«Виробництво у ЄС — це дуже складно»: як Releaf Paper будує у Франції завод за 3,5 млн євро

Український стартап Releaf Paper робить папір та тару із опалого листя. Серед його клієнтів — L`Oreal, Samsung та Louis Vuitton. У 2022 році стартап отримав грант від Google і грант від ЄС на €2,5 млн, а нещодавно оголосив про запуск завода у Франції.

Редактор AIN.UA спитала у співзасновника стартапу Олександра Соболенка, чим займатиметься завод, скільки коштує такий проект, та які у команди плани.

Розкажіть про фабрику у Франції: що вироблятимете, скільки коштує проект?

Фабрика у Франції — це наш перший в історії власний виробничий об’єкт. До цього весь час ми виробляли продукти на аутсорсі. Продуктом цієї фабрики буде целюлоза, тобто, ми перероблятимемо листя або інші зелені відходи на целюлозу, яка є сировиною для наших основних продуктів: для виготовлення паперу та литої тари. 

Вартість цього проекту складає 3,5 млн євро. Головним інвестором являється Європейська комісія, інше фінансування забезпечуємо ми самі. На пошуки місця під забудову ми витратили майже рік, і зараз врешті визначили, що це буде регіон Іль-де-Франс, тобто приблизно 50 км на захід від Парижу. 

Коли плануєте запускатись, яка буде потужність?

Проект розрахований на два роки, офіційно він стартував 1 травня 2023 року. Ми очікуємо, що приблизно в листопаді-грудні 2024 на виробництві уже стоятиме обладнання, і ми вироблятимемо пробні партії. Повністю проект планується завершити на початку 2025 року. 

Потужність цього виробництва — ~10 000 тонн целюлози на рік, для цього нам потрібно 25 000 тонн листя, яке буде надходити із навколишніх міст та містечок. На виробництві працюватиме 25 людей. 

Чи шукаєте додаткові інвестиції під цей проект?

Ми не шукаємо додаткового фінансування зараз, однак в нашій дорожній карті це виробництво є лише першим серед багатьох. Тож ми уже потрохи починаємо процес підбору співінвестора для другого та третього виробництв. Наступний інвестиційний раунд складає 8 млн євро — Єврокомісія є співінвестором на 4 млн і ще на 4 млн ми шукаємо лід-інвестора. Виробництво також буде розміщено в одній з країн Західної Європи. 

Однак ми не шукаємо інвестора активно: на щастя, можемо вже бути досить перебірливими. Нам потрібні smart money, стратегічний інвестор з цільових країн, який зможе забезпечити нас не лише грошима, але й експертизою по виходу на ринок, маркетингу, фінансах, для посилення наших власних компетенцій. 

Розкажіть, чи складно запускати виробництво в Європі з точки зору правил та регуляцій? Чи складно було шукати людей в штат?

Відкривати виробництво у Європі — дуже складно. Для нас це було челенджем та екзаменом на стійкість. Спочатку постало питання вибору юрисдикції, де запускати компанію. Ми спочатку визначилися, що це буде Франція, а потім отримали інвестиції від Єврокомісії. Оскільки фінанси ми отримали як французька компанія, то і запускатись потрібно було у Франції.

Весь процес запуску компанії відбувається складно і довго. Навіть, здавалося би, просте питання із пошуком листя зайняло дуже багато часу. Ми дев’ять місяців шукали, де брати листя, попри шалену зацікавленість міст, політичних партій та держустанов, які дуже хотіли нам допомагати. Через дев’ять місяців ми нарешті знайшли джерело листя, яке нам готові надавати на безкоштовній основі у великих обсягах. 

Найм персоналу — окрема історія, дуже важко шукати і наймати людей, трудове законодавство – дуже складне. Вартість трудових ресурсів — суттєво вища, ніж в Україні, плюс високі ставки оподаткування зарплат. 

