Як трансформувався український бізнес за два роки повномасштабної війни: виклики, зміни та ініціативи

Початок повномасштабного вторгнення став викликом для багатьох українських бізнесів — особливо зі східних та центральних регіонів країни. Проте, попри бойові дії, більшість компаній вистояла й продовжилася розвиватися. Протягом 2023 року в Україні в середньому припиняли роботу 479 бізнесів на місяць — це майже утричі менше, ніж у довоєнному 2021 році. А кількість новозареєстрованих бізнесів усемеро перекрила число закритих компаній. 

Водночас в умовах затяжної війни український бізнес дедалі більше уваги приділяє сталому розвитку та благодійності, підтримуючи ЗСУ та відбудову держави. Згідно з дослідженням Європейської Бізнес Асоціації, 56% компаній спрямовують фінансові ресурси армії та населенню, зокрема допомагають власною продукцією. 

У партнерському матеріалі з Українською школою політичних студій ми поспілкувалися з українськими підприємцями та лідерами — це засновниця та CEO YedynkaDGTL Олеся Єдинак-Хома, СЕО інноваційного центру «Промприлад» Юрій Филюк та директор з інновацій УКУ Олексій Молчановський. Ми розпитали, з якими проблемами вони стикаються під час повномасштабної війни, на які цінності спираються та яких змін, на їхню думку, потребує країна.

Які виклики стоять перед бізнесом і суспільством

Цифрова маркетингова агенція YedynkaDGTL працює на ринку України понад 13 років. До повномасштабного вторгнення компанія отримувала 90% прибутків від проєктів з українськими брендами, тож 24 лютого 2022 року в один день робота бізнесу завмерла. 

«Для нас криза стала поштовхом до розвитку. Ми нарешті почали системно будувати стратегію продажів і наважилися активно шукати клієнтів за кордоном. Це був новий для нас шлях, неначе ми знову стали стартапом. Наша команда зменшилася вдвічі — з 30 до 15 людей. Проте ми поставили за мету працювати ефективніше», — розповідає засновниця та CEO YedynkaDGTL Олеся Єдинак-Хома.

Зі спілкування з колегами та клієнтами вона спостерігає, що зі схожими проблемами стикнулося чимало представників малого та середнього бізнесу. У компаній подекуди не вистачає розуміння, як виходити на нові ринки, робити міжнародні продажі та маркетинг, також дається у знаки дефіцит кадрів. Тож завдання підприємців — розширювати свій світогляд, бути гнучкими та глобальними.

Схожої думки щодо необхідності розвитку попри складні умови дотримується Юрій Филюк, СЕО інноваційного центру «Промприлад». Він зумів досить швидко оптимізувати діяльність бізнесу, щоб і надалі генерувати економічну додану вартість. Якщо на початок 2022 року його команда встигла відновити понад 6000 кв. м старих корпусів заводу «Промприлад», будуючи там сучасну інфраструктуру, то протягом двох воєнних років вдалося здати в експлуатацію ще 13 000 кв. м.

За його словами, зараз ми всі живемо в умовах великої невизначеності, тож маємо пришвидшуватися та постійно перевинаходити моделі виживання. Українці продемонстрували, що готові до цього — адже економіка країни вистояла та відновила зростання. 

«Проте, крім зовнішніх викликів, зберігаються й внутрішні, як-от корупція, що пронизує чи не всі суспільні процеси. Щоб краще зрозуміти, як влаштована взаємодія суспільства та держави, 2023 року я пройшов програму Української школи політичних студій (УШПС). Після цього зрозумів, що глобальні зміни відбуваються лише після того, коли їх приймає критична маса людей, а не тільки народні депутати у своїй постанові», — ділиться Юрій. 

Ще один випускник УШПС — Олексій Молчановський,  директор з інновацій УКУ, закінчив програму 2018 року. Як приклад парадигми, що поглибила його бачення, він наводить таку: однієї лише гарної ідеї недостатньо для втілення реформ на регіональному чи державному рівні. Для цього потрібні ресурси, як-от спільнота однодумців. Не менш важливим є нетворкінг, який кратно підвищує шанси на успіх.

