Що ви уявляєте, коли чуєте слово «виноградники»? Впевнені, багатьом на думку приходять картинки безкраїх полів ідеально посадженого винограду. Все залито яскравим сонцем і як у фільмі: збори винограду у великі короби, видавлювання соку босоніж під веселу музику.
Проте це довготривала та непроста праця, що потребує зусиль. Пересічного покупця вина на вечерю чи інший, більш святковий привід у більшості випадків цікавить лише кінцевий продукт — пляшка якісного вина. Він тримає її в руках і частіше за все не буде думати, який шлях було пройдено, щоб це вино досягло споживача. Шлях цей може бути зовсім не простим, особливо під час війни.
Бізнес взагалі справа ризикована, вона потребує сил, виважених та сміливих рішень та наполегливості, а тим паче під час пандемії та війни. Але якщо впровадження нових ідей припадає якраз на такі часи, доводиться впоратися з усіма негараздами, встояти і досягати успіху.
У матеріалі розповідаємо про роботу українського бренду вина Leleka Wines. Абмасадор бренду Богдан Панчук про шлях від дистриб’юторської компанії до власного виробництва українського вина, яке визнане міжнародною спільнотою.
Розкажіть, з чого ви починали? Над якими проєктами ще працювали до створення бренду Leleka Wines?
Ми починали як дистриб’юторська компанія та поряд з цим працювали над створенням лінійки вин Грузії, ТМ Terra Initia, які з’явилися у другій половині 2010-х років та відразу стали популярними, і які були близькими нашому власнику, адже за національністю він грузин. Проте якщо товар популярний, то його виробництвом займається все більше і більше компаній, нам же хотілося вирізнятися з-поміж конкурентів. Тому у 2017 році ми одними з перших завезли до України новинку — помаранчеві вина та почали працювати над створенням їх лінійки. Тоді ж і зародилася ідея українського вина.
Чи відразу нова продукція знайшла відгук у споживачів? Яким був цей шлях?
Шлях не був простим. Була пророблена колосальна робота, адже більшість невідоме сприймають з обережністю. Ми робили акцент саме на якості. А для того, щоб виготовити високоякісне вино слід врахувати такі важливі фактори як наявність сировини та кваліфікованого винороба.
Потрібна сировина, у якій будеш впевнений, тобто власні виноградники поруч з виноробнею. Нехай навіть обладнання буде не своє, це нормальна практика, на відміну від купленого виноматеріалу, з якого просто зробити вино, але буде підробка.
Винороб має бути першокласним фахівцем, готовим взяти відповідальність за вино. Нам пощастило у 2019 році розпочати співпрацю з Зурабом Кучухідзе — видатним виноробом, вина якого отримали чимало нагород на міжнародних конкурсах, та другом дитинства нашого власника, тобто роками перевіреної людини. У цьому тандемі і почалася робота над впровадженням ідеї українського вина. А вже 16 жовтня 2020 року відбулася його презентація.
Тобто від початку роботи і до отримання готового продукту у пляшках пройшов рік?
Так, щоб бути цілком задоволеним результатом треба витратити багато часу та сил. Зураб Кучухідзе дуже уважний до деталей, педантичний, адже на смак продукції впливають також дріжджі, сусло і навіть корок від пляшки. Поза увагою споживача знаходить багато нюансів та процесів, але вони разом складають картинку чудового вина.
Презентація нового вина співпала з пандемією. Це, певно, було ризиковано. Яким був результат? Чи знайшло українське вино відгук у суспільстві?
Так. Попри пандемію ми переробляли багато винограду та виготовляли вина. Очевидно, суспільство було готове і навіть прагнуло саме української продукції.
Відразу з назви можна зрозуміти, що це саме українське вино, адже лелека здавна є символом України. Чи була саме такою задумка чи можливо це випадковість?
Ні. Коли створювався бренд, ми звернули увагу, що більшість компаній обирають назви зовсім не пов’язані з Україною. Нам же хотілося навпаки, щоб всі відразу розуміли, що наше вино з українським духом, ми шукали щось автентичне, яке буде віддзеркалювати наші цінності.
Від повномасштабного вторгнення росії на територію України постраждалого безліч галузей. Багато підприємств неможливо відновити, багато знаходяться на окупованій території, до них наразі немає доступу. У якій ситуації опинилася виноробна галузь?
Виноробна галузь теж зазнала непоправної шкоди. Великі площі виноградників на півдні та сході були знищені або окуповані країною-агресором, ворожі снаряди зруйнували склади з продукцією, а з виїздом людей з країни знизився споживацький попит. Але навіть у таких умовах винороби України продовжили розвивати галузь та презентувати українське вино на міжнародній арені.
Які тенденції спостерігаються у виноробній галузі зараз?
