30 серпня Україна здійснила наймасштабнішу атаку безпілотників на російську територію, атакувавши одразу шість регіонів країни. The Economist розповів, як організовуються такі атаки, хто фінансує розробку та закупівлю безпілотників в Україні, та як ми вигадуємо нові асиметричні способи використання дронів.

Як Україна використовує дрони?

30 серпня Україна здійснила наймасштабнішу атаку безпілотників на російську територію, атакувавши шість регіонів. Як повідомляється, у місті Псков безпілотники вдарили по аеропорту, пошкодивши чотири транспортні літаки.

А до цього, 25 серпня українські розробники безпілотників здійснили атаку на військову базу росіян в глибині Криму. Цю атаку 25 серпня описують як тестовий запуск, причому багато пристроїв у групі безпілотників були експериментальними прототипами.

Це був жалюгідний тиждень для кремля, який ніяк не може пояснити більше дюжини безпілотників, що влучали в серце москви, неодноразове закриття великих аеропортів і незрозумілі вибухи на збройових заводах, аеродромах, складах палива та залізницях.

Джерело, близьке до розробників «Морока» – одного з прототипів безпілотників, які використовувалися в Кримській операції -, каже, що нова авіаційна ударна потужність України є результатом «насіння, посіяного багато місяців тому».

Як влаштована розробка дронів в Україні?

Програми розробки власних безпілотників в Україні розвинулись здебільшого без державного фінансування, покладаючись на наполегливу працю волонтерів та підтримку благодійників. Але, як і перед іншими розробниками, перед командою «Морока» зараз стоїть складне завдання отримати ресурси для збільшення масштабів виробництва.

Українська програма дронів зумовлена ​​необхідністю. росія — ядерна держава, і почала війну з явною перевагою в далекобійних потужностях. Пізніше вона додатково почала закуповувати в Ірану дешеві, але ефективні безпілотники-камікадзе Shahed. Україні, з іншого боку, не дозволяють використовувати зброю, надану Заходом, для ударів по самій росії, тому українці шукають інші способи завдати удару у відповідь.

Частково відповіддю була розробка нових ракет або перепрофілювання старих: старовинна ракета «земля-повітря» С-200 тепер використовується в режимі «земля-земля». Модернізовані С-200 відповідальні за деякі з нещодавніх атак на контрольованих росією територіях. Тим часом мережа волонтерів і урядових груп намагаються розробити нові українські дрони.

Хто організовує роботу та атаки?

Як не дивно, українська програма безпілотників не має єдиної командної чи закупівельної структури. Декілька державних організацій, у тому числі всі розвідувальні агентства, мають власні програми з безпілотників.

Ці команди автономно організовані та не спілкуються один з одним – що сприяє безпеці та конкуренції, але може ускладнити оптимізацію та масове виробництво.

Уряд, а особливо Міністерство цифрової трансформації, намагався оптимізувати фінансування та усунути бюрократичну тяганину. Але бюрократія, корупція та приватні інтереси в українській збройовій промисловості продовжують гальмувати розвиток.