Торік здавалося, що сезон черешні під загрозою через високі ціни. Але 2024 показав, що все не все так погано і ціни можуть опуститися. Дізнавалися, що відбулося на ринку для здешевлення продукту.
Аномальний сезон
«Доводиться цього року купувати черешню, оскільки своя на дачі цього року померзла, — розповідає кондитерка Анастасія Бочарова. — Хоча в тортах використовую більше вишню, аніж черешню. Цього року звичайно лише куплену. А загалом у сезон — і власну.»
Смуток із приводу померзлої ягоди розділяє і велика кількість українських фермерів. Через несприятливі погодні умови цьогорічний середній врожай виявився значно гіршим за якістю, аніж у минулі сезони. Причина — спочатку заморозки середини травня, коли негода зачепила господарства по всій країні, крім Буковини. А потім — і дощі середини червня, які теж завадили бізнесу. Добре, хоч інша крайність, посуха, не зачепила виробників. Втім, вже зараз можна сказати, що цей врожай кращий за минулорічний. Навіть на окупованих територіях, які досі відчувають наслідки викидів кримського заводу «Титан» (2018-19 роки). Є повідомлення, що мелітопільську продукцію згодовують козам.
«Звичайно, глобальне потепління впливає на врожаї. Як воно може не впливать?! Зміна клімату, дощі, нерівномірний випад опадів, які цього року попали на черешню. Як результат, низька якість і вплив на ціну. Убезпечитись від змін погоди можна, накривши дерева теплицями або тунелями», — говорить президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
Цікаво, що цей сезон продавці української черешні розпочали, мабуть, найраніше за всі часи незалежної України — майже на три тижні. Так, уже 1 травня в закарпатських пабліках почали з’являтися світлини достиглих бубочок на деревах, а вже в середині місяця українська продукція повернулась на полиці магазинів.
Специфікою ягідного бізнесу є те, що кошти, виручені з продажу черешні за 10 тижнів травня-липня, вкладаються в подальші цикли фермерської роботи. Але тут хвилюватись не варто.
«Я слабко уявляю оптовика, який буде в мінусі, вони завжди в плюсі чи в нулі. Фермери? Чернівецька область в плюсі, тому що вони рано вийшли на ринок, у них там було нормально з опадами, не було перебору з ними. Тому вони досить непогано продавали. А от щодо Вінницької області, то там нижча ціна, черешня дуже низької якості — вибір дрібний, ціни там толком немає, так що це 30-40 грн за кіло (закупівельна ціна — прим. авт.). Так що я не думаю, що вони так щоб особливо на ній не заробили. Все впирається в якість. Немає якості — немає заробітку. Закарпаття теж нормально пройшло цей сезон», — розповідає Тарас Баштанник.
Українське vs. імпортне
Кісточковий сезон 2023 року в Україні розпочався з космічних цін. Їх спричинила низка факторів. Це і втрата величезного сегмента виробників, об’єднаних під збірною назвою «мелітопільська черешня» з Запоріжжя, і здорожчання паливно-мастильних матеріалів. Впливає і брак робочих рук, говорить агроном господарства «Енограй» Віталій Крупа. Загалом же Україна тоді виробила 53 тис. тонн черешні і 162 тис. тонн вишні, повідомили аналітики проєкту East Fruit. В одній лише не надто славетній черешнею Кіровоградській області у 2023 році урожай склав близько 2 тис. тонн.
Ціни ж уже цього року одразу стартували з позицій, на 30% нижчих — 120 грн за кіло проти 180 у 2023-му.
«Фермери спокійно заповнили відсутність мелітопольської черешні, — резюмує президент УПОА. — Хоча за два роки неможливо додати площ насаджень черешні на відміну від овочів, але це не є продукт першої необхідності. Ну, є черешня? Є. Купуємо. Нема? Нема. Крім того, населення в нас зменшилося — виїхало багато купівельно спроможного. Дефіциту черешні ніякого немає!»
Для збору врожаю в 150 тонн з 8000 дерев на 60 га саду потрібно 150 осіб на 40 днів. І така черешня здається закупівельникам по 50-100 грн за кіло.
Та сезон для покупців розпочинається і завершується не українською ягодою.
«Імпортована черешня з’являється на ринках до або після нашого сезону. Особливо до. Якщо це березень, квітень або травень, то це однозначно імпортована. Завозять Румунія, Молдова, Греція, серед лідерів — Туреччина, Іспанія. Взимку навіть Австралія траплялася. Але Туреччина по цих кісточкових не сильно наростила поставки. Черешню вона завозить машинами через Болгарію, Румунію й Буковину», — зазначає Баштанник.
Перспективний ринок
Вирощування черешні має хороші перспективи в Україні. Так, багато фермерів на тій же Буковині викорчовують яблуневі сади, аби замість них посадити кісточкові — персики, абрикоси, черешню та вишню.
«Найкраще для вирощування черешні зараз у нас підходять Закарпаття, Одещина, Буковина, південь Вінниччини, — говорить Тарас Баштанник. — Щоб успішно вирощувати черешню, потрібні земля, кошти, знання, досвід, люди, бажання.»
І навіть на такий бізнес держава надає гранти через «Дію». На умовах співфінансування можна отримати до 7 млн грн саме на створення нового саду. Але необхідно відкрити шість постійних і до 250 сезонних робочих місць залежно від площі саду.
Цікаво, що до широкомасштабного вторгнення українська черешня навіть йшла на експорт. Так, 89,5% експорту потрапляло до Білорусі. Однак уже два сезони фермери про це навіть не думають.
Крім експорту можна було б вирощувати і якіснішу продукцію, яку можна реалізувати за більший кошт.
«У нас практично немає фермерів, які вирощують суперпреміум черешню — калібр ягоди 32+ мм. Декілька підприємств мають близько 10% врожаю на це. А сучасні сорти практично всі мають маленьку кісточку і багато м’якоті», — резюмує Баштанник.
