У вівторок, 23 січня, невдовзі після затримання голови Concorde Capital Ігоря Мазепи, Рада національної безпеки і оборони України прийняла заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії воєнного стану, одночасно з цим відбулася зустріч влади із представниками українського бізнесу для розвʼязання питань щодо тиску з боку силових структур. На зустрічі, зокрема, анонсували створення ради з підтримки бізнесу.
Редакція AIN.UA зібрала думки бізнесменів та депутатів і розповідаємо, що відомо про зустріч, чи допоможе профільна рада врегулювати всі запити бізнесу та хто може до неї увійти.
Як бізнес і влада зустрілись
Після затримання інвестбанкіра Ігоря Мазепи відбулася зустріч урядовців з бізнесменами, а РНБО ухвалила рішення щодо економічної безпеки та стабільності на період воєнного стану. На зустрічі були присутні низка підприємців, зокрема, співзасновник monobank Олег Гороховський, голова Асоціації ветеранів-підприємців Сергій Позняк, акціонер Meest China, співвласник CEO Club Ukraine В’ячеслав Лисенко, співзасновник Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін, виконавчий директор АТ «Фармак» Володимир Костюк та CEO спілки підприємців України Катерина Глазкова.
Серед урядовців у зустрічі брали участь міністерка економіки України Юлія Свириденко, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, голова тимчасової спеціальної комісії із захисту прав інвесторів Галина Янченко та голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Анонсовані владою зміни мають відбутися й у нормах Кримінального процесуального кодексу, законів «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю». Заявлена мета – створити додаткові гарантії захисту інтересів бізнесу під час обшуків та інших процесуальних дій.
«Зміни дозволять консолідувати роботу зі злочинами, які посягають на економіку держави, в єдиному органі — БЕБ», – повідомила за підсумками зустрічі Юлія Свириденко, міністерка економіки України.
Депутат від фракції «Голос», заступник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у коментарі AIN.UA погодився, що зустріч бізнесу сигналізує про те, що президент «нарешті помітив наявність проблеми та почав діяти».
«Добре, що вони хоча б налякалися, що можуть бути якісь наслідки. Найголовніше — це втілити всі обговорені рішення. Перезавантаження БЕБ може початись хоч сьогодні, ми можемо як комітет зробити це за місяць, у нас все готово. Зміни до Кримінального кодексу теж готові, все залежить від правових рішень. Головне для нас — аби нам не заважали, а ми все зі свого боку готові робити», – говорить співрозмовник редакції.
Також рішенням РНБО запропоновано внести зміни до закону «Про оборонні закупівлі», щоб врегулювати граничний рівень прибутку для державних контрактів, що виконувалися чи виконуються під час дії воєнного стану.
На додачу, силовим структурам запропонували переглянути відкриті проти бізнесу кримінальні провадження та утриматися протягом трьох місяців від проведення процесуальних дій, якщо таке застосування може заблокувати підприємницьку діяльність.
«Враховуючи, що всі подібні зміни можуть проходити лише через правоохоронний Комітет ВРУ, то я у швидкість їхнього ухвалення не вірю. Звичайно, можна взяти вже готовий законопроєкт №9211, [законопроєкт, зареєстрований 17 квітня у Верховній Раді, який отримав назву «маски-шоу стоп» — ред.], ухвалити в першому читанні, далі швидко внести додаткові зміни і прийняти в цілому. Це реально зробити до березня. Але в такий сценарій я майже не вірю», — поділився думками Ярослав Железняк.
Що кажуть представники бізнесу про зустріч з урядовцями
Співзасновник monobank Олег Гороховський у своєму дописі на Facebook висловився позитивно щодо зустрічі та підкреслив, що громадська рада, яка буде сформована з підприємців, має на меті змінити те, як держава ставиться до бізнесу.
«Для цього нам не потрібні посади та повноваження. Нам повинно вистачити технологій, здорового глузду та енергії. Швидко все не виправимо. Але змусити поважати підприємців та зробити так, щоб підприємництво в Україні було безпечним, ми дуже хочемо і, сподіваюсь, зможемо», – зауважив підприємець.