В плані регуляцій не скажу, що там складніше, ніж в Україні. Але окрім складностей є ще й багато плюсів. Чесно кажучи, ми в Україні попри всю інноваційність, не були нікому потрібні. Автор технології Валентин (Фречка — ред.) з 2018 року оббігав усі можливі пороги, від політиків до бізнесменів в Україні, зі своєю ідеєю, і навіть близько не підійшов до того, щоб отримати якесь фінансування на виробництво. У Західній Європі із цим проблем немає. 

Також, попри високі податки, у Франції є багато можливостей та пільгових умов для нових бізнесів. Також урядові фінансові установи добре фінансують інноваційні компанії. Можемо розраховувати на позики від держустанов на кілька мільйонів євро за дуже низькими ставками. 

Але все ж основна причина, чому запускалися в Західній Європі: близькість до споживача. В Україні станом на 2021 рік у нас свого споживача не було, наш продукт або не розуміли, або ж він був задорогий. 

Чи будете розширювати українську команду?

Наша українська команда зараз складається з восьми людей, більша частина зараз в Україні: менеджери з продажу, PR, маркетинг. Українську команду ми активно не розвиваємо, тому що орієнтовані винятково на ринок Західної, Північної та Південної Європи, а там потрібно знання місцевих ринків. 

Але в нас планується один виробничий проект в Україні. Він поки конфіденційний, ми поки займаємося плануванням та розглядаємо різні можливості. Якщо вирішимо робити цей виробничий об’єкт в Україні, звісно під нього буде окрема технічна команда. 

Чи можете називати фінансові показники: продажі, дохід? Чи можете розповісти про клієнтів?

На жаль, жодних цифр вам назвати не можу. По-перше, це конфіденційно, по-друге, у нас в процес залучені кілька компаній, просто звести ці цифри буде складно технічно. 

Більшість наших клієнтів — це компанії з Північної, Західної та Південної Європи. Це b2b-клієнти: виробники упаковки, які закуповують наш папір, або власники брендів, які закуповують і папір, і уже готові пакети. Серед гучних імен, з якими співпрацюємо, можемо назвати L`Oreal, Samsung, Schneider Electric. 

Також зараз починаємо активно працювати із компаніями групи LVMH: Christian Dior, Louis Vuitton, також із Balenciaga. Ми отримали нагороду LVMH Innovation Award 2023, також ми є учасниками акселераційної програми від LVMH, яка починає роботу у вересні 2023 року, в Парижі, із можливістю пропонувати свої рішення усім компаніям, які входять в групу LVMH.  

Розкажіть про плани будувати виробничі майданчики в інших країнах.

Плани по запуску на інших континентах, зокрема, у Північній Америці (США та Канаді), Південній Кореї та Японії дійсно є, але вони досить довгострокові. Нам ще поки років 5-7 вистачатиме роботи в Європі. Після Європи плануємо реалізувати доволі масштабний проект в Україні, і лише після цього займемося подальшою експансією. 

Чому ми обрали саме ці країни? Тут дуже великі ринки, є багато виробників паперу та паперової упаковки, вони також є великими імпортерами та експортерами целюлози. Також важливо, що в цих країнах досить сильні тренди по sustainability, тобто, по екологічній роботі. Адже ми не є звичайним папером і не можемо конкурувати із ним по ціні. 

Наша особливість — це інноваційність та екологічність,  ми робимо найбільш екологічний пакувальний папір у світі. Через це він має певну додану вартість, і продається лише в тих країнах, де клієнтам важлива не лише ціна та якість, але й екологічність. 

Однак це все не буде швидко, адже ми займаємось виробничими проектами, а вони розвиваються набагато довше, ніж IT-проекти. Під кожен потрібно фінансування у 3-4 млн євро, якщо проект невеликий, і 10-15 млн євро, якщо він середнього розміру. 

На інші континенти ми скоріше всього виходитимемо з іншою бізнес-моделлю, і це буде модель ліцензування. Орієнтовно — після 2027 року.