Валютні обмеження НБУ: чи змінилося щось для українського бізнесу?

«Національний банк і надалі пом’якшує валютні обмеження з метою розвитку бізнесу, пожвавлення економічної діяльності та залучення ресурсів для відбудови й відновлення економіки України», – заявив НБУ у своєму прес-релізі.

Юристка практики Технологій та Інвестицій Juscutum Софія Драч в колонці на AIN.UA розповідає, чи дійсно такі пом’якшення сприятливо впливають на розвиток українського бізнесу.

Початок повномасштабної війни спричинив значні труднощі для українського бізнесу, включаючи глобальні втрати ринку та заробітку. Додаткові обмеження Національного банку України (НБУ) на здійснення транскордонних переказів коштів у гривні та валюті подальше ускладнили ситуацію для суб’єктів господарювання.

У зв’язку з такими обмеженнями, підприємці та компанії шукають способи порятунку свого бізнесу. Можливі шляхи включають:

• Реорганізація та переорієнтація: деякі компанії можуть шукати нові можливості розвитку на внутрішньому ринку або переорієнтувати діяльність на інші сегменти ринку, щоб зменшити залежність від транскордонних операцій.
• Відкриття бізнесу за кордоном: компанії можуть відкривати філії, представництва або новостворені компанії у зарубіжних країнах для розвитку своєї діяльності за межами України.

Однією з обов’язкових умов відкриття компанії за кордоном може бути формування статутного капіталу, який зазвичай потребує залучення коштів з рахунків, як українських банків, так і іноземних.

Питання полягає в тому, чи застосування нових пом’якшень обмежень НБУ може допомогти українським компаніям легше здійснювати транскордонні операції та залучати кошти для статутного капіталу новоствореної іноземної компанії з українських рахунків.

Ще з 24 лютого 2022 року своєю Постановою № 18 НБУ обмежив доступ резидентів України до транскордонних переказів валютних цінностей з України/переказ коштів на рахунки іноземних банків у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, включаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів. При цьому, Постановою №18 встановлено виключний перелік дозволених операцій, який поступово розширюється.

Водночас серед переліку дозволених операцій немає таких, що дають можливості українському резиденту відкрити компанію за кордоном шляхом внесення до статутного капіталу через заборону переказів коштів на рахунки будь-яких іноземних банків у гривні чи валюті.

Альтернативи транскордонного переказу коштів 

Наразі операцію із внесенням коштів до статутного капіталу можна реалізувати тільки якщо на вашому іноземному рахунку є достатньо коштів для відкриття нової компанії за кордоном та внесення в її статутний капітал. У такому разі можливе використання альтернативних каналів переказів коштів.

Однак, що робити, якщо немає такої можливості? 

До прикладу, пошук інвестицій та партнерств. Компанії можуть шукати інвесторів або партнерів, які мають доступ до міжнародних ринків або можуть надавати фінансову підтримку в умовах обмежень.

Але залучити інвесторів у свій бізнес не завжди просто, тим більше в іншій юрисдикції. Для цього підприємець або розробник стартапу має зробити бізнес не просто життєздатним варіантом для інвесторів, а й прибутковим у майбутньому.

Наразі питання пошуку альтернатив для здійснення валютних операцій залишається відритим. НБУ активно веде діалог з урядом України та закордонними партнерами, зокрема МВФ, щодо подальшого пом’якшення валютних обмежень, однак поки що невідомі обсяги таких пом’якшень.

Нові пом’якшення валютних обмежень 

Наразі НБУ ввів певні пом’якшення, але вони не призводять до полегшення для бізнесу щодо здійснення валютних операцій. Нововведення, на нашу думку, лише дають змогу бізнесу залучати нові кошти з-за кордону (зовнішні кредити), але не розширюють його можливості здійснювати діяльність за межами країни.

