Вихід на консервативні європейські ринки, сповнені упереджень до українського бізнесу через війну, може стати серйозним викликом, якщо не підготуватися. Та для успішного старту недостатньо мати якісний продукт і відпрацьовану бізнес-модель, стверджує Ольга Дідок, PR team lead компанії Join UP! — українського туроператора, що навесні вийшов на польський ринок. Щоб завоювати довіру, потрібно інвестувати в репутацію та формувати знання про бренд. У своїй колонці для AIN Ольга Дідок розповідає, якими мають бути перші кроки компанії в цьому напрямку.  


Стратегія — глобальна, адаптація — локальна

Якщо ваш бізнес планує роботу на більш ніж двох ринках і подальшу експансію,  розробляйте для них єдиний стратегічний комунікаційний кістяк. У глобалізованому інфопросторі ключові меседжі про бізнес, його власників, позиціонування та плани й цілі бізнесу повинні звучати в унісон. 

«М’язи» ж, які рухатимуть цей кістяк, мають нарощуватися з урахуванням локальних цілей, особливостей сприйняття та менталітету ринку. Так, стратегію та ключові повідомлення варто створити материнською командою і каскадувати локальним спеціалістам.

Правильно адаптована піар-стратегія допоможе подолати культурні розриви та дасть змогу бренду резонувати з місцевою аудиторією, демонструючи розуміння, повагу до її цінностей та формуватиме довіру.

Приклад із практики — позиціонування українського походження компанії. Якщо у країнах Балтії словосполучення «український бізнес» і медіа, і споживач сприймають нейтрально-позитивно, то в Польщі, Румунії та Чехії акцент на походженні з країни, де триває війна, викликає недовіру. У меседж-боксах цих країн можна побіжно згадати походження, але акценти робити різні.

Працювати на випередження 

Що раніше стейкхолдери отримають і сформують знання про ваш бізнес, то вищими будуть шанси на позитивну взаємодію і результат. 

Глобальні системні компанії, як правило, виходять в інфополе за рік і більше до старту з наративами про плани й поступово підвищують градус інтересу протягом усього періоду до початку діяльності. Відштовхуючись від реалій українських компаній, буде добре, якщо перші нейтрально-позитивні згадування з'являться в медійному полі країни масштабування за шість місяців. Це важливо, адже потенційні партнери, співробітники та клієнти шукатимуть інформацію про новий бізнес у мережі. Мікс  із публікацій у міжнародних і місцевих медіа на першій сторінці локальної видачі пошуковика кратно підвищить шанси на позитивне рішення про взаємодію з вашим бізнесом. 

Делегуємо: агенція, інхаус або проєктний менеджер

Ефективно запустити систему комунікацій на локальному рівні у 90% випадків можна лише з місцевим партнером. Останній матиме теплі контакти з журналістами та інфлюенсерами, розумітиме соціально-культурний контекст регіону та дієві інструменти. Обирати виконавця піар-функції слід з урахуванням завдань, динаміки медіаринку, галузі та бюджету. 

  • Плюс агенції в широкому професійному стратегічному світогляді, сильній медіабазі та можливості залучення до консалтингу фахівців топрівня. Мінусом може стати слабка заглибленість у специфіку бізнесу та висока ціна. 
  • Менеджер у команді швидко зануриться в процеси, що підвищить темп і якість роботи, а також зможе долучитися до напрямку внутрішніх комунікацій або покриє роботу з контентом і соцмережами. Основна порада — шукати фахівця вищого рівня, який якісно керуватиме напрямком. У  таких кандидатів високі очікування щодо винагороди і вимоги до роботодавця. Будьте готовими до тривалого пошуку і пропонувати вищу за ринкову зарплату. 
  • Якщо обсяг роботи невеликий, можна звернутися за послугами фрилансера або фахівця з частковою зайнятістю. Знайти такого спеціаліста буває складніше, ніж у перших двох варіантах. Серед можливих каналів пошуку — сарафанне радіо, соцмережі та профільні громадські організації, які є в кожній країні і охоче підтримують колег. 
  • І останній варіант — працювати силами власної команди. Найменш витратний і часто найменш ефективний спосіб. Результати можуть бути нешвидкими і маловідчутними, якщо до всього додасться дефіцит бюджету. Проте і цей варіант може підійти для ведення несистемних комунікацій, стартапам і невеликим бізнесам.

