Підсумки КМЕФ 2023
Що чекає
українську економіку
у 2024 році:
Амбіції держави, прагматизм бізнесу
Українська економіка встояла перед вторгненням — але якою ціною? Україна втратила 29 % ВВП, збитки через агресію росії сягають $411 млрд за оцінками Світового банку. Ми зіштовхнулися з демографічною кризою — майже 6,2 млн українців виїхали від війни за кордон, свідчать дані Міністерства економіки.
Україні потрібно подбати про ресурси всередині. Бути лідерами, щоб створювати комфорт для співробітників. Навчитися залучати кошти міжнародних партнерів та підготувати компанії для внутрішніх інвестицій. Впоратися з міграцією і повернути людей додому. Інтегрувати ветеранів.
Бо українські підприємці не здалися. МСБ розвивається — Opendatabot зафіксував трохи менш як 134 000 нових ФОПів за перше півріччя 2023 року. Це майже 70 % від кількості відкритих ФОПів за весь 2022 рік. Національний банк також констатує: у III кварталі 2023 року малі та середні підприємці почали брати більше кредитів, а не лише використовувати свої ресурси. Інфляція в Україні знизилася до 7,1 % у вересні й може зрости максимум до 9,8 - 10,3 % наступного року за прогнозом Нацбанку.
КМЕФ 2023
Досвід України унікальний, але чи буде його достатньо, щоб відбудувати нову економіку? Як працює український бізнес під час війни та яких ще зусиль доведеться докласти підприємцям і державі — у спільному спецпроєкті ділимося інсайтами з Київського міжнародного економічного форуму.
Чому КМЕФ важливий?
Київський міжнародний економічний форум — щорічна подія, яка обʼєднує представників української влади, бізнесу та суспільства для відкритого діалогу, обміну досвідом, створення простору довіри та ефективних стратегій розвитку економіки. Уже вдруге форум пройшов у Києві в умовах воєнного стану.
Тема цьогорічного КМЕФ — «Люди. Бізнес. Економіка. Ціна свободи».
Загалом форум відвідали орієнтовно 900 учасників та понад 70 спікерів. На 17 панельних дискусіях вони обговорювали питання свободи та ціни, яку український бізнес, економіка та суспільство платять під час повномасштабної війни — за майбутнє держави з вільною розвинутою економікою та дієвими стратегіями розвитку.
900
учасників
70
спікерів
17
панельних
дискусій
благодійність
Форум мав потужну благодійну складову — учасники передали
1 млн грн на підтримку Superhumans Center та Збройних сил України.
Дискусії на КМЕФ фокусувалися в п’ятьох напрямках: глобальні економічні тренди та їхній вплив на Україну, міжнародна співпраця для відбудови, бізнес-клімат для інвестицій у воєнний час, підприємці на фронті та інтеграція ветеранів, невідкладні рішення економічного блоку влади, щоб держава зберегла людський капітал та оговталася від втрат.
Як керівництво держави планує розвивати економіку?
Форум почався із виступів керівників українського уряду. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль виділяє шість секторів економіки, які мають стати основною післявоєнного відновлення: ВПК, аграрний сектор, енергетика, ІТ, будівництво та машинобудування.
«Сьогодні ⅔ всіх бюджетних видатків іде на сферу безпеки й оборони. Орієнтовно 100 млрд грн на місяць бізнес і люди сплачують державі у вигляді податків. Приблизно 40 млрд грн ми збираємо від зовнішніх і внутрішніх запозичень через облігації державної позики. Усі 130–140 млрд на місяць ідуть на безпеку. Кожна гривня зібрана від бізнесу, працює для нашого захисту й перемоги в майбутньому. Решта коштів іде від наших партнерів», — розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Міністерка економіки Юлія Свириденко також акцентує на розвитку переробної промисловості. Через менші обсяги експорту Міністерство економіки та український бізнес хочуть вивозити менше продукції із більшою доданою вартістю і виторгом. Також обговорювали підготовку української енергетики до зими: цього року Україна хоче пройти опалювальний період виключно на українському газі.
Щоб в Україні було більше класних спеціалістів, потрібно більше професорів та вчителів, які їх навчатимуть. Цю тезу висловив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров.
«Таких людей має бути багато, які розпалять вогник всередині нас. Поки ми не створимо найкращі можливості реалізації педагогів, ми не зможемо стати найінноваційнішою країною у світі. Педагог має стати рок-зіркою, провідником. Щоб щойно вона заходить в аудиторію, повага до цієї людини перехоплювала дух», — розповів Федоров у своєму виступі «Люди й технології: фундамент для відбудови».
