Людей на фронті не вистачає — це факт. Про це говорять і самі військові, і військове керівництво, і президент. Ситуація на полі бою вимагає збільшення темпів мобілізації, а армійці все частіше питають про ротацію та демобілізацію. Однак що робити із тим, що долучатися до війська охочих все менше, а тих, хто підписує контракти, все одно не вистачає? 

Одним із розвʼязків цієї проблеми є роботизація процесів війни — воюють дрони, а не люди. Таке завдання собі поставив і кластер Brave1, який допомагає розробникам оборонних технологій замінити людину на фронті. 

Про те, чи можливо повністю роботизувати війну, як розвивається та шукає інвестиції український Defense Tech ринок і які інновації використовують росіяни, AIN поговорив із віцепрем’єр-міністром України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністром цифрової трансформації України Михайлом Федоровим. 

Яким ви бачите розвиток українського Defense Tech ринку в найближчі роки і після завершення війни (незалежно від дати, коли це може статися)?

В умовах технологічної війни ситуація на полі бою швидко змінюється. Ворог постійно навчається, вкладає гроші й ресурси в розробку нових рішень. Тому наше завдання — постійно генерувати інновації, бути відкритими, шукати швидкі рішення й бути на декілька кроків попереду. 

Гнучкість і швидкість — це те, що дасть змогу перемогти таку закриту систему, як у росії. Впевнений, що Україна створить власні технологічні геймченджери війни та після перемоги зможе експортуватиме технології в країни НАТО. 

Як іноземні партнери оцінюють український ринок військових розробок, які мають відгуки про українські розробки і чого їм ще не вистачає? 

Україна вже стає одним із глобальних Defense Tech хабів світу. Партнери захоплюються експертизою наших розробників, а також тим, що українські рішення показують свою ефективність на реальному полі бою. Багато країн-партнерів намагаються використати наш досвід і напрацювання для вдосконалення власних розробок

Український Defense Tech став цікавим не тільки з погляду технологій, а й як бізнес. Зараз до українських розробок проявляє зацікавленість понад 100 інвестиційних партнерів з більш як 30 країн світу. Серед них — великі венчурні фонди, ангельські синдикати, приватні інвестори.

У жовтні плануємо підсилити фокус на українських оборонних інноваціях і провести перший міжнародний інвестиційний саміт про українську Defense Tech індустрію Defense Tech Valley, де зберемо сотні інвесторів з України та світу, українські й іноземні компанії.

Можна сказати, що основна ціль Defense Tech ринку — це роботизувати війну. Як це зробити і чи можливо замінити повністю людський фактор, навіть піхоту? 

На полі бою мають воювати технології, а роботизація — це єдиний шлях, як зберегти життя людей. Тож ми фокусуємося на роботизованих платформах, бо бачимо в цій сфері точку розвитку й великі можливості. Зараз це один із пріоритетних напрямів для кластера Brave1. 

Зараз в Україні вже працюють понад 160 виробників наземних роботизованих комплексів, а на платформі Brave1 зареєстровані більш ніж 240 розробок. Це роботи для розвідки, ураження противника, логістики, евакуації поранених, мінування та розмінування.

Ми працюємо над тим, щоб мінімізувати участь людини там, де це можливо. Наприклад, медична евакуація поранених традиційно потребує відправки евакуаційної групи з декількох військових, яких часто вже підстерігає ворог. Це призводить до того, що ми втрачаємо як поранених, так і рятувальників. 

У нас вже є роботи, які здатні самостійно приїхати по пораненого та евакуювати його без участі людини. Так, український робот Воля-Е вже евакуював понад 100 поранених і полеглих військових. Тільки впродовж одного тижня боїв на Донецькому напрямку цей робот зумів евакуювати близько 20 поранених. 

Які технології є в росіян? Якщо говорити про інновації в оборонній сфері, чи можемо вважати російську армію сильними противниками? 

