У «Дії» може зʼявитись розмитнення авто. Як рахуватимуть, коли впровадять і що думає ринок

За останні тижні команда Мінцифри активізувала просування ідеї розмитнення авто через «Дію». Відповідний законопроєкт вже у парламенті. Ми поговорили з самим міністерством, експертами та учасниками ринку, аби розібратись, чи може майбутній закон стати трампліном реформування митниці.

Дитя багатьох законодавців

Наприкінці 2023 року команда Мінцифри подала свій законопроєкт про розмитнення авто в «Дії», тема якого обговорюється ще з 2021 року. Ініціаторами документа зазначена солідна кількість у більш ніж пів сотні нардепів, що, за парламентською традицією, має показати рівень підтримки цієї ініціативи з боку чинної влади. 

Згідно з презентацією майбутньої послуги на порталі «Дія», зміни мають зменшити корупційні ризики при розмитненні автівок.

«Основна ідея нового підходу до розмитнення авто – прибрати корупцію та зменшити людський фактор. А також зробити процес декларування простим – всього в кілька кліків у застосунку чи на порталі. Після ухвалення законопроєкту громадяни подаватимуть електронну митну декларацію у застосунку «Дія», а бізнес — на порталі «Дія», – розповіли AIN.UA в Мінцифрі.

За словами представників міністерства, творці законопроєкту пропонують створити Базу даних митної вартості легкових автомобілів, що проходили митне оформлення в Україні з 2007 року, з деталями: марка, модель, рік випуску, тип і обʼєм двигуна. Ці дані та коефіцієнт віку авто враховуватимуть для розрахунку митної вартості.

Міністр Михайло Федоров наводив один з прикладів розрахунку: в 2023 році людина завозить автомобіль 2012 року випуску. Вартість аналогічного нового у 2012 році становила $12 923,97. Далі застосовуємо коефіцієнт віку для авто, значення якого вказане безпосередньо в законопроєкті. Для авто, якому 11 років, — це 0.19, тож отримуємо $2 455,55. Це і буде мінімальна митна вартість, за яку може бути розмитнене таке авто.

З цікавих моментів поточного законопроєкту — нововведення не торкнуться електромобілів. Ця система ніяк не стимулюватиме їх ввезення, адже митний збір на них становить 0%, ПДВ – 0%, відрахування у ПФ теж 0%.

«Зараз, за відсутності чітких критеріїв [розрахунку митної вартості], є можливості для зловживання як з боку посадових осіб митниці, так і з боку декларантів, які часто вносять меншу вартість машини, щоб зменшити митний платіж, тобто фактично зменшують надходження до бюджету. Цифровізація зробить процес розмитнення прозорим та швидким. А головне — повністю унеможливить будь-які корупційні схеми на митниці», — пояснив під час одного зі своїх телеінтерв’ю міністр цифрової трансформації витоки ідеї.

Ще в середині грудня очільник Мінцифри заявляв, що ідею підтримує Міністерство фінансів та прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який нібито особисто курує цей напрямок.

Довгий шлях за реформою

Це вже друга спроба Мінцифри внести проєкт закону про онлайн-розмитнення автівок до Верховної Ради. У лютому 2023 року внесення аналогічного законопроєкту та кількох альтернативних документів гучно провалилося, хоча напередодні нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк розповідав у коментарі, що розмитнення в «Дії» точно ухвалять, адже в Мінцифри є карт-бланш на таку реформу, а правок до законопроєктів буде мінімум.

Але 24 лютого він же повідомив, що жоден з відповідних законопроєктів не пройшов: «Також не набрала голосів відправка [законопроєкту] на повторне перше [слухання] (217) та відправка автору ініціативи [на доопрацювання] (225). Було ще штук 9 голосувань по альтернативних [законопроєктах], але там теж жодного результативного голосування. Не набрав голосів і інший законопроєкт про зміни до Митного кодексу #7468 про розмитнення авто в «Дії» за основу. Рада і його провалила. «За» – лише 206». 