Бізнесмен та інвестор В’ячеслав Лисенко, який був присутній на зустрічі між урядовцями та бізнесменами, в коментарі AIN.UA підкреслив:
«Україна тримається на трьох «китах”: ЗСУ разом з волонтерами, на зовнішніх партнерах, які дають нам гроші на війну та виплати і українському бізнесі. Перших влада поважає і ставиться лояльно, але до бізнесу у правоохоронців дуже прискіпливе ставлення. На зустрічі було дуже помітно, що від цього вже у бізнесменів терпець увірвався».
Лисенко розповів, що присутні на зустрічі підприємці запропонували ввести особисту відповідальність правоохоронців, якщо вони відкрили кримінальну справу без серйозних на те підстав і завдали збитків підприємству. Бізнесмен вважає, що така відповідальність може мати форму як матеріальної, так і кримінальної. «Тобто держава відшкодовує збитки бізнесу, а силовики потім вже відповідають перед державою як люди, які завдали збитків не бізнесу, а державі».
Співрозмовник редакції додає, що бізнесмени оптимістично налаштовані на зміни та вірять, що обіцянки влади втіляться у «рішення й дії» за наявності політичної волі:
«Ми у своєму житті вже не один раз бачили, що якщо вона є, то є і реалізація. Якщо її не буде, закривати кримінальні справи силовикам буде безсенсовно – це їхній хліб».
Що відомо про створення ради підприємців
Рада підприємців при президенті створена ще у грудні 2020 року, указ про її створення не скасований. Втім, цей орган майже не працював. В коментарі AIN.UA депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк підкреслює, що ідея створення ради є хорошим рішенням, однак вона працюватиме тільки за умов, якщо будуть виправлені попередні помилки.
Зокрема, з 2019 року в Україні існувало чимало інституцій, які мали б вирішувати та координувати проблеми малого та мікробізнесу, сприяти розвитку малого підприємництва, займатися управлінням та захистом інвестицій при Офісі генпрокурора, однак ефективності вони не показали. Серед таких інституцій можна виділити:
- Координаційну рада для комплексного вирішення проблем малого та мікробізнесу;
- Раду з питань сприяння розвитку малого підприємництва;
- Платформу для взаємодії з бізнесом;
- Національну інвестиційну раду при президенті України;
- Управління захисту інвестицій при Офісі генпрокурора;
На думку Железняка, новостворена рада підприємців має включати спеціалістів із законотворення, які зможуть законодавчо оформлювати ухвалені рішення.
«Вважаю, що вести роботу ради повинен винятково сам президент, оскільки досвід посередництва у цьому питанні в минулому затягував роботу. До ради мають входити обмежена кількість людей, бо зазвичай у такі інституції запрошують багато представників, щоб нікого не образити, а це робить раду недієздатною, навіть просто щоб зібратися. Крім цього, власники бізнесу переважно не мають всіх необхідних юридичних компетенцій. Тобто, люди які її очолюють повинні мати високий професійний рівень і у них має бути на це час. До семи людей у такі раді вистачило б з головою», — підкреслив Железняк.
Також у жовтні 2022 року парламент ухвалив постанову «Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів», головою якої обрали народну депутатку Галину Янченко.
Основними завданнями цієї тимчасової комісії є підготовка та подання на розгляд до Верховної Ради законодавчих ініціатив щодо захисту прав інвесторів, забезпечення захисту прав інвесторів (бізнесу), та покращення співпраці між урядом та бізнес-асоціаціями для створення кращих умов із залучення інвестицій.
За словами Галини Янченко, нова рада повинна сприяти появі законодавчих рішень для зменшення тиску на бізнес. З цим, на її думку, може впоратися тимчасова спеціальна комісія з питань захисту прав інвесторів, ставши майданчиком для розвʼязання проблем та питань бізнесу.
Бізнесмен В’ячеслав Лисенко у розмові з редакцією зазначає, що сама рада з підтримки бізнесу наразі перебуває на етапі створення, тож казати про принципи її роботи важко. Однак пріоритет один — прозорість роботи правоохоронних органів і контроль фіктивних кримінальних справ для того, щоб зменшити тиск силовиків на бізнес.
