Співзасновники фонду 1991 Ventures зі штаб-квартирами в Лондоні та Києві, що проводить інкубаційні та акселераторські програми в Україні, запустили фонд на $18,8 млн. Його головна мета – підтримати понад 40 компаній з України та ЦСЄ.
AIN.Capital мав нагоду взяти інтерв’ю у Дениса та Віктора Гурських , братів і співзасновників 1991 Ventures, обговорюючи діяльність фонду у 2023 році та плани на 2024 рік, а також розповідаючи про ринки ЦСЄ та України.
Розкажіть нам про 1991 Ventures. На яких конкретних секторах чи галузях ви фокусуєтесь?
1991 Ventures має серйозний історично накопичений досвід. Ми сектор-агностик фонд, але в стратегію фонду вписали пріоритетні й цікаві для нас галузі.
Історично 1991 Ventures починався як opendata-проєкт, пов’язаний із даними. Тому ми добре розуміємо Government API та державні сервіси, а також Civic Tech. Відповідно, open data дуже швидко стають big data, тож ми добре розуміємося на великих даних, як працювати з базами та масивами, як на них будуються різні сервіси. Пул наших випускників — компанії, які, побудували весь свій бізнес на відкритих даних. Серед них Open Data Bot, YouControl, Штрафи UA.
Далі ми багато працювали у Fintech: з MasterCard, Visa, Національним банком України. 1991 Ventures підтримував різні проєкти, які самі по собі є платформами в галузях Digital Health, Transportation Mobility, Clean Energy.
До всіх цих секторів сьогодні можна ставити прив’язку +AI. Але ми вважаємо, що AI — це надбудова над усіма індустріями, а не окрема індустрія. АІ проникає в усі індустрії. B2B, B2G сектори — це те, що ми також добре розуміємо.
Вважаємо, що здебільшого питання не в тому, з якої індустрії стартап,
а в тому, яку додану вартість може запропонувати фонд. Бо сьогодні проблем із фандрейзингом капіталу в компанії із цікавою моделлю на ринку — немає.
Ви також наголошуєте на підтримці компаній і стартапів, які дотримуються ESG-стандартів і цілей сталого розвитку. Опишіть, будь ласка, місію та основні цінності 1991 Ventures?
Ми вважаємо, що, крім грошей, фонд має давати певну цінність. Тобто ми не хочемо працювати з компаніями, у які фонд лише інвестуватиме й далі дивитиметься, як у них йтимуть справи. Ми хочемо використати нашу глобальну мережу контактів на корпоративному, державному, міжнародному рівнях.
Якщо стартап займається питаннями дезінформації, ми з радістю його познайомимо, наприклад, із НАТО. Якщо це компанія, яка пропонує корпоративний софт, ми познайомимо їх із Meta, Microsoft або Google.
Розкажіть детальніше про процес створення фонду.
Я думаю, що фонд краще назвати не новоствореним, а набутим. Бо набуття відбувалося дуже довго. Для фонду, який має мандат, працювати з фаундерами з України — це така велика рідкість. 1991 Ventures — це FCA regulated fund, структурований в Україні. Пам‘ятаю, як ми поїхали на Web Summit у листопаді 2022 року. І тоді ми вже знали, що в нас є плани на фонд. Тоді процес структурування зайняв майже цілий рік.
Влітку 2023 року ми отримали ліцензію. У той час, коли в Лондоні проходила Ukrainian Recovery Conference and London Tech Week. До того часу ми вже встигли засетапити всі документи і фонд набув чинності вже перед 2024 роком.
І от тільки зараз, на початку цього року, ми змогли його анонсувати без будь-яких юридичних наслідків для себе.
Інвестиції ви ще не анонсували, але заявили, що плануєте інвестувати в початкові раунди. Розкажіть, як ви боретесь із труднощами, які можуть виникнути на таких стадіях?
Інвестицій немає поки що. Чому немає? Тому що, все досі структурується. Це досить великий і складний історичний процес. Такий full-time job на більш ніж рік.
Протягом роботи над фондом уже багато хто знав про нього, і в нас було багато приватних зустрічей, на яких говорили про майбутні перспективи та потенційні портфельні компанії. Це допомогло нам побудували мережу тих, хто може коінвестувати, інвестувати після нас, і тих, хто інвестує на пізніх стадіях. Ця колективна експертиза дає нам зрозуміти, які перспективи є в компаній, яких ми підтримуємо зараз, і хто захоче в них інвестувати пізніше. Це дозволяє зрозуміти, яку форму фандрейзингу варто вибрати та яким шляхом краще рухатися.
