Мистецький вибух: чому українці все частіше відвідують театри, концерти, виставки — колонка

З початком повномасштабного вторгнення помітно зріс інтерес українців до власної культури. А попит на популярні вистави та концерти створює справжнє полювання за бажаними квитками. В ексклюзивній колонці для AIN Марія Прус, Senior дата-аналітикиня Publicis Groupe Ukraine, разом з митцями розбиралась у причинах такого явища.

Українці більше цікавляться власною культурою

Усі поціновувачі театру тепер знають, що на улюблені вистави квитки треба купувати заздалегідь, адже напередодні самої події знайти їх практично неможливо. З’являється все більше афіш виступів вже відомих та ще молодих виконавців, а в медіа — новин, як ще одна зірка зібрала повний зал палацу «Україна». Музеї та арт-простори все активніше розповідають про гучні імена українського мистецтва минулого та сьогодення. 

З чим пов’язаний такий бум? Перш за все, із зацікавленістю українців, які формують попит на культуру. Протягом двох років ми спостерігаємо зростання інтересу до мистецтва — відвідування музеїв, театрів та подій наживо. 

У 2022 році 24% українців цікавилось театрами, а вже у 2024 році — 29%. Ми щороку заміряємо цей показник у дослідженні Pace Panel від Publicis Groupe Ukraine, тож всередині 2025 року вже побачимо динаміку.

«Попит на вистави нашого театру в усі часи був високим. Свого часу, ще у доцифрову еру, коли квитки продавались лише у касі Театру, люди могли по декілька годин стояти в черзі, аби придбати квиток на вистави з улюбленими акторами. Втім, справді, зараз ми бачимо зростання інтересу до Театру у зовсім нової для нас аудиторії — молодих людей, або тих, хто дотепер театром не дуже цікавився», — зазначає Євген Нищук, народний артист України та генеральний директор-художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Якщо говорити про репертуар — то люди зараз цікавляться як класичними виставами – «Кайдашева сімʼя», «Наталка Полтавка», «Тевʼє Тевель» – так і більш сучасними поставновками, як от «Марія Стюарт» чи «Інтермецо». Квитки на всі покази продаються дуже швидко, каже Нищук. Досі гримить ажіотаж навколо вистави «Конотопська відьма». У театрі зафіксували навіть рекорд з продажу квитків на неї — 700 місць продались менше, ніж за 5 хвилин. 

«Втім, така цікавість не лише на покази в Україні. За кордоном наші вистави також проходять з аншлагами. І в залі — не лише українці. Тому такий інтерес до українського театру — це щось глибше. Це про силу української культури, культурна дипломатія в дії» — пояснює Євген Нищук. 

Якщо раніше культурне життя зосереджувалось, здебільшого, у містах-мільйонниках, то зараз театральні колективи роблять тури по усіх обласних центрах та містах, де є запит на проведення вистави і технічні можливості її поставити. 

«Переважно в усіх великих обласних центрах ми збираємо повні зали. Найшвидше солд-аути стаються у Києві, Львові, Одесі, Вінниці, Дніпрі, Івано-Франківську», — поділився Владислав Михальчук, соліст гурту SCHMALGAUZEN.

 У команді гурту кажуть, що концерт з 1600 місць розкуповують за півгодини. 

Хто ходить у театри та на концерти? 

Про більшість відомих зараз вистав я дізнаюсь із соцмереж. Тіктоки та рілзи у Інстаграмі чудово розкривають найяскравіші моменти та підігрівають очікування. Як показують наші дані, навіть молодь цікавиться театром — серед представників GenZ таких майже третина (28%). 

«До нас приходить багато молоді завдяки соцмережам. Буває, хтось викладе шматочок тої чи іншої вистави, і він одразу набирає популярність, а ми отримуємо нових відвідувачів», — підтвердив Євген Нищук.

Дані нашого дослідження показують, що серед різних поколінь майже третина цікавиться театром, а представники покоління Gen X навіть більше, ніж інші. 

Ріст цікавості до культури загалом підтверджують й інші дані. З кожним роком збільшується кількість людей, які купують квитки на різноманітні культурні події. Якщо у 2023 році таких було 15% українців, то у 2024 році вже 19% населення. Можна припустити, що цей рівень зростатиме, адже серед представників Gen Z, які поступово перебирають на себе провідну роль в економічних процесах, аж 26% цікавиться культурними подіями, що на 7 в.п. (відсоткових пунктів) вище за середні показники. 