У коментарях до свого допису нардеп також пояснив, що сам утримався від голосування за ці документи через те, що не вірить у спроможність владної команди змінити корупційну сутність українських митників одним законом. Згодом він заявив журналістам: «Ми можемо скільки завгодно впроваджувати «Дію» на митниці, але поки ми саму митницю не змінимо, її працівники придумають безліч схем, як «нагріти» людину на $100-$200. На жаль, проблема не в розмитненні, а в митниці».

В коментарі AIN.UA директор AUTO-Consulting Олег Омельницький згадує проблеми старого законопроєкту: «У тому вигляді законопроєкт стимулював ввезення в Україну автомобілів вікових груп від 5 до 10 та від 10 до 15 років, оскільки пропонувалось встановити розмір базової ставки акцизного збору, який зворотно пропорційний віку автомобіля. Іншими словами, розмір акцизу на один і той же автомобіль, старшого за віком, мав бути меншим. Але сама ідея спрощення та цифровізації – безумовно прогресивна і корисна. Та, як завжди, нюанси можуть все зруйнувати».

Крім того, проти лютневих законів виступала і Всеукраїнська Асоціація Автомобільних Імпортерів і Дилерів, заявивши, що нововведення вдарить по держбюджету і офіційних імпортерах та дилерах, адже вони не відповідають правилам Світової Організації Торгівлі щодо імплементації європейського законодавства з питань оподаткування та митниці у частині визначення митної вартості як бази оподаткування ПДВ при ввозі товарів, а також – зобов’язанням, взятим на себе Україною за підписання Угоди про асоціацію з ЄС у частині екологічних стандартів. 

«Законодавча ініціатива, [подана Мінцифрою в грудні], на відміну від попередньої спроби, яка не отримала достатньої підтримки нардепів, не передбачає будь-яких змін щодо набору податків та розмірів їхніх ставок. Тобто мито, акциз та податок на додану вартість залишаються такими ж, якими є зараз. Змінюється лише механізм митного оформлення» – пишуть у своєму коментарі експерти Інституту досліджень авторинку.

В Мінцифрі заявили AIN.UA, що модель розмитнення розроблялася таким чином, щоб податкове навантаження на чесних декларантів не збільшувалось. Якщо людина завозила авто по чесній вартості, то нова модель не призведе до збільшення митних платежів. Збільшення буде тільки для тих, хто самостійно або за допомогою митників занижував вартість авто, щоб зменшити суму сплати митних платежів. При розробці цієї моделі не було цілі збільшити надходження до бюджету, стверджують ініціатори ідеї.

Водночас навіть якщо президент підпише закон, нові норми набудуть чинності нескоро.

«Попередньо планується, що База даних митної вартості запрацює через шість місяців після опублікування закону (тобто після ухвалення в другому читанні ВРУ і підписання президентом). Процес декларування для громадян в «Дії» – також через пів року. Процес декларування для бізнесу в «Дії» – через дев’ять місяців» – заявили AIN.UA в Мінцифрі.

Що думає ринок

Але з оптимістичними прогнозами міністерства не згодні деякі громадські активісти. 

«Цей законопроєкт – сирий, як яблука в квітні. Під нього не готові підзаконні акти, жодні бази розмитнення, навіть самі митники. Ми йдемо в ЄС, і наша імпортна декларація за своєю формою ідентична, дзеркальна експортній декларації країн Євросоюзу. І навпаки. Натомість цей закон не йде шляхом гармонізації законодавчої бази із законодавством Заходу», – ділиться думкою в коментарі AIN.UA правник ГО «Автоєвросила» Іван Казачук.

За його оцінками, митники, митні брокери і прості громадяни України не розуміють, як на ділі працюватиме механізм розмитнення. 

«Поки, те, що я бачу – нам пропонують не нову модель розмитнення, а ідею механізму за грузинським зразком [велика кількість тамтешніх автівок привезені з аукціонів США, адже розмитнення в Грузії в середньому коштує вдесятеро нижче, ніж в Україні – ред.]. Але Грузія не в ЄС, а Україна туди збирається вступати. Краще б Мінцифра спрямувала свою енергію на полегшення виконання законодавства в галузі волонтерства і ввезення в країну гуманітарної допомоги», – додає правник.