Нам здається, що це важлива стратегія — робити такі знайомства. Наприклад, UK Ukraine Tech Bridge — ініціатива британського та українського урядів. Ми в 1991 Ventures допомагаємо в їхньому інвестмент-акселераторі. У межах цієї ініціативи відібрали 20 компаній з України, які будуть прокачуватися британськими менторами та пітчити на London Tech Week.
Окрім цього, варто зазначити, що в нас відбувається співпраця не тільки з фондами, але й із різними екосистемними організаціями з України, такими як Ukrainian Startup Fund.
Що до ранніх стадій, у нашому фонді йдеться про €200–400 тисяч. Для європейського ринку — це невеликі суми, але якщо оперувати східноєвропейською термінологією, то це вже не стартап на стадії ідеї, це вже стартап з оцінкою, мабуть, у мінімум $3–5 мільйонів. І це означає, що цей стартап уже має якусь валідацію від клієнтів і від організацій та вже отримав гранти.
З якими труднощами ви зіткнулися під час заснування та роботи фонду, зокрема в подоланні культурних відмінностей (та географічних прірв) між Україною та Британією? Чи відчували ви ці розбіжності?
Денис:
Мені здається, що українська стартап-екосистема трохи корумпована американським підходом до венчурного капіталу і стартапів. Власне сама Silicon Valley — корумпована через те, що там є певна місінтерпретація деяких принципів. Наприклад, те, що треба, think big, не скасовує того, що ти маєш бути притомний, чемний, скромний, відкритий у плані транспарентності.
Для локальних британських інвесторів, з якими ми тут працюємо, головне — це питання довіри й реалістичності різних прогнозів щодо стартапу, які стосуються оцінки своїй компанії на ринку. Можливо, це трохи прагматичний підхід, але він має в собі більш бізнесове підґрунтя, і він вимагає бути чесним або як ще можна сказати good citizen.
Хочу ще сказати про дещо потенційно неприємне для українських компаній і фаундерів: те, що весь світ зараз допомагає Україні, не скасовує, що вимоги до українських стартапів залишаються такими ж, як і до стартапів із будь-якої іншої країни. Іноді ця межа трохи розмивається.
Коли закордонний інвестор зустрічається з українськими стартапами, він водночас має вибір із багатьох стартапів, які працюють у тій самій індустрії і не пов’язані з Україною або із ЦСЄ. До того ж треба зважати на конкуренцію, яка існує за межами українського інформаційного поля, особливо в Британії.
Ви працюєте з 2016 року як акселератор. Як, на вашу думку, змінився ринок і чи важче стало зараз стартапам з України та ЦСЄ залучати кошти? Чи змінились до них критерії відбору?
Денис:
Не думаю, що критерії відбору суттєво змінилися. Звичайно, виникають запитання, пов’язані з комплайнс, з командою, але мені здається, що навпаки, через надзвичайно неприємні причини, пов’язані з російським вторгненням, увага до української ІТ-індустрії та стартап-індустрії набагато виросла. І коли ми говоримо про ранню стадію, мені здається, що на цьому етапі оцінюється кадровий потенціал, спроможність і таланти українських компаній, які є надзвичайними порівняно з іншими стартап-командами.
Винахідливість українських фаундерів вражає. Їхня емоційна стійкість і гнучкість — це всі фактори, які виходять не з ДНК компанії, вони виходять від людини. І саме за ці якості в українського фаундера є переваги на міжнародній арені. Я сподіваюся, що саме через це українські компанії ставатимуть успішними, через те що вони зараз мають більше репрезентативності за кордоном й існують у багатьох різних країнах.
Наприклад, один фаундер за кордоном, а команда в Україні, і навпаки — фаундери в Україні, а команда в Польщі. Усі ці піруети й комбінації врешті-решт дають великий класний кумулятивний ефект для всієї індустрії.
Я сподіваюся, що через декілька років на ринку буде більше таких невеликих для Лондона, але дуже важливих для українських фаундерів фондів, як наш, які з’являтимуться на незалежній основі як результат успішних екзитів українських фаундерів, або ж як алокація дуже великих фондів, які, хочуть приділити спеціальну увагу фаундерам з України.
Віктор:
Хочу додати ще, що в Україні повномасштабне вторгнення сприймається як вторгнення в Україну безпосередньо, але в Європі, у Британії це розглядається як війна в Європі. І це, звичайно, впливає на інвестиційний клімат.