Ворог готувався до війни в Україні й роками вкладав величезні кошти в оборонну сферу. Тож очевидно, що російська армія — це потужний технологічний противник, що постійно ставить перед нами завдання, які варто оперативно виконувати. Ворог має розвинуту виробничу й наукову бази у сфері РЕБ. Також постійно вдосконалює власні ракети, що змушує українську армію постійно адаптуватися до нових викликів. 

Варто виокремити російські розвідувальні дрони Орлан, SuperCam і ZALA, які часто залітають у тил наших військових і наводять ворожі ракети. Ці дрони є добре захищеними від впливу РЕБ і мають хороший зв’язок. Ми вже впроваджуємо протидію у формі дронів-перехоплювачів, але проблеми, які створюють російські розвідники, досі актуальні.

Нам потрібно максимально пришвидшитися й розробляти власні рішення. Адже технології на фронті та їх ефективне застосування — це можливість отримати асиметричну перевагу над ворогом і зберегти життя людей. 

Україна у сфері Defense Tech розвивається неймовірними темпами. Наприклад, зараз є перевага в БпЛА, і за липень Сили оборони застосували більше дронів, ніж ворог. 

З чого почалася робота над Brave1, які тоді ставили перед собою цілі і які проблеми хотіли вирішити? 

До появи Brave1 в Україні не було єдиної точки входу для виробників, які прагнули займатися оборонними інноваціями, а складні бюрократичні процедури та відсутність ефективного супроводу проєктів гальмували велику кількість розробок. 

Brave1 створений, щоб вирішити цю проблему, тобто максимально спростити життя розробника. Тож із запуском кластера розробники та інноватори отримали можливість мати всебічну підтримку для власних проєктів, які перебувають ще на стадії ідей чи вже готових продуктів. Зокрема організаційну, інформаційну, фінансову підтримки, доступ до військової експертизи, тестування розробок, кодифікації. 

А ціль залишилася незмінною — створювати технологічні геймченджери, які дають перевагу на полі бою.

Які ще бачите проблеми на цьому ринку і які готові вирішувати Brave1?

Зараз можна виокремити декілька базових проблем, з якими стикаються наші виробники. Це фінансування R&D, нерозуміння потреб Сил оборони, труднощі з масштабуванням у виробництва та відсутність довгострокового контрактування з боку держави. 

За кожним із цих пунктів Brave1 має рішення. По-перше, надає гранти. По-друге, регулярно організовує мітапи між військовими, державними закупівельними організаціями та розробниками, щоб всі розуміли потреби одне одного. 

По-третє, Brave1 зосереджений на залученні інвестицій. Саме завдяки участі інвесторів уже чимало команд змогли трансформуватися з просто інженерних команд у повноцінні бізнеси. І щодо довгострокового масштабування, то Brave1 працює над скороченням часу підготовки розробок до кодифікації. Військові мають бачити перед собою якнайбільший вибір інноваційних рішень, які вже можна закуповувати.

Чимало компаній, що працюють з інноваціями для оборонної сфери, вказують на проблему з експортом: він заборонений під час війни. Втім, держава поки не може фінансово та проєктно забезпечувати всі компанії, що представлені зараз на ринку. Яким бачите тут рішення? 

Працюємо над комплексним рішенням, яке б дало змогу забезпечувати Сили безпеки і оборони технологічними рішеннями і водночас дозволяло сфері Defense Tech бути економічно успішною.

Скільки розробок вже проінвестував Brave1? 

Грантова програма Brave1 працює з липня 2023 року. За цей час видано 251 грант на $4,7 млн. Це фінансування від держави, яке можна використати на R&D, розвиток свого продукту. 

Також із цього року збільшили суми грантів для інноваційних рішень до 500 тис., 1 млн та 2 млн грн. Ми бачимо попит серед розробників на отримання фінансування, тож надалі працюємо над збільшенням кількості й обсягів грантів.  

Розкажіть, як відбираєте проєкти до Brave1, яким критеріям вони повинні відповідати? 