На думку економіста CASE Україна Володимира Дубровського, для простих українців це нововведення є позитивним, бо акцизний податок не збільшуватиметься з віком авто. Але ввозити транспортні засоби, старші за 10 років, залишиться невигідно, адже вони оподатковуються за фіксованою сумою. 

Водночас, згідно з Асоціацією українських автомобілевиробників «Укравтопром», у 2023 році автопарк України поповнили понад 214 000 вживаних легковиків середнім віком саме 10 років. Понад 75% від всіх легкових авто, що торік поповнили вітчизняний автопарк, були саме ввезені з-за кордону вживані авто. 

Крім того, Дубровський зауважує, що чимало автівок, які ввозять в Україну для подальшого ремонту та експлуатації, є так званими «битками» – їхня нижча вартість, порівняно з цілими авто, передбачає менший ПДВ. Водночас новий законопроєкт не враховує цей фактор, і вартість розмитнення пошкодженого авто залишається такою ж, що і непошкодженого. «Так держава стимулює громадян купувати непошкоджені авто. Для безпеки на дорогах та безпеки життя», – так це пояснюється на сайті «Дії».

«Свого часу ми з командою порахували, що скасування акцизу на ввезення автівок потягне за собою збільшення імпорту і, як наслідок, зниження цін на вживані автівки. Після цього виросте купівельна спроможність на $1,5 млрд/рік. При цьому ПДВ перекривали би втрати коштів від акцизу. Зараз акциз зберігається, але в меншому обсязі. Достеменно підрахувати всі «за» і «проти» для української економіки – це важка і кропітка робота. Крім того, змінюється співвідношення між податками на різні категорії автівок загалом. Тому потрібно бачити загальну картину», – говорить Дубровський.

Як і з будь-якою реформою, ця теж зачепить чиїсь інтереси, додає економіст. 

«Звісно, нові правила ударять по митниках, у яких зараз є можливість маніпулювати оцінною вартістю. Але також знизиться доступність машини для простих смертних через необхідність сплачувати ПДВ на биті авто як на неушкоджені. Хоча, загалом в мене є підозри, що якщо порівняти, як є зараз і як буде, то для певних авто ціна знизиться. І тут треба дуже обережно підходити до висновків, адже попередні варіанти цього законопроєкту здорожчували розмитнення. Треба скасовувати автомобільний акциз, який шкодить економіці», – зауважує Дубровський. 

Аналітик зазначає, що в Україні автоакциз використовують через шкоду для довкілля, але це враховано в акцизі на пальне. 

«Це анахронізм. Раніше, ще в радянські часи, акциз – це був податок на предмети розкошів: кольорові телевізори, хутро, шоколад тощо. В Україні наявність акцизу спочатку мотивувалася підтримкою національного виробника, тобто протекціонізмом. Він був заборонним, тобто його майже ніхто не сплачував, оскільки не завозили авто легально – тільки через сірі схеми. У 2018 році його знизили, відтоді бюджет став отримувати доходи», – нагадує співрозмовник редакції. 

Якщо скасують акциз, то виросте автоімпорт, прогнозує економіст, що є важливим в умовах повномасштабної війни, коли приватний транспорт є одним із засобів для евакуації. 

«У питанні імпорту авто також потрібно враховувати те, що зараз через війну багато машин знищено. І люди мають мати можливість це замістити. Ми пропонували скасувати акциз, доводячи з економічними підрахунками, що ПДВ це компенсує. Але наш Мінфін міркує прямолінійно, не розуміючи поняття «еластичність попиту» – підсумовує Дубровський.

Оновлення від 11 січня, 19:30: Прибрали посилання на нині неактуальні розрахунки митної вартості авто, які новим законопроєктом вже не передбачені.

Автор: Сергій Клімович