До відкриття власної кав’ярні Юлія Нічволода не мала досвіду як у кавовій справі, так і в бізнесі загалом. Мама п’ятьох дітей, вона перебувала в декреті та мріяла про свій заклад із затишною атмосферою та смачними десертами. 2021 року її бажання здійснилося: кав’ярня Jul’s Coffee & Peace відчинила двері для перших гостей.
Як зізнається Юлія, вона жодного дня не працювала в мінус. Проте не обійшлося без інших перешкод: кав’ярня була вщент зруйнована під час окупації Бучі 2022 року. Довелося все відбудовувати з нуля. Юлія прийняла цей виклик і навіть масштабувала бізнес: запустила бренд фасованої кави та ще низку локацій різних форматів.
У партнерському матеріалі з Visa та ПриватБанком Юлія Нічволода розповіла, завдяки чому клієнти стають постійними гостями, як вдається підтримувати локальних підприємців і які інструменти та підходи є запорукою успішного зростання бізнесу.
Матеріал підготовлено за підтримки
Visa та ПриватБанк
Що це означає?
Ідеальне місце, де здійснилася мрія
Я завжди прагнула займатися справою, яка б дозволила дарувати турботу та любов не тільки рідним і близьким, а й ширшому колу людей. Так з’явилася ідея відкрити кав’ярню.
2020-го року чоловік взяв мене за руку й сказав:
«Я знайшов ідеальне місце, де здійсниться твоя мрія».
Ми викупили земельну ділянку з кількома приміщеннями — для цього довелося продати автомобіль. Відтак почали облаштовувати там заклад.
Через пандемію COVID-19 будівництво затягнулося й завершилося лише навесні 2021 року. На обладнання та меблі витратили 20 000 доларів.
Як показала практика: якщо не враховувати вартість приміщення, відкриття невеликої кав’ярні обходиться у 700 доларів за квадратний метр.
Згодом я знайшла постачальників якісної кави та найняла двох барист. Також особисто пройшла навчання з кавової справи, щоб теж стояти за барною стійкою та обслуговувати гостей.
Зрештою, запланувала відкриття на 1 червня 2021 року — День захисту дітей.
На відкриття в кав’ярнях часто дарують відвідувачам кульки. Але я хотіла вигадати щось цікавіше, як-от натуральні льодяники. Проте так закрутилася в турботах, що згадала про це лише ввечері напередодні відкриття. Тоді я написала запит у нашій локальній групі «Бучанські мамочки». О 10-й вечора одна дівчина відповіла, що зараз вкладе дитину й до ранку виготовить мені стільки льодяників, скільки потрібно. Я замовила 50 штук.
Льодяники викликали фурор! Наступного дня я ще раз написала цій дівчині, розповіла, що це було замовлення для кав’ярні, й запропонувала постійну співпрацю. Ми дотепер щотижня отримуємо від неї свіжу партію солодощів, які полюбилися гостям.
Корисні десерти й жива музика
З першого ж місяця роботи бізнес вийшов у плюс.
З одного боку, як власниця приміщення, я не сплачувала оренди — це суттєво зменшувало витрати. З іншого, від початку приділяла чимало уваги фінансовому плануванню: до декрету працювала економісткою, тож цей досвід став у пригоді. Водночас я не ставилася до кав’ярні суто як до бізнесу, який має приносити прибуток. Радше очікувала, що це буде місце моєї самореалізації: простір, де вирує життя й поширюється радість.
Позаяк кав’ярня розташована біля великого ЖК, я вирішила орієнтуватися на сімейний формат. Поряд із кавою ввела в асортимент корисні десерти, які можна давати дітям, і лимонади власного приготування. Згодом ми відчули запит на більш ситні позиції, адже в обідню перерву до нас приходять підприємці, який потрібен швидкий перекус. Так у меню з’явилися гарячі круасани на вершковому маслі, кіші, сирники.
Наступною «родзинкою» кав’ярні стали музичні вечори щоп’ятниці. У Бучі на той час не було жодного місця, де можна було б послухати живу музику «тут і зараз», не купуючи попередньо квитки. Мені самій цього не вистачало, тож я вирішила запровадити таку традицію в нас. На перший вечір запросила скрипаля. Біля кав’ярні зібралося стільки людей, що мені довелося виносити з дому всі наявні стільці й табурети!
Після цього в нас була гітара, саксофон, а згодом додався живий спів. Гості почали заздалегідь бронювати столики на п’ятничні вечори.
Одні просто слухали, інші танцювали: і молодь 17-18 років, і навіть літні люди за 70. Я тішилася, що ми змогли об’єднати всіх.