Аналізуйте: конкурентів, медіаполе, результати 

Обов’язково проаналізуйте ваших конкурентів і їхню медійну присутність. На окремому ринку ці підходи часто різнитимуться в рамках однієї галузі. Для прикладу розглянемо Польщу і Румунію. У першій один із найдинамічніших медіаринків Європи в цілому і у В2В-секторі.

За перший рік роботи з локальними медіа результат у більш ніж 3 000  публікацій у ЗМІ з рекламним еквівалентом у понад 2 мільйони євро приніс 3% частки медіаприсутності серед конкурентів. Одночасно у Румунії за цей період 350 публікацій з еквівалентом у 200 тисяч євро дав змогу отримати 10%. 

Для всебічного аналізу важливо регулярно досліджувати кількість, якість, тональність публікацій і факт донесення ключових меседжів до ключових аудиторій. І ще — відстежувати динаміку медіаприсутності власного бізнесу. Наприклад, вимірювати, якою була картина в перший рік оперування і які результати за другий. Так ви зрозумієте динаміку змін щодо самих себе. 

Готуйтеся до внутрішніх і зовнішніх криз 

Визначте, які кризові ситуації можуть виникнути та алгоритм дій:

  • що слід вважати репутаційною загрозою та що потребує реакції компанії;
  • як швидко реагуватимете і через які канали комунікації;
  • хто на локальному та глобальному рівнях компетентний давати коментарі, з яких питань;
  • коло антикризової команди.

Чим більше визначеності щодо кризи буде до настання, тим легше буде локалізувати її на ранніх етапах. Варто зазначити,  що кризові ситуації на європейських ринках різняться за формою і змістом від тих, з якими доводилося працювати в Україні. 

Наприклад, у країнах Балтії часто трапляються пов’язані з клієнтським сервісом мікрокризи. Наприклад, клієнт, чиї очікування від послуги не виправдалися, може звернутися до ЗМІ і це стане приводом для повноцінної статті. В Україні такий інформпривід для медіа не спрацював би.  

Ще один тип криз, до яких має готуватися команда материнської компанії — внутрішні. Так, через кроскультурні особливості підвищується ймовірність репутаційних ризиків, пов'язаних із менеджментом різних ланок, комунікацією з партнерами та підрядниками. На нових ринках кризові кейси у цих площинах поширені, і до них слід готуватися.    

Практичні поради:

  • Якого б підрядника на роль піарника  ви б не обрали, підпишіть NDA (договір про нерозголошення).
  • У Східній Європі та країнах Балтії потужно працюють класичні пресрелізи. Порівняно з українським медіаринком ефективність цього інструменту у 5-10 разів вища.
  • Будьте уважними до GDPR-політики (загального регламенту про захист даних) країни. У Європі за порушення законодавства про персональні дані передбачені мільйонні штрафи. Пам'ятайте про це, коли звертаєтесь на особисті електронні скриньки журналістів і в соцмережах.
  • Закладайте ×2 часу на реалізацію кампаній. Це час на переклад контенту та його узгодження.
  • Ретельно готуйте Q&A (поширені запитання з певної теми і відповіді на них) і спікерів до інтерв'ю. Більшість медіа першого пріоритету не надасть матеріал для фактчекінгу відповідно до редакційної політики видань.

*У матеріалі наведені дані з внутрішніх досліджень і аналітики компанії

Читайте також: Як зробити інфлюєнсера вашим партнером та закривати проєкти без зайвого стресу — колонка