Торгівельні центри, ресторани, кафе, великі та малі бізнеси — майже в усіх цих місцях відвідувачів супроводжує музика. Чи отримують артисти роялті за те, що їхня пісня лунає у вашому улюбленому барі? А як це перевіряють та чи перевіряють взагалі?
Українська музична індустрія нині активно реформується. А система отримання роялті за публічне відтворення музики стає все більш значущою для творчих колективів. Водночас цей механізм залишається складним. AIN розповідає, як працює система публічного відтворення музики в Україні, які органи відповідають за збір та розподіл роялті, як встановлюються тарифи, а також які виклики та перспективи існують сьогодні.
Як починали слідкувати за публічним відтворенням музики в Україні?
Перші роки незалежності в Україні фактично не існувало органу, який слідкував би за публічним відтворенням музики. Разом з тим поширеним було піратство, як от нелегальний продаж CD або DVD-дисків із фільмами чи музикою по типу «Збірка 20 в 1».
Організації колективного управління (ОКУ), що займаються збором роялті за публічне відтворення музики почали активно формуватися з 1992 року. Тоді ж створили Державне агентство України з авторських і суміжних прав при Кабінеті міністрів України.
Нелегально записані диски з музикою часто були основним джерелом ноинок для українців. Фото ілюстративне.
Також у 2018 році зʼявилось відоме сьогодні Українське агентство з авторських та суміжних прав (ГО УААСП).
Загалом в Україні існують декілька ОКУ, куди може звернутись автор або власники закладів:
- Організація колективного управління авторськими і суміжними правами
- Українська медіа агенція
- Українська ліга авторських та суміжних прав
- Українське агентство з авторських та суміжних прав
Як артист дізнається, що його музика у закладі?
Представники/інспектори організацій колективного управління особисто мали відвідувати заклади — кафе, ресторани, клуби та інші місця, де відтворювали музику. Вони перевіряли наявність ліцензій та фіксували факти порушень.
Однак цей метод мав недоліки:
- заклади могли заздалегідь дізнатися про перевірку і тимчасово припинити нелегальне відтворення;
- інспектори фізично не могли охопити всі місця, що використовували музику;
- система була схильна до корупційних ризиків, адже інспектори могли домовлятися з власниками закладів.
Закон України «Про авторське право і суміжні права», який і регулює таке використання музики, оновили у 2023 році. Його адаптували до сучасних реалій та директив Європейського Союзу у сфері авторського права.
Згідно зі статтею 176 Кримінального Кодексу України, порушення авторського права і суміжних прав караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Однак деякі компанії влаштовують внутрішні перевірки. Наприклад, Adidas (відкрився в Україні у 1996 році) перевіряє, чи звучить у їхніх магазинах музика саме від амбасадорів бренду — співачки Бейонсе, Grimes, гурту Twenty One Pilots тощо.
У разі відсутності такої угоди, каже він, агентство зв'язується з користувачем та пропонує йому отримати дозвіл. Якщо це не допомагає, то надсилають представника, який здійснює фіксацію «бездозвільного використання об'єктів авторського права» з каталогу агентства. Лише після того розпочинають претензійну роботу.
За словами Шаповала, перевірки здебільшого відбуваються без попередження. Інспектор може прийти в умовне кафе та зробити відеофіксацію, яке потім представлять в суді у разі порушення авторського права. До речі, строк дії такої відеофіксації, згідно з законом України складає три роки. Представник ОКУ має право на зйомку, оскільки кафе — це публічний простір. Натомість підприємство може довести наявність ліцензії, надавши відповідні договори.
Згідно з Законом про авторське та суміжне право, відтворення музики у публічному просторі має здійснюватись з дозволу артиста або правовласника, а також з виплатою відповідної винагороди.
Я хочу заплатити за музику, яку транслюю у своєму закладі. Що мені робити?
Щоб легально відтворювати музику, потрібно звернутись у будь-яке ОКУ, яке займається питанням авторського права, та підписати відповідний договір. Розглянемо це на прикладі однієї з найбільших в Україні організацій колективного управління (ОКУ) — ГО УААСП, яка є членом Міжнародної конфедерації товариств авторів та композиторів (CISAC) в музичній сфері та співпрацює з міжнародними ОКУ по всьому світу.
