Останні кілька років в Україні розвинувся бізнес з вирощування і продажу мікрогріну. Він, зокрема, має різні напрямки і може закривати кілька галузей. Так, хтось реалізує мікрогрін в ресторанах, інші продають набори для вирощування в домашніх умовах, є і магазини, які пропонують вже готову зелень для домашніх рецептів.
AIN.Business поспілкувався з бізнесом «MicroGreen Прикарпаття» про те, як розпочати таку власну справу, скільки це коштує, на що необхідно зважати.
Рубрика «Історії» виходить за підтримки YASNO
З чого починали
Бренд «MicroGreen Прикарпаття» заснував менше року тому Володимир з Харкова. Перед тим як заснувати справу, розповідає AIN.Business чоловік, він довго шукав для себе сферу діяльності. Після переїзду до Івано-Франківську через війну, купив курси про вирощування мікрозелені, а згодом вирішив перетворити нове хобі на бізнес.
«Щоб організувати класну роботу ферми, треба спочатку розібратися, хто ваш головний клієнт», — радить Володимир. Це може бути HoReCa, ритейл або звичайні фізичні особи. Після визначення ЦА можна починати планувати роботу і стратегію розвитку».
«MicroGreen Прикарпаття» взяли курс на ритейл. Спочатку знайшли і відкрили приміщення для ферми. Під час пошуку, говорить Володимир, визначили чіткі критерії: хороша вентиляція; наявність великої потужності електроенергії. Далі налагодили практично автономну роботу приміщення, придумали маркування продукції, а також зібрали всі необхідні документи.
За словами Володимира, у бізнес він планував вкласти $5000. Проте, додає герой, завжди потрібно розраховувати на 15-20% додаткових витрат.
Зокрема, значну кількість бюджету витратили на стелажі. Їх оснастили світлом і автоматичним поливом. Останній економить робочі години працівників, а світло, яке вмикається по таймеру, дозволяє економити електроенергію. Уся система керується через смартфон.
Документація. Що потрібно зробити ?
- Спершу реєструється ФОП.
- Потім потрібно придбати право власності ТУ (технічні умови).
- Далі відбувається реєстрація потужностей через ЦНАП.
- Після потрібно оформити сертифікацію на продукцію через Держпродспоживслужбу. Робиться це на базі ТУ і готової продукції.
- Через торговельну палату варто замовити власні штрих-коди (ШК). Тобто, оформити інтелектуальну власність. ШК, додає власник бізнесу, потрібен для роботи з ритейлом, проте кожна окрема мережа магазинів може давати власний внутрішній ШК для продажу.
Після цього ви вже є оператором ринку. Маркування та назва продукції повністю прописана у вашому ТУ.
Про пошук насіння
Володимир зізнається, насіння — найбільший головний біль кожного фермера. На його думку, якщо одразу не знайти надійного постачальника, практично весь врожай може вийти з нюансами.
«Це і пліснява, коренева гниль тощо. Спочатку фермер взагалі не розуміє, чи це він щось робить не так, чи то насіння неякісне. Варто шукати надійного постачальника».
Засновник «MicroGreen Прикарпаття» радить знайти спільноти фермерів та продавців мікрозелені у Telegram або Viber, де вони діляться досвідом та інформацією. Це буде корисно як початківцям, так і досвідченим фермерам. У цих же чатах можна попросити контакти хороших постачальників насіння.
З субстратом для мікрозелені ситуація менш складна, бо є вибір:
- тканина;
- льняний килимок;
- кокосовий субстрат;
- агроват.
Володимир перепробував всі види, тому рекомендує саме агровату. З цим субстратом, запевняє, найменше проблем, тому у стажера чи новачка у цій справі не виникне багато з ним клопоту.
Про труднощі
- Основна проблема на початку, додає герой, — відсутність навіть базового досвіду ведення бізнесу під час воєнного стану.
- З непередбачуваного — значною проблемою для Володимира став блекаут. Ферма вимерзала до 12 градусів (мінімально допустима температура – 15 градусів), а торговельні мережі-партнери не могли продавати продукцію, бо були без світла.
- Ще однією проблемою, яку можна подолати, є сезонність. У Володимира це впливає на збут. Влітку, наприклад, ритейл просідає і замовлень менше. Водночас HoReCa починають активізовуватися.
Про клієнтів
- Крім ритейлу, Володимир і команда працюють над новою категорією збуту — постачальники до ресторанів.
«Цей напрям цікавий тим, що не потрібно витрачати час та гроші на логістику та обговорювання кожного замовлення з кожною окремою людиною. Цим займається посередник».
- Останньою категорією є звичайні люди, які купують мікрозелень собі додому. Це зазвичай ті, що бачили продукцію «MicroGreen Прикарпаття» у магазині, або прийшли за рекомендацією друзів.
Про окупність та розвиток
Зараз усі зароблені гроші Володимир вкладає назад у бізнес, щоб збільшити асортимент, кількість працівників (делегувати частину обов’язків), площу ферми, кількість регіонів постачання. Хоча вкладення поки що не вдалося окупити, підприємець каже, що «MicroGreen Прикарпаття» закриває всі потреби та категорії розвитку.
Нещодавно «MicroGreen Прикарпаття» переїхали зі свого першого приміщення у набагато більше. Якщо раніше ферма на 68,5 м² при теоретичному прорахунку могла видати до 5000 боксів мікрозелені на місяць, на новій локації площею 350 м² максимальна потужність – до 50 000 боксів. Цю ферму ще будують.
«Рік тому, коли давав інтерв’ю декільком виданням, казав, що наші плани — це ферма на 500 м². Тобто це практично те, що маємо зараз. Також тоді я говорив про Буковель, а вже зараз ми тестуємо цей напрям збуту через постачальників. У майбутньому планую відкрити аналогічне виробництво на сході України. Бо дуже сумую за Харковом. Щось всередині мене так і тягне додому», — підсумував Володимир.
