Три поради defense-стартапу від Пола Клейтона, екскомандувача сил НАТО, і Сергія Кошмана з Brave1

У пʼятницю, 13 жовтня, Пол Клейтон, колишній командувач британських сил НАТО, та Сергій Кошман, голова міжнародного партнерства та комунікації Brave1 відвідали стартап-хаб LIFT99. На зустрічі експерти порушили питання того, що саме необхідно враховувати стартапам defense-індустрії для успішного розвитку та реалізації у світі та Україні безпосередньо, і дали низку порад, конспектом яких у LIFT99 поділились з редакцією.

Рагнар Саас, співзасновник Pipedrive та засновник LIFT99, Пол Клейтон і Сергій Кошман. Фото: LIFT99

Враховуючи надзвичайно екстенсивний перебіг російсько-української війни, тема дефенс-стартапів стає все більш популярною на теренах українського хайтек-ринку, спікери дали 3 поради для формування ефективного підприємства у цій індустрії.

1. Війна – це про високі технології

Як вдало зазначив Пол Клейтон, «війна – це шлях постійних інновацій». Від часів античності, зброя у будь-якому вигляді постійно вдосконалювалась, так само як і засоби розвідки, медицини тощо. Війна сьогодення ні на йоту не відрізняється від античних: для вдалого захисту від агресора, або ж навпаки — проведення успішних наступальних операцій, вам потрібно адаптувати, розробляти і вдосконалювати засоби боротьби.

Для ХХІ сторіччя перелік таких технологій корелює із провідними цифровими індустріями, як наприклад Machine Learning, Data Science та індустрія штучного інтелекту загалом. Відверто кажучи, робота з великими обʼємами даних – це ледь не ключовий момент, що робить процес розвідки по-справжньому успішним і продуктивним. Сучасні цифрові системи є не менш важливим елементом, ніж агентурна сітка в іншій країні — вони дають змогу передовим державам світу передбачати наступні кроки свого потенційного ворога, завдяки наддетальному аналізу супутникових фото, сучасним алгоритмам дешифрації тощо.

Безпосередньо на полі бою «авангардом» технологій є системи безпілотних апаратів, приклади застосування яких ми вже неодноразово бачили: славнозвісні «Байрактари», чисельні дрони-камікадзе, розроблені українським військпромом, автономні системи вогню, що наразі тестуються українськими стартапами-ентузіастами, а також, наприклад, робот SPOT від Boston Dynamics та інші машини, що можуть допомогти у розмінуванні територій без залучення людського ресурсу.

2. Шукайте звʼязки, контакти і союзників

Очевидно, що для забезпечення роботи передового software вам необхідне і якісне hardware: мікрочипи, напівпровідники, рідкоземельні ресурси тощо. В контексті України було б нечесним стверджувати, що у нас всього вистачає – для технологічного виробництва вам необхідно співпрацювати із західними фірмами, а особливо варто намагатися знаходити контакт з великими представниками індустрії, що доволі часто просто купують перспективні стартапи, повністю забезпечуючи їх фінансуванням, ресурсами та спеціалістами.

До речі, експерти із STEM-освітою (інженери, математики, науковці) є не менш значущою складовою успішного розвитку будь-якого дефтек-підприємства, бо саме вони забезпечують генерацію ідей для розробки, модернізації та імплементацію нових технологій. Проте, з цим ресурсом, на думку Пола, в Україні проблем немає.

В певному розумінні війна робить шлях встановлення нових звʼязків у defence tech більш простим – військпром (і державний, і приватний) у будь-якій країні зараз перебуває в активній фазі розвитку — нові контакти це справа часу і вашої власної активності. Використовуйте таку можливість і це не лише зробить вас успішним підприємцем, а й, цілком вірогідно, наблизить перемогу України, якщо ви запропонуєте дійсно якісний продукт.

3. Венчури не знають про військпром

Так, далеко не всі венчурні інвестори взагалі розуміють, чим саме ваш умовний безпілотник або ж новітня AI-система для дронів аеророзвідки відрізняються від аналогічних позицій у сотень конкурентів. Саме тому варто мати у своїй компанії експерта, який має достатню компетенцію і відповідний досвід для того, щоб пояснити спільноті VC, що саме ви пропонуєте і чому це варте уваги і фінансування

Також експерти на зустрічі виокремили декілька країн, що найбільш відкриті до нових пропозицій і співпраці. Це Естонія, Велика Британія та США.

Автор: Сергій Желєзніков / LIFT99

Залишити коментар

Коментарі | 0

Пошук