освіта
Високоосвічений людський капітал створить компанії з високою доданою вартістю, а вони збільшать український ВВП. «Формула проста, але її складно реалізувати», — додає Федоров. Міністерство цифрової трансформації вже працює над запуском нового цифрового продукту — «Мрія». Застосунок допоможе побудувати унікальну освітню траєкторію для кожної дитини, а також у режимі реального часу бачити, як впроваджуються і працюють нові освітні стандарти. Це дасть змогу державі приймати data-driven-рішення для трансформації освіти.
трансляція кмеф
Переглянути відеотрансляцію КМЕФ 2023 можна на YouTube-каналі Kyiv International Economic Forum
Mastercard — інноваційний партнер заходу та ексклюзивний партнер онлайн-трансляції КМЕФ 2023
Як воєнні обставини змушували бізнес робити неможливе?
Через повномасштабну війну економіка могла зупинитися взагалі, проте фінансову систему врятували завчасно сплановані антикризові сценарії, а бізнес — адаптивність. Історії успішних ініціатив у перші критичні місяці обговорювали на панелі «Стратегії бізнесу під час війни».
фінансова система
Найперше, фінансова система зберегла операційну стабільність. Її осердям стала злагоджена та ефективна робота банківської системи та платіжного сектору.
«Була паніка в людей, і ми мали забезпечити доступність грошей, щоб мережа банкоматів працювала й ми могли знімати готівку. Інженери працювали під обстрілами в Харкові, Дніпрі, Чернігові, Києві. Ми їздили на інкасацію по декілька разів на день, щоб збити паніку. Протягом двох тижнів обсяги зняття зменшилися в рази», — розповів Дмитро Мусієнко, член Правління «ПриватБанк» із питань роздрібного бізнесу.
mastercard
Альтернативою банкоматам став сервіс Mastercard «Готівка на касі», що дозволяє знімати готівку з картки на касі торгової точки. Побачивши різкий попит на готівку, який банкам було вкрай складно задовольняти, команда Mastercard значно розширила доступність послуги та суттєво підвищила ліміти, фактично подвоївши мережу банкоматів.
«Платіжний та фінансовий сектори завжди були частиною критичної інфраструктури, але під час повномасштабної війни це відчувається особливо сильно. З перших днів усі ми об’єдналися заради спільної мети — забезпечення безперебійної роботи платіжної екосистеми країни, стабільного доступу українців до фінансових послуг та запуску найбільш нагальних рішень. І ми успішно пройшли цей “краш-тест”», — підкреслила Інга Андреєва, генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові.
Фінансовий сектор може похвалитися не одним успішним кейсом воєнного часу. Так, «ПриватБанк», зокрема, в співпраці з Mastercard, розгорнув свої потужності в хмарі за 45 днів, хоча на такі проєкти відводяться місяці або роки.
Інга Андреєва зазначила, що попри всі виклики війни вектор руху країни в напрямі cashless — не змінився. За даними Нацбанку, 9 із 10 платіжних операцій в Україні залишилися безготівковими.
Звичні логістичні шляхи перестали працювати, тож потрібно було оперативно знайти нові. Одразу після вторгнення найбільшим викликом для всіх бізнесів була логістика. Rozetka мала доставляти замовлення, Dynasty Investment Group — тару для пляшок води, «ПриватБанк» — пластик для банківських карток та готівку до банкоматів.
«ПриватБанк» вирішив один зі складних випадків поставки пластику на початку війни тим, що директор Дніпровського макрорегіонального управління завантажив пластик у багажник власного авто, довіз на вокзал Дніпра і вивантажив у вагон під наглядом персоналу «Укрзалізниці». ОККО перебудувала логістику на доставку палива із західних кордонів за перші 2–3 місяці повномасштабної війни. Раніше через них взагалі нічого не їхало.
Також потрібно було виконати старі контакти із закупівель для українських компаній з-за кордону. Наприклад, Dynasty Investment Group успішно провела встановлення нової виробничої лінії з партнерами з Канади по Skype й телефонних дзвінках, розповів засновник Dynasty Investment Group Денис Миргородський. Цю історію можна прослухати у відеотрансляції КМЕФ 2023 на YouTube-каналі Kyiv International Economic Forum.
Півтора року повномасштабної війни — які нові виклики для бізнесу?
Ризики перших місяців вторгнення і жовтня 2023 відрізняються. Зараз бізнесу потрібно враховувати, що населення стає біднішим. Інфляція хоч і знизилася, проте трималася на двозначній позначці весь 2022 рік. У грудні 2022 року вона склала 26,6 %, у вересні 2023 року — нарешті знизилася до 7,1 % у річному вимірі.
захист
Потрібно убезпечувати захист фізичних будівель бізнесу, наприклад, складів. росія хоче не просто знищити армію, а знищити економіку.
