27 вересня паралельно з Lviv IT Arena відбувся захід із посилення зв’язків між українськими стартапами та європейськими інвесторами — The Bridge of Trust [«Місток Довіри» — ред.]. На заході також проводили змагання, де 11 українських стартапів презентували свої ідеї для журі, що складалося з партнерів із ZAS Ventures, Angel One Fund, Green Flag Ventures, Startup Wise Guys, Liquido.VC тощо.

Ось список стартапів-учасників, де останній — переможець змагання:

  • Selpme — стартап, що розробляє сервіс із перепродажу на базі штучного інтелекту.
  • Hard Cat Drones — розробник безпілотних перехоплювачів для морських операцій на високій швидкості.
  • Misolla Music — додаток для навчання гри на фортепіано.
  • Wild.Codes — маркетплейс заздалегідь перевірених розробників.
  • tTravel — додаток для туристів.
  • HowCow — стартап для кращого порозуміння з коровами.
  • Getpin — SaaS-інструмент для підвищення продажів.
  • Wantent — платформа для діагностики цільового контенту.
  • Knopka — система швидкого виклику для лікарень і будинків для людей похилого віку.
  • LifesaverSIM — тренажер на основі гри для навчання тактичної медицини та навичок порятунку життя.
  • eXtra Vision — голографічна 3D-візуалізація, що допомагає медичним працівникам проводити операції.

Співорганізатором та очільником події був відомий фінський інвестор Юссі Муурікайнен, який має близько 20 років досвіду в роботі зі стартапами. Голова англомовної редакції AIN взяв інтерв’ю в Юссі про захід і поточний стан екосистеми українських стартапів.

Чи не могли б Ви представитись нашим читачам, хто ви, чим займаєтеся та яку експертність маєте в галузі стартапів?

Найважливіше, я батько двох чудових доньок, за якими я дуже сумую в цій подорожі. Я працюю зі стартапами вже 18 років. Заснувавши свій стартап, я працював фінансовим директором, головою технічного відділу, комерційним директором, очільником відділу маркетингу та PR та на всіх-всіх посадах, які ви можете уявити. Та багато разів мені говорили: «Хей, нам потрібне фінансування, ти маєш із цим впоратись».

Тож паралельно я займався раннім фінансуванням стартапів, переважно у Фінляндії. До того як я заснував Liquido.VC, я вже зібрав €20 мільйонів фінансування сумарно. А тепер Liquido допомагає стартапам із побудовою структури, дизайном, фінансуванням та іншим. Зараз у нашому портфоліо вже 30 компаній. Якщо коротко, я «хлопець-інвестиція» для стартапів.

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну я почав адвокатувати цю країну, знайшовши волонтерську організацію зі штабом в 100 осіб для підтримки. Я вів перемовини про всі угоди з компаніями, які допомагали українцям, що приїжджали у Фінляндію. Поступово екосистема українських стартапів почала переслідувати мене. І тоді мене запросили стати членом журі на змаганні стартапів, де переміг стартап Knopka [який брав участь у події 27 вересня 2024 — ред.].

Пізніше я зідзвонювався з Мікко-Пеккою Ганскі [ментор TRMNL4 та Startup Wise Guys — ред.], який запросив мене приєднатися до IT Arena у Львові. Саме тоді я почав збирати людей із моєї компанії, інвесторів із країн Балтії та Північної Європи, щоб з’їздити в Україну. Ми пізніше і сформували цю групу-міст довіри між екосистемою українських стартапів та інвесторами, які хочуть підтримати Україну.

Як Вам вдається збирати так багато партнерів для підтримки заходу вже другий рік поспіль?

Головна суть у слові «довіра». У Фінляндії я мав усього чотири тижні до моєї літньої відпустки, щоби зібрати всіх цих партнерів. Перший тиждень був тижнем нетворкінгу з бізнес-ангелами: європейці, латвійці, литовці, естонці та фіни. Другий тиждень — з опікунами [інституційна підтримка — ред.], такі як Міністерство закордонних справ Фінляндії, Технологічні галузі Фінляндії, а ще Благодійний фонд Сергія Притули з України тощо.

