в країні.

Географічний та соціодемографічний портрет

Українці все активніше виходять на міжнародний ринок. Серед останніх працевлаштувань випускників – 42,9% працює в українських компаніях, 28,8% — в міжнародних (в тому числі за кордоном). Частина не розкриває деталей або влаштовується на фріланс-проєкти. В топі іноземних локацій — Чехія, Великобританія, Німеччина, Латвія. Та орієнтація на глобальний світ повинна бути у кожного, бо саме знання англійської — один із найбільш впливових факторів для успіху «світчера».

Звісно, лише цього недостатньо. Успішні випускники притримувались і інших порад: стажувались, проводили детальну аналітичну роботу при відборі вакансій, підтримували активність на GitHub.

Ще одна характеристика, яка заслуговує уваги, це соціодемографічний портрет. Так, середній вік студентів, працевлаштованих у травні складає 27-28 років. Близько 16% працевлаштованих — старші 35 років. Не варто робити з цього висновок, що в IT панує дискримінація за віком. Це скоріше показник інтересу — в індустрію і досі переходить більше молодих людей, але зацікавленість інших теж зростає.

Зате в Україні є відчутний прогрес в питаннях гендерного балансу. Серед працевлаштованих студентів за травень, жінок більше — 52,1%. Так само дає оптимізму і географічна розбивка — Київ займає усього 13% від загальної кількості наймів. 

Це знову ж таки грає проти багатьох популярних упереджень. Знайти роботу в IT можна у будь-якому віці. Це не просто, але простіше ніж в інших індустріях, бо вони, на жаль, значно сильніше постраждали через війну. І на це точно не вплине гендерна приналежність чи місце проживання. 

«Світчери» та майбутнє економіки

З усього цього видно, чому похмурі погляди на українську економіку поступово витісняються оптимізмом. Економісти та банки вже говорять про можливий темп у 5-7% відсотків зростання ВВП. IT-сектор в черговий раз буде рушієм цього росту. Головна заслуга — у ЗСУ, енергетиків та працівників критичної інфраструктури. Та і сміливі «світчери» теж доклали зусиль. За підрахунками, тільки на наших випускників прийшлось до 5% зі зростання кількості IT-ФОПів в Україні. 

Навіть в умовах повномасштабної війни українці здатні опановувати професії, що мають попит на глобальному ринку, та підтримувати економіку настільки необхідним в нинішні часи експортом. 

Після перемоги ми будемо будувати постіндустріальне суспільство західного зразка, а його фундамент — освічені таланти. Згідно з попереднім дослідженням, один IT-спеціаліст підтримує 2-2,5 робочих місця через споживання товарів та послуг — складно знайти більш продуктивних для економіки працівників. Інфраструктура для того, аби їх стало в рази більше, вже масштабується завдяки зусиллям технологічних компаній. Залишається, аби й люди вірили в себе і діяли. 

Автор: Антон Чорний, СЕО GoIT