Брендована кава для клієнтів на відстані
З початком повномасштабної війни Буча потрапила в окупацію. За кілька тижнів від кав’ярні залишилися тільки стіни. У той час ми виїхали з міста, тож дізналися про це з фото. Згодом чоловік повернувся, і йому на допомогу прийшли мої баристи: вони разом розчистили ділянку від скла й розпочали відновлення. Коли в липні ми з дітьми також приїхали додому, заклад уже приймав відвідувачів, хоч і в обмеженому форматі.
Водночас наші відвідувачі, які роз’їхалися Україною та світом, писали в соцмережах, що хочуть нас підтримати. Тоді я вирішила, що ми можемо бути на зв’язку навіть на відстані, та запустила бренд фасованої кави Jul’s, яку можна придбати онлайн. Частину пачок ми випустили в зернах — для домашнього споживання. Частину — меленою, щоб надсилати її військовослужбовцям на фронт.
Ідея знайшла відгук у постійних клієнтів, а також принесла нових. Наприклад, у листопаді 2022 року ми отримали велике замовлення на 36 пачок від дівчини з Канади. Вона збирала різдвяні кошики для своїх рідних і друзів, наповнюючи їх українськими товарами. Крім кави, я поклала в посилку жовто-блакитні браслети, листівки та інші сувеніри. За рік клієнтка знову до нас звернулася — це було дуже приємно.
Ще один зворушливий випадок: дівчина, яка перебувала на Балі, замовила каву для своєї мами в Харкові. А її семирічний син дізнався, що ми з Бучі і що тут розгорнулося модульне містечко для переселенців та людей, які залишилися без житла. Він спитав: «Чи є серед них діти?» Я відповіла, що, звісно, є. Тоді він переказав мені свої кишенькові гроші — 280 грн, щоб я купила цим дітям солодощі.
Ми з ним узгодили перелік: пряники, льодяники та капучино. Я додала необхідну суму від себе й все закупила. Я ще довго була під враженням від вчинку цього хлопчика, рівня його усвідомленості та щирого прагнення допомогти. У такий спосіб влаштували в модульному містечку невелике свято
Від пряників і варення — до бургерів
Окрім розпуки й болю, 2022 рік приніс нові знайомства та проєкти. У червні я отримала в Instagram повідомлення від жінки, яка разом з родиною переїхала до Бучі з Бердянська. До повномасштабного вторгнення вона виготовляла пряники ручної роботи, тож тепер шукала клієнтів на новому місці й запропонувала мені співпрацю. Я погодилася, адже, як і з льодяниками, це чудова можливість підтримувати локальних майстрів.
Ще одна співпраця — тимчасовий проєкт «Буча квітуча». До повномасштабної війни поруч із нами працювали дівчата, агентки з туризму. Через воєнний стан вони залишилися без замовлень і поїхали до батьків у село. Там протягом літа вирощувати ягоди, роблячи з них компоти й варення. Ми зробили в кав’ярні окремий стелаж з їхніми продуктами: гості були в захваті. Але вже наступного сезону дівчата повернулися до своєї звичайної роботи.
Крім цього, у липні 2022 року мій чоловік відкрив бургерну. У той час у місті майже не працювали заклади, де можна швидко й недорого перекусити. Водночас у людей були зруйновані кухні вдома — ніде приготувати їжу. Так у чоловіка з’явилася ідея запустити фастфуд, аби всіх нагодувати.
Заклад BUNKER burger & döner запрацював у сусідньому приміщенні з кав’ярнею, яке також належало нам — раніше ми здавали його в оренду. Вклали у проєкт останні гроші з кредитного ліміту картки. І не прогадали: бургерна знайшла своїх гостей.
У бургерній ми запровадили новий спосіб оплати за допомогою застосунку ПриватБанку «Термінал» з технологією Tap to Phone від Visa, який перетворює смартфон на платіжний термінал. Використовуємо цей інструмент для доставок. Це дуже зручно, адже багато клієнтів хочуть розрахуватися саме карткою. Люди запитують про цю можливість при оформленні замовлення, для багатьох це ключовий фактор вибору.
Якщо раніше ми мали забирати фізичний термінал із закладу, щоб розрахувати клієнта на виїзді, то «Термінал» дозволяє одночасно приймати онлайн-платежі і на місці, і за адресою замовника. Застосунок під Android використовуємо давно. А восени 2023 року з’явилася також версія під iOS, що дозволяє бути ще більш гнучкими.