Потім ми сфокусувалися на інвесторах, які хотіли підтримувати українські стартапи, зокрема Zas Ventures, Green Flag Ventures, Angel One та інші. Нарешті ми зустрілися з організаційними партнерами: Startup Wise Guys, Liquido.VC, Lexia Attorneys та Avidly Marketing, багато з них приєдналися як спонсори, наприклад Telesoftas і Vaens.

Чи можете Ви описати читачам Bridge of Trust одним або двома реченнями?

Екосистема українських стартапів і міжнародні інвестори, які зацікавлені в ці стартапи інвестувати.

А як би Ви описали важливість такої ініціативи?

Добре, це потребує трохи більше часу. Коли люди питають скільки грошей ми принесемо цього року, нам байдуже. Ми проповідуємо довіру, щоби потім мати ці інвестиції. Ми лише відчиняємо двері між інвесторами та стартапами.

Моя довгострокова ціль — щоби це все переросло в бізнес-нейтральну, більш добровільну річ, яка росте й росте з кожним роком. Це більше про відбудову та допомогу Україні стати центром зростання для стартапів у Європі, бо ми маємо всі потрібні складові. Тут така хороша система освіти для розробників. Тут, в Україні, є той підприємницький дух, який я так поважаю. Тут велика кількість засновників компаній-єдинорогів.

Моя особиста ціль — це мати такий великий вплив на екосистему українських стартапів, щоби люди пам’ятали це після моєї смерті.

Повертаючись до змагання, яке відбувалося 27 вересня, 11 стартапів були представлені та мали змогу презентувати свої ідеї. Чи маєте ви якісь коментарі або ж яке ваше враження від команд загалом?

Так, є два боки. У нас було багато, багато із чого обирати. Чесно кажучи, пітчинг — це така собі можливість реклами, щоб знайти підходящих інвесторів аби обговорити більше вже після заходу. Я бачу цей захід як відчинення дверей для стартапів.

Загальна якість стартапів доволі висока, але чесно кажучи, треба знайти можливість навчити деяких із них пітч-деку та пітчингу. Проте це нормально, я теж був засновником стартапу. Я був, напевно, найгіршим пітчером у світі, але якимось чином я зміг зібрати гроші. Це нелегко. У тебе велика міжнародна аудиторія. Ти засновник стартапу. У тебе є всього дві хвилини. А якщо аудиторія жахлива? Це про те, щоб навчитись привернути увагу тих, хто не завжди готовий слухати.

Загалом усі стартапи були важливі. Деякі з них безпосередньо стосувались оборонних технологій або технологій охорони здоров’я, наприклад, eXtra Vision.

За роки вашого досвіду з Liquido.VC, що робить різнить фінські та українські стартапи, а що їх об’єднує?

Я би сказав, що унікальність у культурі. Найбільше мене здивувало те, як добре поєднуються культури Фінляндії та України. Я не думав, що це буде так просто, бо ми, фіни, думаємо, що маємо більше зв’язку з Північними країнами. Проте з таким досвідом, за ці три роки, у нас більше братські почуття з країнами Балтії, поляками та українцями.

Крім того, стійкість — це теж ключовий фактор, особливо у складних умовах. У вас війна, у вас є складнощі в пошуку грошей, у вас ці проблеми з електроенергією, проблеми зі зв’язком, проблеми з пошуком людей, коли їх мобілізують в армію та купа іншого. Це все дійсно створює тиск, але люди кажуть «діаманти народжуються під тиском». Тож ми не можемо порівнювати умови у Фінляндії та в Україні.

Щодо спільного, я б сказав, ви такі ж скромні, як і ми. Ви працьовиті та дуже надійні. З моєї точки зору, культура довіри — це одна з ключових подібностей між нами. У мене немає жодної підписаної умови про цей захід: ні зі спонсорами, ні з опікунами, ні з організаторами, ні з ким. Ми просто робимо це на нашій довірі одне до одного.