«Раніше на своїх виставах ми бачили переважно молодь, але в турі «Маттіа Паскаль: Опера відтінків» ми помітили, що дорослої аудиторії стало набагато більше», — відзначає Владислав Михальчук, соліст SCHMALGAUZEN.

Крім того, у театрі Франка зазначають, що на вистави почало приходити більше військових, волонтерів та ветеранів. Також у театрі розбудовують інклюзивну інфраструктуру, щоб зробити його зручним та комфортним для кожного. 

Ми також дослідили, який контент українці люблять споживати у соцмережах. Звичайно ж, найбільшою популярністю користуються новини (83%). Також ми активно проглядаємо меми та гумор (59%). А теми, пов’язані з культурою та творчістю займають увагу 41%. І саме молодь є найбільшим споживачем культурного контенту — 51% серед представників Gen Z. І найбільше для цього використовують YouТube (24%) та Instagram (20%).

То театр — це бізнес?

Та чи заробляють театри? Очевидно, так. Адже про це свідчить кількість гастролів та нових вистав. Протягом 2024 у SCHMALGAUZEN відбулось 55 виступів та 2 вечори памʼяті.      

Як зазначив Валентин Білоконь, виконавчий продюсер SCHMALGAUZEN, культура — це велика індустрія, яка є бізнесом. Артисти та команда будь-якого творчого колективу мають заробляти, а для усіх учасників гурт є єдиним місцем роботи.

У театрі Франка вважають, що в умовах війни складно назвати справу прибутковою, адже їхній Театр — велика державна установа, більшість видатків якої здійснюється власним коштом. Йдеться і про утримання театру, і про заробітні плати персоналу, і про постановки. Окрім того, суттєві суми Театр віддає на підтримку Сил Оборони України — лише за 2024 рік Театр Франка передав на підтримку війська понад 58 мільйонів гривень.

За період 2022–2024 років Театр Франка провів близько 1600 вистав. Окрім цього, творчий колектив здійснив близько 50 гастролей, виїзних показів та брав участь у фестивалях. 

На думку Євгена Нищука, культура у цей складний час об'єднує суспільство, надає емоційну підтримку і допомагає боротися далі. 

Такий попит на культуру привертає увагу любителів «сірих» схем. Відтак пропозиції щодо популярних вистав нечесні на руку ділки намагаються перепродати дорожче на різних маркетплейсах онлайн. 

«Не можу сказати, що це масове явище, ми зіштовхнулись із цією проблемою вперше восени 2024 року. Перекупи хотіли скористатись тим, що на наші події є попит, і намагалися продавати квитки вдвічі-утричі дорожче. Ми блокуємо такі квитки», — Валентин Білоконь.

Театри борються за те, щоб продати квитки на вистави і водночас, щоб кожний бажаючий отримав можливість потрапити на улюблений перформанс. У той час, як шахраї недопродані квитки здають за лічені години до початку вистави. Відтак, втрачає від цього і глядач, і театр. 

«Ми проводимо постійну боротьбу з шахраями. Так, для того, щоб унеможливити зловживання ми ввели при купівлі наших квитків авторизацію через сервіс «Дія». Це було дуже правильне нововведення і ми дякуємо за підтримку наших колег з Мінцифри. Ми також продовжуємо вкотре закликати своїх глядачів ніколи не купувати квитки на вистави Театру на сторонніх ресурсах, лише на офіційному сайті Театру. Це є гарантією того, що ваш квиток — справжній. Це збереже ваші кошти та гарний настрій», — зазначив Євген Нищук. 

Найкращий спосіб уникнути зустрічі з шахраями — купувати квитки на офіційних ресурсах, запитувати про можливі вільні квитки у касах за кілька годин до початку. Й обов’язково відвідуйте український театр, адже з кожним днем стає все більше хороших подій, які варті уваги!

Читайте також: Як артисти заробляють на музиці в кафе і ТРЦ (та чи заробляють взагалі)

*Усі фото  матеріалі надані командою Театру Франка та взяті з офіційних акаунтів SCHMALGAUZEN у соцмережах.