Усі розробники, які реєструються на платформі, та їхні розробки проходять комплаєнс у Brave1. Перевіряють, чи компанія не має зв’язків із державою-агресором, чи її діяльність легальна з погляду документів, чи відповідає вона 12 пріоритетним напрямам технологічних інновацій, визначених Генштабом для Brave1.

Після цього розробка передається на оборонну експертизу фахівцями Генштабу. Саме вони визначають, наскільки готовою, потрібною та перспективною для військових є розробка. Тобто саме військові визначають, з якими розробками ми рухаємося далі до кодифікації та в підсумку закупівлі.

Якщо розробка отримала позитивний відгук від військових, Brave1 допомагає з підготовкою до кодифікації, випробуваннями на полігоні, а також за потреби може надати грант на розвиток рішення.

Над чим планує в найближчому майбутньому працювати Brave1? Які розробки будуть у фокусі?

На цей рік визначили чотири пріоритети оборонних інновацій: БпЛА, наземні роботизовані комплекси, засоби РЕБ і штучний інтелект. Також реалізуємо два спецпроєкти: дрон-перехоплювач російських розвідувальних БпЛА Орлан, ZALA та SuperCam, а також протидія ворожим FPV і комерційним дронам типів Mavic та DJI. 

На обох треках уже маємо рішення, зокрема наші FPV-дрони успішно збивають ворожі розвідувальні БпЛА, не даючи їм наводити «Іскандери» на українську інфраструктуру та позиції військових.

Окремо працюємо над ракетною програмою, яку раніше анонсував Президент (комплекс відновлювальних дій щодо ракетного потенціалу України). Однак всі напрацювання не публічні з міркувань безпеки. 

Якщо говорити про інвестування у розробки, при створенні Brave1 ви зазначили, що наразі компанії будуть отримувати інвестування безпосередньо від держави. Чи з'явилися у компаній приватні інвестори і як загалом просуваються інвестиції в український Defense Tech ринок? 

Ми вже маємо успішні кейси залучення приватних інвестицій. До того ж нещодавно розробники Ailand Systems, які створили дрон ST1 для виявлення мін та інших вибухонебезпечних предметів, залучили $200 000 від фонду «Незламні». Загалом тільки з початку року в українську Defense Tech індустрію було проінвестовано майже $10 млн від українських та іноземних інвесторів.

Brave1 активно працює над допомогою розробникам із залучення українських і закордонних інвестицій. Зокрема, регулярно організовують Invest Demo Days, на яких українські компанії можуть запітчити свої рішення перед інвесторами. 

Окрім цього, інвестори мають доступ до пітчбуку понад 100 українських рішень, розробники яких зацікавлені в інвестиціях.

Нещодавно запустили менторську програму, у межах якої наші виробники можуть залучити професійного ментора, що допоможе з розвитком бізнесу. А в жовтні на першому міжнародному інвестиційному саміті про українську Defense Tech індустрію — Defense Tech Valley — плануємо залучити ще більше коштів для наших розробників.

Чому важливо розвивати Defense Tech ринок в Україні, а не закуповувати рішення за кордоном? 

Чим більше технологічних розробок і комплектуючих до них виготовлятимуть в Україні, тим меншою буде залежність від іноземних постачань. Українські виробники часто стикаються з нестабільністю міжнародних логістичних ланцюжків, затримками з боку постачальника деталей, залежністю від курсу долара та євро тощо. Усе це призводить до зменшення темпів виробництва технологічних рішень, і, як наслідок, наші військові недоотримують потрібні їм засоби.

Мінімізувати ці ризики можна шляхом максимальної локалізації виробництва. Окрім незалежності від імпорту, це дасть змогу створити нові робочі місця, посилити науковий і виробничий потенціал економіки.

Наприклад, нещодавно розпочали моніторинг українського ринку виробництва антен, необхідних для засобів РЕБ, управління БпЛА, роботами. Хочемо побачити наш наявний потенціал і визначити шляхи, як його можна збільшити й реалізувати, щоб у перспективі саме українські антени стали основним комплектуючим для наших рішень.