За словами Сергія Шаповала, та як передбачено законом України, користувач, перед початком використання об'єктів авторського права, повинен отримати дозвіл, тому ініціатива на отримання такого дозволу має йти від користувача — він повинен звернутися до ОКУ або безпосередньо до правовласника.
«Через низьку обізнаність користувачів, ми проводимо просвітницьку роботу з користувачами та пояснюємо, як і де необхідно отримувати ліцензію. Багато хто звертається до ГО “УААСП” вже після невдалої співпраці з іншими ОКУ, оскільки бажають працювати з тими, хто діє згідно із законодавством та має найбільший каталог як українських, так і світових творів».
Під час добровільного колективного управління вартість дозволу на використання об'єктів авторського права розраховується за фіксованими тарифами затвердженими загальними зборами організації. Вартість дозволу для кожного користувача залежить від певних критеріїв, на основі яких відбувається розрахунок.
Наприклад, для кафе, барів чи ресторанів ціна залежить від регіону, кількості посадкових місць, безпосереднього розташування закладу та наявності/відсутності живих виступів музикантів, караоке тощо. Як пояснив Сергій Шаповал, єдина «знижка» — зміна коефіцієнта залежно від кількості населення у місті в якому розташований заклад. Тобто чим менше місто та населення у ньому, тим менший тариф.
Зображення — УААСП
Існує кілька видів ліцензій:
- публічне виконання за допомогою механічних технічних засобів (КБР, ТРЦ тощо);
- публічне виконання шляхом живого виконання (Живі концерти тощо);
- публічне сповіщення (ТРК);
- механічне використання (переробка, адаптація, виконання твору іншим виконавцем, трансляція, запис).
За словами Сергія Шаповала, відмінностей у ліцензуванні для бізнесу різної величини немає. Однак процес підписання договору з великими мережами займає більше часу, тому що узгодження проходить через численні департаменти. Таке погодження може затягнутися навіть до року. Натомість з малим бізнесом підписання відбувається швидше.
Чи можу я звернутись до артиста напряму?
Заклад може обійти ОКУ та звернутись напряму до артиста або правовласника щодо відтворення музики. Як пояснили AIN в УААСП, якщо бізнес підпише договір тільки з одним артистом чи лейблом, він не матиме доступу до широкого каталогу музики.
«Тоді доведеться підписувати десятки чи сотні договорів з різними правовласниками — це довгий та нерелевантний процес для будь-якого бізнесу», — пояснює Шаповал.
Тобто у бізнесу буде обмежений вибір пісень, які йому можуть запропонувати. Також дистриб’ютор та правовласник можуть вже співпрацювати з відповідною ОКУ — вони направлять бізнес до неї із відповідним питанням.
Зачекайте. А як мені не платити за музику?
Безоплатно можна використати музику, яка не підпадає під авторське права. Серед таких є твори, які стали суспільним надбанням — після смерті автора минуло 70 років та більше. Це може бути класична музика або народна. Однак потрібно перевіряти, чи не охороняється композиція суміжним правом — на сам інструментал мають право одразу кілька людей.
Також існує стокова музика, яка розповсюджується за ліцензією від Creative Commons — неприбуткової організації, що має на меті збільшення кількості творчих матеріалів, доступних для використання та розповсюдження. Різні автори можуть надавати право на безкоштовне відтворення з договором або навіть без нього.
В усіх інших випадках відтворення музики у публічному просторі буде незаконним. Те саме стосується кавер-гуртів, караоке або реміксів із запрошеним діджеєм.
Я — музикант. Як це працюватиме з мого боку?
За словами Тетяни Локтіонової, корпоративної юристки музичного лейбла ENKO, рівень піратства в Україні й на сьогодні залишається дуже високим через недосконалість механізму контролю, перевірок за дотриманням закладами/мережами законодавства у сфері використання об’єктів інтелектуальної власності:
Вона пояснює, що автор може звернутись і взаємодіяти через дистриб’ютора з ОКУ, щоб винагорода за публічні способи використання прав надходила напряму дистриб’ютору, а той виплачував винагороду вже автору. Відсоток розподілу винагороди визначається між автором і дистриб’юторам та фіксується в договорі. Також автор або його лейбл як представник має право відмовити певному закладу у трансляції музики.