Вже зараз починається нова історія українського виноробства. Для того, щоб почалось щось хороше, спочатку треба забути і про неякісні виноматеріали, і про російський ринок. Доведеться все будувати знову, але втішно те, що є попит, а він, своєю чергою, породжує пропозицію. Тепер виноробство орієнтується на населення, на нові смаки та локальність. На користь йде і те, що нині все українське в тренді.
Мені подобається бачити цей ріст галузі, як між собою спілкуються винороби, які виноградники хочуть обробляти, що висаджують цікаві сорти, в тому числі й локальні.
Як повномасштабне вторгнення вплинуло саме на вашу компанію? З якими викликами та проблемами ви зіштовхнулися?
На момент повномасштабного вторгнення все наше вино було на складі в Стоянці. Туди прилетіли снаряди і згоріло більш як 70 тисяч пляшок. Це був фактично кінець бізнесу. Одні з небагатьох, хто ще вірив, що все можна надолужити — це я та власник.
Проєкт запуску — це дуже дорого та складно. Тому вагання щодо перезапуску все ж були. Коли нарешті знайшли рішення цієї проблеми: якщо трохи витягти грошей з мереж, то зможемо запуститись і розлити нову партію вина.
Та постала інша проблема — де знайти пляшку? Гостомельський склозавод «Ветропак» був розбомблений. Це було одне з найбільших підприємств в Європі. Ми не змогли знайти виробника пляшки в Україні, довелося шукати за кордоном. І хоч початково ідеєю було робити кожен елемент з української сировини — від пляшки і до самого продукту, але в той момент у нас не було вибору? треба було запускатися знову, щоб відновитися. Доводилося навіть домовлятися про розстрочку щодо оплати винограду, аби врятувати бізнес.
Якщо озирнутися назад, чи виправдали себе прикладені зусилля? Чи отримали вина від Leleka Wines міжнародне визнання?
Наші зусилля та віра були варті того. Ми двічі відправили наші вина на Austrian Wine Challenge — найбільший офіційно визнаний у світі дегустаційний конкурс вин. У конкурсі брали участь вина Leleka Wines врожаю 2019 та 2021 року. Срібні медалі серед червоних вин отримали Leleka Cabernet, Leleka Merlot та Leleka red. Відзнаку (бронзову нагороду) отримало Leleka Cabernet Reserve, витримане 6 місяців в дубовій бочці. Серед білих вин отримали відзнаку від експертів Leleka Chardonnay та Leleka Chardonnay Reserve. А «Одеський чорний» отримав золото. Середній бал виноробні в особистому рейтингу дегустаційного конкурсу був настільки великий, що ми також отримали окрему відзнаку — «зірку виноробні». Це як зірка Мішлен, тільки у виноробстві.
З ваших слів можна зробити висновок, що ваша компанія завжди у русі, постійно розвивається. Можете більш детально розповісти про один із експериментів на прикладі вина?
Так, наприклад, «Одеський чорний» — це мій власний експеримент, крок проти системи. Раніше в Україні готували лише терпкі вина з цього сорту, але ми вирішили зробити його ніжним і питким. Зрештою, нам вдалося. А «Одеський чорний» резерв ми витримали у дубовій бочці. Тоді ж зрозуміли, який насправді великий потенціал витримки може бути у цього вина, і як чудово на нього діє український дуб. Заради цього ми почали замовляти карпатські українські дубові бочки, і різниця справді є — готове вино колоритне, яскраве та унікальне за ароматикою. І якщо ви спробуєте «Одеський чорний», витриманий у бочці з українського дуба, ви точно цю різницю вловите.
Ще одне вино Leleka Wines, яким я пишаюся з сорту «Сухолиманський білий». Солодка ароматика, привабливість, навіть звабливість — чи може бути щось краще за ці епітети для вина? Ми плануємо зробити ігристе з цього сорту винограду, мені здається, що експеримент точно буде вдалим.
Яке ваше кредо? Що допомагає вам у кризові часи триматися на плаву?
Моє перевірене роками кредо — варто бути чесним самим з собою. Не намагатися зекономити, думаючи, що ніхто нічого не зрозуміє — споживач сьогодні дуже обізнаний та вибагливий. За жадібність доведеться заплатити репутацією.
Кризи будуть завжди, але якщо ви вірите в те, що робите, та оточуєте себе людьми, які також вірять у спільну справу, то у вас вийде. Лише віра надає сили, надихає і змушує працювати. Я був певен, що Leleka Wines зможе піднятися, і це справді сталося. Навесні ми навіть випустили нову лінійку ігристих, і не збираємося зупинятися. Тож вірте у те, що робите, і робіть як для себе. Тоді успіх точно вас наздожене.
