Привіт. Мене звуть Олексій, я підприємець і консультант з поведінки споживачів. Я досить давно публічно виступаю і мені це дуже набридло. Зимою 2017 року мені запропонували виступити на локальному TEDx, проте в мене не було жодного бажання це робити. Але я поставив челендж зробити щось, що не робив ще ніхто в світі. Ось як в мене це вийшло.
Українська версія
Я давно дивлюсь виступи TED і маю визнати, що вони мають дуже круте прикладне застосування. Проте, я знаю деякі виступи, що носять більш гумористичний характер і є унікальними в своєму роді. Я вирішив зосередитись саме на цій ніші.
Перше, що спало мені на думку: не виходити на сцену на початку, тому я зробив 17 слайдів.
В мене є класичний початок – я завжди вставляю фразу або зображення, яке має викликати у людей сміх на першому слайді. Я використав цей хід і розвинув його трішки далі, додавши ще декілька жартів. Коли з’явилися перші 17 слайдів, я показав їх другу-режисеру і запитав його думки. Він сказав: “Прикольно! Цікаво, що буде далі!”
Я вирішив продовжувати і додав ще 10 слайдів. Показавши їх ще двом людям, отримав схвальний відгук.
Тепер я задумався над темою. З організаторами ми домовились, що мій виступ триматиметься у секреті і про сам контент знатиме обмежена кількість людей.
“Ок. – подумав я. – Мене не буде на сцені перші 30 слайдів, але як зробити цей виступ реально унікальним?” І, бл*ха, бінго! Що, якщо я взагалі не буду нічого говорити? Я покажу, що не тільки люди з гарними навичками публічних виступів можуть зробити круту промову. Це також стане прикладом для людей, які почувають себе розгублено і не можуть вимовити ані слова на сцені. І це стане моєю “ідеєю, вартою поширення”!
Яка може бути тема? Вона не має бути складною. Менше інформації, більше простих коротких меседжів. Я згадав свою нотатку про мрію і сім кроків до неї, до якої давно не доходили руки.
Вона і стала основою мого виступу. Але кроки були довгими і деколи на слайдах було забагато тексту. Довелось скорочувати текст деколи до єдиного слова. Також мрії не були смішними, тому до виступу довелось додати правила, щоб збільшити щільність гумору.
Спочатку народилось 100 слайдів – готова концепція.
Наступною проблемою було зв’язати виступ з темою TED: “Думай глобально, дій локально!” Тут не було жодних сумнівів – рішення прийшло за хвилину. Ще однією важливою проблемою було те, що в мене було 100 слайдів із текстом на білому фоні. Вирішив блоки розбавити кольором. Вийшло стильно.
Почав аналізувати, як все буде на сцені. Зрозумів, що бракує динаміки.
Вирішив додати музику. За 3-4 години знайшов на YouTube безкоштовний трек і зациклив його – з’явилась динаміка і напруга.
Наступною виявленою проблемою стало те, що кольору було замало, щоб розвести правила і кроки, а також відсутність акцентів під час самої презентації. В певний момент людина просто відводила погляд, щоб розвантажити мозок від постійного читання. Я довго думав над тим, що можна зробити, щоб правильно розставити акценти і шляхом проб і помилок ми прийшли до кульок, які я мав лопати, коли на екрані з’являлись важливі слайди.
В цей момент я придумав фразу Конфуція і з’явився найцікавіший жарт в презентації.
Останнім впровадження були фотографії. Все ж таки 100 слайдів з кольоровим кодом, але без картинок були занадто складними. Я вирішив рівномірно розбавити їх картинками.
Фінальне тестування відбулось за день до виступу. Після фрази людини, яка відповідала за реквізит: «Чувак, це ах**нно», я подумав, що все вийде.
На створення презентації я втратив близько 30 робочих годин. Дорога до місця виступу туди й назад – 16 годин. На тренування я витратив близько 6 годин. Виступ тривав – 8 хвилин. Кількість витрачених нервів – безцінно.
Це була історія першого виступу TEDx без жодного слова. Вона показує, що навіть із непереборним страхом сцени чи неможливістю виступати на публіці взагалі, ви все одно можете бути на сцені.
Англомовна версія