«Нещодавно я відвідував подію при бізнес-школі УКУ, де виступали лідери, які впроваджують феноменальні речі на своєму локальному рівні. Таким людям конче необхідно виходити у публічну площину, знайомитися одне з одним, співпрацювати, підставляти одне одному плече. Їхні ініціативи — антидот проти загальної суспільної втоми та зневіри. Хто, як не вони, мають ставати провідниками суспільства й подавати приклад для наслідування», — підкреслює Олексій.

Яким має бути український бізнес у цінностях та принципах

На думку Юрія Филюка, якщо ми прагнемо змін на краще, зараз бізнесу вже недостатньо просто чесно виконувати свої зобов’язання та сплачувати податки. Обов’язок кожного — брати на себе додаткову відповідальність за дії, які наблизять перемогу чи посилять економіку країни. 

«Величезна кількість українців покидає країну. Очевидно, що значна частина не повернеться. А люди — наш найдорогоцінніший ресурс. Тож ми маємо дбати про тих, хто ще залишився, створювати для них можливості тут, аби вони не приймали рішення виїжджати. Потрібно працювати не тільки на свою користь, а й на захист спільних інтересів», — зазначає СЕО «Промприладу».

Олексій Молчановський вважає, що зараз головне — не просто декларувати свої принципи, а втілювати їх у життя. За його словами, бізнес і суспільні лідери мають наочно демонструвати цінність незалежної України. Адже якщо ми втратимо державність і націю, решта не матиме сенсу.

В агенції Олесі Єдинак-Хоми фокусуються саме на тому, щоб цінності не йшли у розріз із діями. З початком повномасштабної війни усі співробітники перейшли на повністю відділений формат роботи. Це потребує ще більше комунікації з кожним працівником, а також гнучкості й емпатії. 

«Як керівниця я намагаюся бути у контексті життя моїх працівників, йти їм назустріч і з розумінням ставитися до будь-яких обставин. Водночас на тлі бойових дій ще більшого значення набувають такі цінності, як прозорість, фокус на сталий розвиток та інклюзивність. Ми маємо будувати продукти та послуги, а також робочі місця так, щоб вони були доступні для всіх охочих», — розповідає засновниця і СЕО YedynkaDGTL.

Олеся — випускниця УШПС 2015 року. Вона підкреслює, що лекції та дискусії у межах програми допомогли їй вийти з «бульбашки» та змістити кут зору з бізнесу на суспільство загалом. Зокрема — зрозуміти важливість голосу меншості, враховувати потреби кожного члена громади. Тільки у такий спосіб можлива побудова справді інклюзивного середовища.

Українська школа політичних студій — освітньо-мережевий проєкт, який має на меті навчання й об’єднання лідерів з різних середовищ зі спільним прагненням розвивати сильну державу Україна. Серед понад 500 випускників є представники різних сфер, зокрема і підприємці у галузі інформаційних технологій, кібербезпеки, науки. 
До 3 березня триває прийом анкет на програму УШПС 2024. Якщо ви поділяєте цінності школи та хочете долучитися до найпотужнішої спільноти лідерів в Україні — обов’язково подавайтеся.

Як змінюються підходи до корпоративної соціальної відповідальності

В УКУ є гасло — свідчити, служити, спілкуватися. Як розповідає Олексій Молчановський, другий пункт, служіння, полягає у тому, що університет надає підтримку не тільки студентам, а і суспільству загалом. Так, з початком повномасштабного вторгнення фокус УКУ змістився на сталу розбудову України. 

«Ми інвестуємо у підтримку окремих спільнот і територіальних громад. Наразі охоплюємо близько 50 громад, причому не лише у Галичині, а й у східних і південних регіонах України. До прикладу, проводимо програми та воркшопи для підвищення кваліфікації представників органів місцевого самоврядування, вчимо їх взаємодіяти між собою та втілювати нові сенси. Також запроваджуємо суспільно орієнтоване навчання, коли студенти працюють над проєктами громад», — пояснює директор з інновацій УКУ.