«Як розподілити надвеликі складські запаси у декілька місць, щоб не бути надто вразливими? Як при цьому зберегти ефективність? Як збудувати приватну ППО чи знайти інші рішення, щоб ракета не перервала мій бізнес? Ми щодня працюємо над цими завданнями з усвідомленням воєнних ризиків», — розмірковує співзасновник Rozetka Владислав Чечоткін.
інтеграція
Зараз підприємці мають реінтегрувати ветеранів та наростити імідж відповідального бізнесу перед західними інвесторами.
«Для бізнесу підтримка мобілізованих колег та реінтеграція ветеранів — це робота day by day і невідʼємна частина стратегії. У МХП діє програма “МХП Поряд” для мобілізованих та ветеранів. Вона охоплює як підтримку тих, хто у війську, так і повний супровід тих, хто повернувся з фронту. Зараз ми маємо порівняно невелику кількість ветеранів — проте їх буде більше. Компаніям буде потрібна посада Chief Veteran Officer», — поділився досвідом МХП Дмитро Зозуля, радник голови правління компанії.
ВВП
Україна втратила професіоналів через міграцію. Одночасно Міністерство економіки заявило про намір досягти трильйона ВВП за наступні 10 років. Проте цього показника досягли країни з населенням понад 50–100 млн людей. Дві країни з більше як трильйоном ВВП мають населення в понад один мільярд. Лише два винятки — Канада та Австралія, тому що в них не було руйнівних воєн.
«У нас немає “діамантових” спеціалістів із підприємств Сходу, які перестали працювати. Я не бачу іншого виходу, окрім масштабної міграції, щоби поновити економіку. Цифри у 30–35 % втрат товарних ринків однакові для всіх ринків. Тому єдине, що може швидко відновити та розвивати економіку — це державна програма із залучення мігрантів, яка просуватиметься в інших країнах. Ми маємо бути морально готові побачити працівників із Пакистану, Африки, Індії, Китаю. З тих країн, де дуже великий відсоток молоді залишається без роботи», — зазначив засновник Dynasty Investment Group Денис Миргородський.
«Всі українські бізнеси зараз біжать ультрамарафон, часу на підготовку до якого ні в кого не було. Навіть у таких жорстких умовах наша компанія готова брати на себе лідерство у food-галузі в Україні й працювати над тим, щоб наша країна стала потужним гравцем глобального ринку готової їжі», — поділився Дмитро Зозуля із МХП.
Після того як Україна стала популярною, бізнес має скористатися шансом і посісти вагоме місце на глобальних ринках. Українським компаніям навіть зараз, у часи війни, варто робити нові продукти, розвиватися, шукати інші напрями, щоб на момент нашої перемоги вони були конкурентоздатними у світі.
Банки починають пробивати ці стіни. «ПриватБанк» уперше в історії підписав угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку. Це програма з гарантій розподілу ризиків із боку ЄБРР на €240 млн. Раніше західні партнери взагалі не працювали з «ПриватБанком», за словами Дмитра Мусієнка, члена Правління «ПриватБанк» із питань роздрібного бізнесу.
Але бігти потрібно ще швидше. Бізнесам потрібно вже думати про ESG-комплаєнс. Mastercard, наприклад, тримає у фокусі турботу про екологію — так, із 2028 року компанія глобально зобов’язуватиме партнерів виготовляти картки з більш екологічно чистих матеріалів, як-от переробленого чи біопластику.
За яких умов зовнішні інвестори повірять в Україну, а внутрішні не зневіряться в ній?
Лише декілька країн, як-от Італія, Японія, після Другої світової мали швидші темпи економічного зростання, ніж до неї. Україна не зможе відновити швидке економічне поліпшення без реформ і достатньої безпеки. Цього хоче будь-який бізнес всередині України та за її межами. Успіх для зовнішнього інвестора прокладений успішною дорогою внутрішнього інвестора.
Успішному інвестклімату в Україні перешкоджають два фактори — брак верховенства права й непередбачуваність політичної ситуації. Після купівлі бізнесу інвестори можуть стикнутися із затяжними судами з колишніми власниками, бо їм щось не сподобалося. Проте санкційна політика щодо українських дочок компаній із російським корінням також не створює враження, що компанії хочуть зберегти.
«Державна політика щодо санкцій не виважена. Чому ми зупиняємо українські бізнеси з українськими співробітниками? Ми повинні дбайливо ставитися до людей, бо інвестиції це насамперед відповідальність. У нас була програма інвестицій понад два мільярди гривень, яку ми робили під час війни. Ми не зупиняли інвестиції в газ — газові ліцензії було зупинено, що є наслідком непродуманої політики», — наводить приклад Юлія Кірьянова, CEO «Смарт-Холдинг».