Так, з 16 червня 2023 року резиденти-позичальники можуть переказувати за кордон кошти для виконання зобов’язань за зовнішніми кредитами та позиками, які:

1. забезпечені гарантією чи порукою міжнародної фінансової організації (МФО); або
2. надані за участю іноземного експортно-кредитного агентства чи іноземної держави через уповноважену нею установу або через іноземну юридичну особу, серед акціонерів яких є іноземна держава чи іноземний державний банк.

Резиденти матимуть змогу здійснювати такі операції згідно з термінами повернення коштів та сплати процентів, передбаченими умовами кредитного договору.

З 21 червня 2023 року українці можуть здійснювати перекази за кордон для обслуговування й повернення нових зовнішніх кредитів (які надаватимуться після 20 червня 2023) на рахунки позичальників в українських банках, за таких умов:

• переказ коштів за кордон має здійснюватися з метою виплати процентів (з урахуванням  комісій, зборів та інших платежів з обслуговування зовнішніх кредитів чи позик) з дотриманням максимальної процентної ставки у розмірі 12% річних;
• переказ коштів на виконання зобов’язань за кредитом / позикою, які отримуються на строк не більше 3 років, мають здійснюватися позичальником лише за рахунок власних коштів в іноземній валюті (у тому числі тих, що залучені від нерезидентів у формі кредитів чи позик);
• якщо строки отримання кредиту чи позики є довшими за 3 роки, то переказ коштів для повернення такого кредиту чи позики упродовж перших трьох років також здійснюється позичальником лише за рахунок власних коштів в іноземній валюті (у тому числі тих, що залучені від нерезидентів у формі кредитів чи позик). Водночас позичальник може купувати іноземну валюту для виплати процентів, комісій, зборів та штрафів, а починаючи з четвертого року – і для повернення кредиту чи позики;
• переказ коштів для дострокового повернення коштів за кредитами та позиками не дозволяється.

Нові обмеження валютних операцій

Так, до 15 червня 2023 року Постанова №18 передбачала, що українським юридичним особам можна здійснювати переказ коштів на рахунки власних філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи, відкритих за кордоном за одночасного дотримання таких умов:

• за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту, позики) коштів в іноземній валюті юридичної особи-резидента;
• через один банк (за вибором юридичної особи-резидента);
• цільове призначення – виключно фінансування витрат на утримання його іноземних філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи;

Проте з 15 червня 2023 року до цього списку НБУ додав ще одну умову. Тепер переказати кошти для утримання філій, представництв та інших відокремлених підрозділів за кордоном можна протягом поточного календарного року в межах загальної суми коштів, що були переказані цією юридичною особою-резидентом протягом 2021 року (підтверджується документально). Протягом одного календарного місяця дозволяється переказувати не більше 1/4 частини від цієї суми.

Таким чином, НБУ обмежив не тільки умови здійснення транзакцій, а й суми коштів для здійснення переказів для утримання закордонних філій, представництв та інших відокремлених підрозділів такої української юридичної компанії.

Висновки

Умови повномасштабної війни призводять до постійних фінансових втрат для українського бізнесу. Нестабільність ціноутворення призводить до втрат ринку, а деякі підприємства навіть стикаються з руйнуванням своїх основних засобів та приміщень. За цих умов експансія українського бізнесу за кордон стає ще більше актуальною, що й спричиняє відплив капіталу коштів.

Тож у таких складних умовах регулюючому органу, можливо, варто розглянути альтернативний підхід і прийняти рішучі дії для уникнення негативних наслідків на валютному ринку. При цьому варто забезпечити баланс між обмеженнями і розвитком бізнесу, щоб забезпечити стабільний економічний розвиток і привабливі умови для інвесторів. 

Якщо НБУ здійснить обіцяні пом’якшення, це може створити сприятливі умови для бізнесу, дозволяючи українцям вільніше розпоряджатися своїми коштами на рахунках в українських банках, а також за кордоном. 

Автор: Софія Драч, юристка практики Технологій та Інвестицій Juscutum