Він підкреслює, що саме розвиток інституцій може подолати наслідки війни. Тому відповідальність лідерів — виховувати людей, які змінюватимуть Україну на краще.

Олеся Єдинак-Хома з кінця лютого 2022 року започаткувала волонтерську ініціативу Do Business with Ukrainians. Мета проєкту — підтримати малий і середній бізнес у виході на зовнішні ринки. Ініціативи, що долучилися, своїм коштом проводили менторські програми для підприємців, а також створювали можливості для розвитку бізнесу, як-от спільні поїздки на закордонні виставки.

Ще один соціальний проєкт Олесі — стипендія імені Віктора Гурняка на навчання УКУ. Її можуть отримати журналісти та фахівці з комунікацій, які готові транслювати цінність чесності та докладатися до інформаційного напрямку боротьби, яку веде Україна.

«Також у нас є третій напрямок, наразі він у розробці. Я б хотіла привернути увагу суспільства та бізнесів до потреб мам, які поєднують роботу та догляд за дитиною. Це всесвітній тренд, і я сама маю такий досвід. Прагну, щоб жінкам не доводилося робити вибір між сім’єю та кар’єрою, а умови роботодавців були максимально інклюзивними», — зауважує засновниця YedynkaDGTL.

Робота «Промприладу» від початку спрямована на соціальний вплив у межах громади та регіону. Напрацьований соціальний капітал допоміг Юрію Филюку спільно з партнерами швидко розгорнути два напрями роботи задля підтримки українців на тлі воєнних дій.

«На базі «Промприладу», спільно з платформою Тепле Місто та іншими ініціативами ми заснували фонд Save Ukraine Now в Івано-Франківську та зібрали понад $3 млн на підтримку ЗСУ. А також відкрили Центр підтримки бізнесу — почали опікуватися підприємцями та людьми, які через повномасштабну війну покинули свої міста та релокувалися у наш регіон. Шукали для них можливості для релокації, надавали консультації, розвивали нетворкінг, допомагали встати на ноги — й продовжуємо цю роботу дотепер», — ділиться Юрій.

Які зміни та ініціативи потрібні країні у найближчі роки

Олеся Єдинак-Хома наголошує, що зараз українці підходять до укладання нового суспільного договору, де немає корупції та є верховенство права. У цьому контексті необхідний перезапуск судової системи та забезпечення прозорих і зрозумілих правил взаємодії для держави та бізнесу.

«Настав час, коли ми маємо також поставити собі запитання щодо експорту: яке місце ми прагнемо зайняти у глобальній світовій економіці? Які механіки дозволять вбудовуватися у неї? Як спростити цей процес для малого та середнього бізнесу? Експорт має стати нашою національною ідеєю. Разом з тим ми маємо ставати інклюзивними як бізнес в цілому. Отже, наше спільне завдання — побудова цілісної інфраструктури з рівними можливостями для всіх», — впевнена Олеся.

За словами Юрія Филюка, Україна має дорожню мапу реформ, які дозволять наблизитися до європейських стандартів. І воєнний стан не знімає з нас відповідальності впроваджувати ці зміни.

«Ба більше, я вважаю, що зараз — найкращий час для реформування. Адже зміни не відбуваються в один день, тож треба з чогось починати. І коли це робити, як не сьогодні? Для цього кожен сектор має докладати свої зусилля, але не поодиноко, а створюючи міжсекторні об’єднання. Позаяк у демократичних країнах зміни відбуваються внаслідок суспільного запиту й тиску, ми як бізнес і лідери повинні забезпечити професійно сформульований запит і відповідний тиск», — зазначає СЕО «Промприладу».

Олексій Молчановський додає, що нам як суспільству треба подорослішати. А саме — зрозуміти, що світ є складним, а «офісу простих рішень» не існує. 

«Планувати в довгу, ухвалювати складні рішення та нести за них відповідальність — непросто, але іншого шляху розвитку немає. І хоча зараз ми всі перебуваємо в об’єктивно несприятливих обставинах, маємо робити все, аби рухатися до кращого майбутнього», — зауважує директор з інновацій УКУ.