інвестиції
Зовнішній інвестор приходить до внутрішнього й питає, як він веде бізнес в Україні. Це стає базою для їхніх очікувань та настроїв. Однак проблеми не лише в судах, а й у чистоті активів. Загроза правам власності може бути в рейдерстві, яке виправдають воєнним станом, або в корупції реєстраторів. Стратегією в такій непередбачуваності може бути виділення активів у нові юридичні особи, які пройдуть усі процедури комплаєнсу.
«Шеймінг внутрішнього інвестора, який працює абсолютно прозоро і законно, і за останні три роки інвестував в Україну майже 18 млрд гривень, перш за все — негативний сигнал для зовнішніх інвесторів. Увага, передбачуваність і конструктивний діалог із локальними інвесторами мають особливе значення, оскільки кожен бізнес, який працює і сплачує податки в Україні, наближає перемогу», — зазначив Олександр Комаров, президент «Київстар».
МСБ потрібно наростити достатньо експертизи, щоби бути рівним партнером для майбутнього західного інвестора. Готовність бізнесу, щоби бути профінансованим, також потребує грошей. Зараз міжнародна інвестиційна компанія BlackRock допомагає створити Фонд розвитку України (Ukrainian Development Fund), який має мобілізувати приватний капітал для відновлення України. Там також виділяють окреме фінансування лише на стадію підготовки бізнесу до презентації інвесторам.
Дієві механізми фінансування в Україні — критична потреба для всіх сторін. До стабільного набору проблем з інвесткліматом додалася висока інфляція, неможливість вивести дивіденди з України через валютні обмеження Національного банку, висока облікова ставка та підвищена премія за ризик. Воєнні дії підвищили останню для страхування суден, які експортують зернові та олійні. Кредитні портфелі банків також не ростуть. Натомість росте обсяг ліквідності в депозитних сертифікатах. Кредити, які є, здебільшого видаються на обігові кошти.
«Схожу ситуацію ми вже проходили на початку повномасштабного вторгнення. Коли бізнес, зокрема аграрний, мав запит на кошти для інвестицій у виробництво, але не мав достатніх активів для їх отримання. Тоді Мінекономіки запровадило механізм портфельних державних гарантій. Також держава зробила чіткі вимоги та легкий механізм. І це спрацювало. Ми почали видавати нові кредити, під ці портфельні гарантії із покриттям у 80 %, а аграрії змогли завершити посівну. Думаю, щось подібне має спрацювати і при відновленні України», — коментує ситуацію Сергій Черненко, голова правління ПУМБ.
«Якщо держава надасть гарантії та вибудує чіткий механізм подання для бізнесу, то банки підуть на зустріч та почнуть активно кредитувати проєкти з відновлення країни. До того ж я б порадив державі розпочати втілювати ці програми вже сьогодні. Адже ніхто з присутніх не наважиться дати точний прогноз, коли закінчиться війна. А бізнес потребує підтримки вже зараз. До того ж це не пов’язано із великими ризиками для держави, адже навіть якщо брати малий бізнес, який ми активно кредитуємо, то за півтора року не було жодного дефолту, який держава мала б компенсувати. Тому діяти треба вже зараз!» — радить Сергій Черненко.
Попри те, що український бізнес та економіка виснажені, компанії залишають обережний оптимізм. Хоча б тому, що внутрішні інвестиції не припиняються. «Київстар» інвестував в Україну 15 млрд грн за останні три роки, з яких більш ніж половина — з початку війни. Компанія також інвестувала $3 млн у медичний портал для пацієнтів Helsi. Це збільшило команду вдвічі й подвоїло кількість телемедичних консультацій. «Київстар» також хоче інвестувати в розбудову фіксованого зв’язку та добудування мережі GPON.
«Сьогодні в Амстердамі, де розташована штаб-квартира нашого холдингу, ми бачимо значний інтерес інвесторів до України. Фактично йде полювання на партнерства, щоб узяти участь у відбудові України. Це збігається і з нашою вірою в Україну та її економічний потенціал. Страхи про українську корупцію і дефіцит права великою мірою комунікативно підігріті нашими ворогами і, попри те, що є купа проблем у переліку блокувальних факторів, Україна є інвестиційно привабливою», — розповів Володимир Лавренчук, регіональний директор NEQSOL Holding Ukraine.
Наступного року українська економіка має зрости на 3 %, за прогнозами міністерки економіки Юлії Свириденко. Ми хочемо стати країною з розвиненим military tech, трильйоном ВВП, відкритими портами, економікою з доданою вартістю. Україна не зникне з мапи світу. Проте нова економічна історія України лише почалася. Залишилося подолати всі виклики воєнного часу. І гідно стати на рівні з європейськими компаніями, відповідально сплачуючи податки, впровадивши комплаєнс та вивчивши практики ESG. А ще — вибороти собі позиції на глобальному ринку.
ІННOВАЦІЙНИЙ
ПAРК У СХІДHIЙ
ЄВРOПІ