У 2022–2023 роках ми маємо просідання в кількості угод. Тому, з одного боку, звичайно, нам важко запускати новий фонд у кризу, а з іншого — ми розуміємо, що це дуже хороший момент, тому що стало важче отримувати інвестиції для українських, східноєвропейських стартапів. Ми віримо, що 1991 Ventures стане маленьким камінчиком, який допоможе полегшити це і вплинути на несприятливі умови на ринку.
Розкажіть про вашу команду
Ще до повномасштабної війни в нас були офіси в Лондоні й Києві, а також у Маріуполі. Його, на жаль, втрачено.
У Лондоні команда маленька. У GP-фонді я і Віктор, також у нас була одна людина, яка вийшла з GP, і стала адвайзером фонду. Також у нас працює група адвайзерів, яка представляє собою цілу групу з п’яти організацій, які допомагають фонду по різних аспектах. Ми з ними працюємо на постійній основі. Юридичні питання нам допомагає вирішувати глобальна компанія Morgan Lewis.
В Україні ми звикли звертатися до юристів, коли просто треба терміново вирішити якісь питання. Супровід юридичної компанії в Британії — це трохи інше, бо вони є постійним радником у багатьох питаннях.
Також у нас є окрема група адвайзерів, які працюють із нами в напрямі фанд-менеджменту.
Команда в Україні працює над тим, щоб забезпечувати сталість розвитку акселератора, а також робити внесок у розвиток екосистеми через івенти, події, програми й так далі.
1991 Ventures проводив багато програм, акселераторів та інших проєктів, які розташовані в Україні, але юридично не пов’язані з фондом, бо це нерегульований вид діяльності, ще й за кордоном. Тому юридично це різні речі, але все одно це одна група компаній, які пов’язані між собою різними елементами, наприклад, брендом.
Чи плануєте розширюватися команду в Україні?
Так, ми плануємо, але не можемо зараз цим поділитися. Єдине що можу сказати, це те, що українське ком’юніті не обмежуються Україною, існує багато потужних центрів з українськими фаундерами по світу. І ми були зацікавлені в тому, щоб із цими фабами співпрацювати, і це б несло дуже велику цінність для всієї екосистеми.
Хотіло б ще дізнатися про ваше партнерство з британськими фондами Venrex і Samos Investments. Як швидко вдалося вам залучити капітал?
Ми почали працювати разом десь півтора року до моменту підписання першого документу. Але неформально ми дуже швидко зафіксували намір.
Вони виступають формально як LP у фонді. Варто зазначити, що їхня роль не обмежується фінансовими інвестиціями, оскільки вони є дуже потужними фінансовими установами з великою експертизою на ринку.
Venrex — це фінансовий фонд, ветеран британського венчурного капіталу й ранній інвестор Seedcamp. Тому вони добре розуміють, як стартап-платформи та акселератори перетворюються на фонди. Їм дуже часто є, що нам сказати, порадити й так далі.
Samos також інвестував колись в Seedcamp і є інвестором в Entrepreneur First.
Це доволі потужна програма, яка акцентує увагу більше не на бізнес-ідеї, а на фаундерах. Тому в них трохи інше бачення світу, але, тим не менш, дуже корисне.
Про Samos можна багато говорити, бо це інвестиційний фонд, який має багато різних напрямів, зокрема й окрему структуру, яка представлена Private Equity фондом. Вони надають багато порад, експертизи, різні зв’язки.
Поділіться вашими планами на майбутнє.
З того, що хотілося б сказати, що фонд будує свої плани зазвичай дуже просто. Вони переважно стосуються нарощення портфоліо, а також роботи з поточним портфелем. Тому зазвичай вони не дуже цікаві, бо світ дізнається про них тоді, коли відбувається щось із портфельними компаніями: вони залучають кошти, роблять екзит або відбувається М&А.
Але ми хотіли б, щоб Україна в цьому році була достатньо представлена на London Tech Week, щоб ті компанії, які попадають в UK Tech Bridge, представили країну. Хочемо залучити інвесторський потенціал спільноти британських венчурних фондів якраз під цю ініціативу, тому що дуже багато контактів має британський уряд із венчурним ринком.
Крім того, 1991 Ventures є акредитованим членом Британської асоціації венчурного капіталу. І через BVCA ми плануємо теж нарощувати певні ініціативи, які будуть пов’язані з Україною, зі Східною Європою. Тому що наше завдання — це зробити так, щоб українським компаніям було простіше орієнтуватися в Британії, щоб цей зв’язок налагодився.