Зачекайте. А хто такі дистриб’ютори?
Музичні дистриб’ютори займаються постачанням музики на цифрові майданчики. Якщо музикант хоче, щоб його треки опинилася онлайн, він може звернутись до дистриб’юторів, щоб компанія правильно опублікувала його пісню або альбом на цифрових платформах. Тобто дистрибʼютор повністю опікується менеджерською частиною релізу замість самого музиканта.
Зазвичай дистриб’ютори мають прямі виходи на стримінгові сервіси та просувають музику у плейлисти, а також на міжнародний ринок. За свою роботу такі компанії беруть певний відсоток роялті артиста.
На думку Тетяни Локтіонової, авторам, набагато простіше і краще працювати через дистриб’ютора, адже:
- Саме дистриб’ютор веде перемовини з ОКУ і бере на себе великий пласт відповідальності за узгодження розміру винагороди, її відсотку.
- Дистриб’ютор контролює строки виплати винагороди та контролює дотримання ОКУ своїх зобов’язань, що визначені у договорі.
- У разі порушення ОКУ чи іншою особою прав і інтересів автора, дистриб’ютор першим почне процедуру захисту інтересів останнього.
- Дистриб’ютор буде прислуховуватись до побажань автора і відстоювати його позицію у будь-якій ситуації.
«Pomitni співпрацює майже з усіма своїми артистами по паблішингу, тобто ми надаємо послуги з ліцензування їх музики в ТБ-передачах, серіалах, фільмах, рекламних роликах, допомагаємо реєструватись в ОКУ і збирати роялті за публічні види використання тощо. Також лейбл має особистий Publishing-акаунт в кабінеті Orchard, через який треки з каталогу Pomitni потрапляють до глобального каталогу Sony Music Entertainment, мають змогу бути почутими і побаченими іноземними компаніями, що споживають музику. Також це дає доступ до збору роялті з усього світу – як за авторські права, так і за суміжні», — каже Ольга Снігір з Pomitni.
Лейб ENKO ж своєю чергою також надає послуги паблішингу своїм артистам, каже Локтіонова. Вони співпрацють не тільки з українським, а й з іноземним ринком. На сьогодні це Universal Music Group та Sony Music Entertainment напряму.
То що там з роялті?
Як пояснили в УААСП, ОКУ веде перемовини з міжнародними сервісами. Деякі угоди вже укладені, деякі — на стадії підписання, але розголошувати подробиці забороняє NDA.
Загалом процес передачі та розподілу роялті виглядає таким чином:
- Отримання звітів від стрімінгових сервісів
- Відбирання творів, що входять до каталогу
- Узгодження даних із сервісами
- Отримання остаточного звіту від платформ
- Розподіл та виплата коштів
На відміну від щоквартальних виплат роялті з ліцензування користувачів в Україні, виплати від глобальних стрімінгових платформ відбуваються із затримкою близько двох років. Наприклад, нещодавно почався процес обробки звітів за 2023 рік.
Як пояснили AIN на прикладі роботи Pomitni, лейбл отримує звіт від користувача та ОКУ за фактично використані треки, отримує роялті та виплачує їх, утримуючи відсоток комісії лейблу за роботу паблішингу. Сам відсоток розподіляється завжди більше на користь артиста, а розмір комісії — домовленість лейблу та артиста.
Чи доходили подібні порушення авторських прав до суду?
Як розповів Сергій Шаповал, користувачі, які отримують подібні претензії, зазвичай виходять на діалог і висловлюють готовність врегулювати питання. Однак сплата штрафу не звільняє від необхідності отримати дозвіл. Тобто після оплати штрафу заклад все одно має укласти договір, щоб продовжити легальне використання музики.
