Як SaveEcoBot почав моніторити радіаційний фон в Україні

Влітку 2018 року активісти запустили чат-бота SaveEcoBot, який надавав дані про забруднення довкілля. За кілька років проект виріс: його даними та картами користуються мільйони людей по всьому світі. AIN.UA розповідає, як розвивався проект, які дані він збирає зараз, як почав моніторити стан радіаційного забруднення і навіть бороти фейки.

З чого починався SaveEcoBot

Першу версію чат-бота активісти із Save Dnipro розробляли кілька місяців та запустили у червні 2018 року. Спочатку ідея була в тому, щоб надавати людям можливість впливати на ті будівельні чи інші проекти, які можуть згубно впливати на довкілля. Але згодом функції бота розширились: там почали публікувати дані про забруднення атмосфери із мережі станцій: група навіть почала сама збирати такі датчики з деталей на AliExpress та установлювати їх у великих містах.

«Нашим завданням було поширення знань по захисту конституційних прав на чисте та безпечне довкілля. Для досягнення цього ми прагнемо, щоб усі екологічні дані були відкриті й доступні безплатно для усіх. Ми створюємо загальнодоступні інструменти для аналізу якості повітря, радіаційного фону, екологічних фінансів», — розповідає співзасновник проекту Павло Ткаченко.

Як бот працює зараз

На початку роботи бота була доступна невелика мережа датчиків у Києві, Дніпрі та Івано-Франківську. Зараз мережа помітно розширилася, і користувач може обирати локацію із 20 областей України. Щоб підписатись на моніторинг якості повітря, користувач має або поділитись своїм місцезнаходженням, або обрати власний район:

Після цього бот повідомлятиме про AQI — індекс якості повітря та рівень його загрози здоров’ю. Він відображає рівень CO, NO2, SO2 та інших речовин у повітрі. Зараз за допомогою чат-бота можна не лише слідкувати за якістю атмосфери: наприклад, можна повідомити про екологічний злочин або поскаржитися на забруднення. В такий спосіб можна оформити скаргу на стан води, повітря, ґрунту, про відходи та навіть шумове забруднення. Бот автоматично підкаже, куди і кому направити скаргу. Цю функцію запустили 2021 року і лише за перший рік в такий спосіб люди оформили 3634 скарги.

Одна із функцій бота, яка стала затребуваною саме за часів повномасштабної війни: моніторинг радіаційного забруднення. Оскільки росія регулярно погрожує Україні ядерним ударом та шантажує світ підривом Запорізької АЕС, обговорення радіаційного забруднення не вщухають. SaveEcoBot надає дані, на які можна в цьому спиратись.

Як моніторять радіацію

На початку повномасштабної війни росія захопила Чорнобильську зону відчуження (ЧЗВ) і ЧАЕС. В ніч з 24 на 25 лютого 2022 року онлайн-система радіаційного моніторингу в ЧЗВ від ДСП «Екоцентр» почала видавати дуже високі показники радіаційного фону на деяких станціях, як згадує Ткаченко. Тоді картою радіаційного фону SaveEcoBot лише за лютий-березень скористалося 2 млн користувачів з усього світу: карта була доступна англійською, люди гуглили про радіацію в Україні й потрапляли на SaveEcoBot.

Саме тоді, за словами Павла, команда і зрозуміла, що потрібно розвивати цей напрямок: збирати усі дані, які доступні публічно, а також розвивати незалежний громадський моніторинг. У березні 2022 року за ініціативи SaveDnipro, Міндовкілля розіслало листа на обласні, місцеві адміністрації, великі промислові підприємства та інші державні органи, з закликом збирати дані якості атмосферного повітря та радіаційного фону в систему SaveEcoBot.

«Завдяки цьому нам вдалось зібрати найбільшу кількість даних та джерел даних радіаційного фону в Україні: з обласних центрів контролю та профілактики хвороб МОЗ України, окремих регіональних представництва ДСНС та Держпродспоживслужби, замірів на приватних ТЕС, які належать компанії ДТЕК. Кількість джерел радіаційного моніторингу вдалось збільшити до 20+, а постів спостереження стало більше ніж 800», — розповідає Ткаченко.

У грудні 2022 року команда розробила і впровадила алгоритм збору, обробки та відображення радіаційного моніторингу для Черкаської обласна державної адміністрації. За останній рік встановили більше 20 онлайн-постів моніторингу фону в таких локаціях, як Чорнобиль, місця біля робочих АЕС, вісім станцій у радіусі 50 км навколо Запорізької АЕС.

Ці дані використовують через SaveEcoBot API Міндовкілля, Державна інспекція ядерного регулювання, Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки, РНБО, університети, науковці та уряди. Дані по радіаційному фону в Україні через SaveEcoBot доступні у системі Windy.com.

Ці дані важливі не лише для урядових установ. Враховуючи кількість новин про можливу ядерну атаку та забруднення, а також кількість фейків, які вкидує російська пропаганда, щоб збурити паніку, користувачі теж часто ходять гуглити, що із радіацією в Україні. І потрапляють на карту радіаційного забруднення від SaveEcoBot. Так сталося, наприклад, 4-5 липня 2023, коли було очікування диверсії росіян на ЗАЕС і сотні тисяч користувачів почали шукати дані про фон в Україні та навколо атомної станції. Так сталося і під час розгону росіянами фейка про начебто радіаційне забруднення у Хмельницьку у травні 2023 року:

Тупа русня пише, що після вибуху у суботу в Хмельницькому піднявся радіаційний фон, бо вони відкрили графік і побачили невелике коливання радіаційного фону в межах природного фону. Але коливання почалися ще у четвер 🙂 pic.twitter.com/mdVsVt3iRZ

— Pavlo Tkachenko (@pavlentij) May 14, 2023

10 липня 2023 року на SaveEcoBot було кілька хвиль DDoS-атак: загалом 10 млн запитів. Хто їх замовляв, точно не відомо. Команда припускає, що замовникам атаки не подобається існування інструменту, що відображає відкриті дані про радіаційний фон в Україні, тож із певною імовірністю це могли бути і росіяни.

Сервіс зараз — чи не найпопулярніше джерело даних в Україні про це: «Щоразу, коли несеться якась «зрада» по радіації, або навіть вибухи біля Хмельницького і новини про збіднений уран, то в нас миттєво злітає кількість відвідувань карти радіаційного фону», — говорить Ткаченко.

У подальших планах команди: працювати над тим, щоб даних про екологію та стан довкілля у відкритому доступі було ще більше.