Для успіху застосунку його функціональність, інтуїтивність у користуванні та стабільність роботи мають вирішальне значення. Та коли користувач запускає додаток, перше, на що він звертає увагу – це дизайн. Від першого враження залежить, чи відкриє користувач застосунок вдруге. І часто непродуманий або застарілий інтерфейс може відштовхнути користувача від продукту.
З часом кожна компанія має задуматись над редизайном, щоб покращити взаємодію, залучення та утримання. Редизайн це еволюційний процес розвитку застосунку. Такий крок дозволяє покращити юзабіліті, підвищити залученість клієнтів, а також зміцнити репутацію вашого продукту. У довгостроковій перспективі це може підвищити й конкурентоспроможність.
У цьому матеріалі команда Devlight, компанії, яка спеціалізується на створенні та розвитку цифрових продуктів, розповідає, як працює з редизайном застосунків.
Що таке редизайн застосунку
Цей процес передбачає оцінку поточного дизайну та визначення функціоналу, який можна покращити. Відповідно, перед командою, що займатиметься редизайном, можуть стоять задачі:
- Спростити взаємодію з функціоналом та підвищити конверсію.
Хороший дизайн – це про впізнавання, а не про пригадування. Тож якщо наявна UX-архітектура блокує чи обмежує потенціал продуктів і сервісів, команда працює над тим, щоб переосмислити її та забезпечити користувачам легкий нативний доступ до всіх можливостей застосунку.
- Покращити користувацький досвід.
Для цього UX-дизайнери проводять відповідні дослідження: аналізують поведінку, а також цілі та побажання користувачів стосовно наявного функціоналу і сервісів. Маючи коментарі та реальний досвід, легше визначити ті частини застосунку, які потребують доопрацювання.
- Оновити візуальну мову застосунку.
Дизайн користувацького інтерфейсу (UI) впливає на перше враження та рішення, чи користуватися застосунком надалі. Непродуманий чи застарілий дизайн може відштовхнути користувача, навіть якщо функціонал є для нього потенційно корисним. Тож задача UI-дизайнера – створити інтерфейс, який буде естетично привабливим, зручним та інтуїтивно зрозумілим.
Також в контексті редизайну є сенс замислитись і про оновлення айдентики загалом. В поєднанні це може справити «вау-ефект» і дати нову хвилю зацікавлення до бренду.
Як виглядає Design Sprint Workflow у Devlight
В процесі редизайну ми рухаємося за класичною моделлю Double Diamond. Водночас, за понад 8 років розробки мобільних застосунків, ми в Devlight напрацювали workflow, який дозволяє фокусуватися на проблемі клієнта, не обмежувати себе у варіантах її розв’язання та досить швидко ідентифікувати і відсіювати нежиттєспроможні рішення.
Крок 1: Визначити конкретну ціль активності
Ми починаємо з етапу Discover, мета якого – повністю зануритися у проблему через дослідження.
Ключові дії:
- визначаємо цілі та задачі для редизайну конкретного продукту (збільшення прибутковості на одного користувача / конкретних операцій у застосунку / кількості клієнтів тощо);
- проводимо інтерв’ю з основними стейкхолдерами (менеджмент компанії, партнери, інвестори, команда розробки);
- в межах інтерв’ювання стейкхолдерів складаємо карту споживчих трендів – це дає глибше розуміння конкурентів, тенденцій на ринку, а також авдиторії бренду;
- систематизуємо очікування від команди;
- формуємо Key Success Metrics для застосунку.
Крок 2. Проаналізувати всю наявну аналітику застосунку за останній рік
Завдяки цьому процесу ми бачимо реальну картину взаємодії користувача із застосунком та прописуємо найбільш наближені до реальності висновки та рекомендації.
На цьому етапі ми дивимось дані за 5 показниками основних етапів життєвого циклу клієнта.
Після цього висуваємо гіпотези стосовно роботи застосунку та поведінки користувача. Далі ми прописуємо кожну гіпотезу, робимо висновок на основі проведених досліджень та даємо рекомендації. На основі підтверджених гіпотез аналізуємо показники Key Success Metrics.
Важливо також визначити помилкові гіпотези та якомога скоріше відкинути їх – команда Devlight це робить за допомогою інтерв’ю.
Крок 3. Проведення глибинних інтерв’ю з користувачами застосунку
Перед проведенням глибинних інтерв’ю ми розділяємо їх на сегменти та прописуємо задачі, проблеми і цілі конкретних категорій користувачів. На основі цієї інформації формуємо репрезентативні авдиторії й тільки після цього проводимо опитування.