80% гостей — постійні відвідувачі
Зараз ми маємо близько 2000 чеків на місяць. Це дещо менше за довоєнні показники, коли пробивали по 100 замовлень щодня. Середній чек — 130-140 гривень.
Я знаю їх по іменах, намагаюсь максимально окутати любов’ю і турботою. Прагну, щоб люди почувалися в нас, як вдома. Тому, коли бачу когось вперше, знайомлюся, допомагаю з вибором напою та десерту.
Останнім часом бачу серед клієнтів багато ВПО з переляканими очима — про них піклуюся насамперед. Якщо мені вдається розрадити гостей і примножити радість, я усвідомлюю, що все роблю правильно.
Я ставлюся до гостей так, як би хотіла, щоб у закладі ставилися до мене. Наприклад, за потреби людина може зарядити телефон чи скористатися вбиральнею, не роблячи замовлення. Вважаю, що потрібно бути добрим до інших, і це добро повертається.
Робота за умов повномасштабної війни постійно підкидає нові виклики. Іноді потрібно просто змиритися: наприклад, вночі зникло світло й зіпсувалися десерти — довелося викинути. Але я тримаюся, адже маю підтримку як від наших гостей, так і від родини.
Діти також залучені в роботу й розділяють мої цінності. Старший син ще на початку разом зі мною пройшов навчання як бариста й виходив на зміни: тоді йому було 15 років. Другий 14-річний син допомагає робити доставки.
А дівчата — 9, 7 і 6 років — уже знають весь асортимент, спілкуються з гостями, навіть пробивають чеки на терміналі. Вони проводять у кав’ярні весь вільний час і мріють колись також відкрити свій заклад.
Масштабування й нові локації
До 2023 року ми залучали гостей лише завдяки сарафанному радіо, але для подальшого розвитку я вирішила поглибити знання з маркетингу. Для цього взяла участь у першій ітерації акселератора «Відважна», організованого мережею центрів «Дія.Бізнес» за сприяння глобальної ініціативи She’s Next Empowered by Visa.
Завдяки навчанню я змогла збільшити середній чек і збільшити залученість аудиторії в соцмережах. А за результатами програми увійшла до числа переможців — отримала грант 150 000 грн. Ці кошти вклала в нову кав’ярню у форматі to go у сквері в центрі Бучі.
Грантом покрила 50% витрат на приміщення. Це кована конструкція у формі ліхтарика з феєю Дінь-Дінь, аби діти й дорослі продовжили мріяти та вірити в дива. Спочатку вигадала цю концепцію, а потім дізналася, що сквер, де розташована локація, називається «Диво» — такий збіг обставин. Нова точка запрацювала у травні 2024 року.
Але і на цьому я не зупинюся. Зараз ми закінчуємо будівництво третьої кав’ярні. Там буде більш дорослий формат з алкогольними коктейлями. Я помічаю запит людей на те, щоб жити тут і зараз, адже ти не знаєш, що буде завтра. Тому хочу створити місце, де гості зможуть посидіти, поспілкуватися й перезавантажитися після тяжкого дня.
Поради підприємцям, які тільки починають свій шлях
- Зберіть команду однодумців. Буває, вам як підприємцю спадає ідея, яка здається чудовою, і ви загоряєтеся новим проєктом. Розповідаєте про нього команді та чуєте: «Охолонь, не треба цього робити, це не спрацює». Такий «холодний душ» часто буває необхідний. Але, зауважу, тут йдеться не про нещадну критику, а думку людей, які на вашому боці, підтримують вас і добре розуміють ваші цінності.
- Ризикуйте й робіть те, у що вірите. Якщо ви впевнені, що ваша ідея все-таки спрацює, не бійтеся її втілювати. Адже якщо не ви, то хто? Це стосується всього: наприклад, якщо всі ми мріємо про квітучу Україну, то маємо почати з себе та працювати на її розвиток. Так само і з бізнесом: слухайте своє серце та дійте.
- Опануйте фінансову грамотність. Щоб бізнес був життєстійким, потрібно мати фінансову модель і добре розуміти, як швидко повернуться вкладені кошти, де ваша точка беззбитковості тощо. Якщо бракує цих знань, є два шляхи: пройти навчання чи залучити в команду експерта, який візьме ці питання на себе. Але в жодному разі не шкодуйте часу та грошей на те, щоб вивчити базові правила ведення бізнесу — без цього ніяк.
ТЕКСТ Валентина Шимкович
ЛІТЕРАТУРНА РЕДАКТОРКА Вікторія Оліщук
Читати більше