«Прецеденти судових справ проти українських закладів були, але не на досвіді УААСП. Здебільшого вони стосуються великих користувачів, таких як телебачення. Наразі маємо одну судову справу, інший процес було припинено через відмову автора. Водночас абсолютна більшість випадків вирішується ще на претензійному етапі. Побачивши суму можливого штрафу, користувачі зазвичай одразу виходять на діалог і погоджуються врегулювати питання у правовому полі не доводячи справу до суду», — розповів Сергій Шаповал.
Я — транслятор музики. Що я роблю?
Влітку 2024 року мережа мультимаркетів «Аврора» разом із Pomitni запустили платформу «На її основі», яка має стимулювати появу нової української музики та допомагати молодим артистам доносити свою творчість до широкої аудиторії. Разом із цим у мережі запустилось радіо «Аврора», яке офіційно співпрацює з УААСП. Розповідаємо, як працює відтворення музики у публічному просторі на прикладі «На її основі».
У плейлистах станції грає виключно українська музика виконавців з каталогу УААСП. «Аврора» платить за авторські та суміжні права, ОКУ нараховує роялті українським артистам за всі композиції, які лунали у мережі. За словами Дениса Твердохліба, розмір виплат залежить від того, як часто звучала кожна композиція, а самі виплати відбуваються раз на квартал.
Як працює відбір артистів?
«Аврора» співпрацює з компанією FireBrands (розробка, створення, продюсування і запуск музичної радіостанції) на чолі з телерадіоведучим Андрієм Шабановим, який формує загальний музичний плейлист радіо «Аврора». Також на сайті «На її основі» є спеціальна форма, яку заповнюють виконавці, щоб потрапити в ротацію радіо «Аврора». Потім команда «На її основі» збирає всі заявки із сайту, надає рекомендації щодо артистів, яких хотіли б почути в ефірі та передає їх FireBrands.
«Аврора» створила окреме радіо для своїх магазинів. Фото «Аврора»
Далі компанія остаточно відбирає пісні, які підходять під формат сучасної української музики та «створюють відповідний настрій для шопінгу». Потім пісні додають у плейлист, який оновлюється щодня.
«У ротацію радіо потрапляють лише пісні, зареєстровані в ОКУ. Якщо трек відібраний для ефіру, але не підписаний з УААСП, команда “На її основі” надає інструкції та допомагає артистам укласти договір з УААСП для трансляції на радіо та отримання роялті», — уточнив Денис Твердохліб.
У музичній підбірці радіо залежно від сезону можуть бути нові виконавці на кшталт 7TEEN'S, Achex, KREYDA, Anka, «Пиріг і Батіг», уже давно відомі артисти як Jamala, Wellboy, DOROFEEVA, Тіна Кароль, а також популярні гурти «Воплі Відоплясова», «Антитіла», «Друга Ріка», Go_A і TVORCHI.
Також лунають пісні виконавців, які створили свої треки в рамках інтенсивів «На її основі»: «нестор», Love, Mary, IRYN, HAVKA, beshket тощо. Музичний інтенсив — сервіс платформи, де артисти та саундпродюсери створюють треки з нуля в студії за 2 дні. У 2024 році було проведено два інтенсиви, під час яких створили 11 треків.
«Вони в ротації частіше, тому що фактично радіо “Аврора” є сервісом “На її основі”. Проте ми враховуємо також побажання покупців “Аврори”, тому можуть періодично з’являтися рубрики “Класика української попмузики”, в яких ви почуєте “Скрябін”, “Фантом-2”, “ТНМК”».
Весь прибуток від рекламодавців на радіо компанія інвестує у платформу «На її основі». Відповідно до умов співпраці з платформою, артисти, автори, саундпродюсери отримують 50% роялті, відповідно до їх частки у створенні треку, 50% роялті «На її основі» реінвестує в нові проєкти платформи. Також «Аврора» сплачує роялті за публічне виконання та публічне сповіщення музичних творів в ГО УААСП.
У 2025 році «Аврора» планує розширити ротацію на радіо, інформувати артистів про те, як працює система роялті та допомагати їм в укладанні договорів з УААСП.
Читайте також: Хаотична психоделіка, чипси та моторошна рефлексія — музичні новинки місяця