Сегментація дозволяє прописати релевантні гіпотези, а також розуміти, які болі є найбільш актуальними та які рішення будуть пріоритетними, зібрати якомога більше даних про потреби та ідеї користувачів.
Інсайти можуть стосуватися одних і тих же проблем, тож щоб бачити цілісну картину, варто сегментувати їх за конкретними темами. Глибинні інтерв’ю тривають, поки ми не починаємо помічати, що тези користувачів повторюються.
Маючи всю інформацію, ми переходимо до систематизації досліджень та формування висновків, які отримали на етапі інтерв’ювання.
Крок 4. Евристичний аналіз користувацького досвіду
Робота на цьому етапі так само починається з формування гіпотез, далі ми робимо евристичний аналіз за 10 основними метриками та розподіляємо проблеми за рівнем важливості.
Прописуємо знайдені зауваження, потенційні наслідки та рекомендації з вирішення. Цей крок завершує загальна оцінка користувацького досвіду з пропозиціями для доопрацювання.
Ми намагаємося будувати процес роботи так, щоб UX-аудит та інтерв’ю користувачів з попереднього етапу проводили дві паралельні дизайн-команди (достовірним аудит вважається тільки тоді, коли його проводять хоча б 2-3 фахівці). Це дозволяє уникнути однобокого погляду на проблеми, сформованого стейкхолдерами або користувачами, та досягти якомога більш об’єктивного аналізу інтерфейсу фахівцями.
Крок 5. Аналіз поточної ціннісної пропозиції та брейншторм ідей для редизайну
Тепер ми переходимо до наступного етапу моделі Double Diamond – Define. Його мета – систематизувати дані досліджень та знайти точкові прогалини на рівнях болей та мотивації (Pains & Gains) на кожному з етапів взаємодії користувача із застосунком.
Ключові дії:
- систематизуємо результати попередніх досліджень;
- аналізуємо Customer Journey Map та ціннісну пропозицію (Value Proposition Canvas);
- переосмислюємо ціннісну пропозицію через Pains & Gains, про які дізналися на попередніх етапах;
- генеруємо ідеї для їх вирішення;
- систематизуємо результати напрацювань, формуємо та пріоритезуємо продуктові гіпотези (до цього процесу, крім дизайн-команди, радимо залучити Delivery та Product Head, які провалідують гіпотези).
Добре проведені етапи Discovery та Define гарантують, що будь-які рішення, запропоновані пізніше, будуть добре сприйняті користувачами, життєздатними для продукту та здійсненними за допомогою наявних технологій.
Крок 6. Основна фаза редизайну та тестування рішень
Тепер переходимо до створення потенційних рішень для визначеної проблеми, тестування цих рішень і визначення їхньої життєздатності. Варто зазначити, що процес дизайну та тестування – циклічний, тобто ми перевіряємо гіпотези, отримуємо фідбек і, за потреби, повертаємось до дизайн концептів.
Ключові дії:
- досліджуємо наявні дизайн-артефакти (дизайн систему та брендбук);
- створюємо дизайн концепти оновленого інтерфейсу;
- тестуємо рішення та систематизуємо результати тестувань;
- оновлюємо наявну чи створюємо нову дизайн-систему – UI Kit, Style Guide, Master File з макетами нового застосунку;
- презентуємо напрацювання.
На цьому етапі ми в Devlight тестуємо дизайн-рішення у вигляді клікабельного прототипу. Це дозволяє нам отримати фідбек і виявити потенційні проблеми. Коли оновлений дизайн протестовано і ми виправили всі виявлені помилки, можна переходити до етапу розробки.
Редизайн застосунку: підсумок
Найважливіше, це завжди тримати у фокусі, чому і для чого ви вирішили робити редизайн застосунку. На кожному з етапів думайте про те, чи цей процес корелює з вашими бізнес-цілями та потребами клієнтів. З власного досвіду співпраці з великими українськими бізнесами можемо сказати, що люди не стануть прихильниками застосунку просто тому, що він виглядає сучасно. Вони відкриватимуть його ще і ще, якщо додаток справді закриватиме певні потреби.
Спілкуйтесь з користувачами вашого продукту або послуги, сміливо просіть фідбек та оцінку. Чим краще ви розумієте свою аудиторію, тим кращий досвід можете створити для неї.