Зранку 5 квітня кияни почали викладати у мережу скріншоти з аномально високими цінами на послуги сервісів таксі Uber, Uklon та Bolt. Подекуди ціни сягали 1000 та вище гривень. Редакція AIN.UA попросила екс-керівника сервісів Bolt в Україні, експерта ринку Тараса Потічного пояснити, чому так трапилось, хто ж винен (спойлер — ринкова економіка) та чи буде така ситуація протягом усього карантину (ні).
Строгий локдаун та обмеження в роботі транспорту нагадали нам про давно забуте явище – пікове навантаження на транспортну систему. Таке траплялось і раніше під час сильних снігопадів, великих концертів чи футбольних матчів та, наприклад, у новорічну ніч.
Це часто викликало певне обурення у користувачів, але соціальної значущості ситуації звісно ж додав локдаун і ЗМІ почали активно розкачувати ряд хибних фактів про ситуацію на фоні скріншотів з захмарними цінами. Давайте спростуємо всі ці розповсюджені міфи, розберемось як насправді працюють системи ціноутворення, подумаємо що ж трапилось, що з цим робити та чого чекати.
Міф 1. «Таксисти підняли ціни»
Кількість водіїв-таксистів, що самостійно встановлюють ціну, за останні 5 років скоротилась майже до нуля. Сучасний «таксист» може лише або погодитись з ціноутворенням, що пропонує йому сервіс, або ні.
Міф 2. «Сервіси з перевезень/служби таксі підняли ціни»
В це важко повірити, але така ситуація сервісам не вигідна! Вони і справді мають ряд інструментів для регулювання ціноутворення, але значною мірою є заручниками цієї ситуації.
Міф 3. «Така ситуація буде протягом усього періоду транспортного обмеження»
Баланс відновиться вже за 1-2 дні і збільшений попит в години пік буде не більше ніж зазвичай. А якщо період жорстких обмежень затягнеться, то ми спостерігатимемо те саме, що й минулого жорсткого карантину – мінімальні ціни майже цілодобово.
Міф 4. «Класичні преміальні служби не підняли ціни, бо вони дбають про клієнтів»
Справді, можна було помітити заяви деяких елітних компаній про те, що їх ціноутворення не змінилось і ось дві справжні причини чому:
- Вони так не вміють. Мається на увазі відсутність складного програмного забезпечення, що прораховує безліч показників попиту та пропозиції для формування відповідної ціни.
- Нішеві чи преміальні сервіси не мають такої еластичності до зміни попиту. Тобто їх і не почали частіше замовляти, щоб виправдати підвищення цін.
Тепер давайте розберемось в тому, як працюють системи ціноутворення простими словами. Їх є 3 основні типи:
1. Автоматично-алгоритмічна (Uber, Bolt, 838)
Система працює виключно на системі балансу між попитом (клієнтами, що хочуть замовити автівку) та пропозицією (водіями, котрі готові виконати замовлення).
Основні чинники, що впливають на цей баланс та остаточну ціну:
- Кількість «прорахунків» маршруту. Система оцінює не лише активні замовлення, а й кожен прорахунок маршруту та, з певними поправками, вважає їх кількістю потенційних поїздок.
- Історичні дані. Навіть якщо саме сьогодні динаміка трохи відрізняється, система прагнутиме максимально підтягнути її до середньостатистичних показників.
- Затори. Враховуючи той факт, що сучасні сервіси тарифікують не лише кількість кілометрів, а й час у дорозі, це може спричинити відчутне збільшення ціни.
- Додаткові збори чи тарифікації. Часто компанії встановлюють одноразовий збір за в’їзд, наприклад, на платні паркувальні майданчики чи додатково тарифікують поїздку за межі міста.
- Кількість активних (готових прийняти замовлення) водіїв у даний момент часу та в певному регіоні (переважно використовуються гекси площею близько 1 кв. км)
- Динамічний коефіцієнт. Ця система є похідною від описаного вище і часто має найбільший вплив на ціну, адже її основна задача – балансувати пасажирів та водіїв.
2. Ручна (сервіс «Тачку»/inDriver, диспетчерські служби старого зразка)
- Тут рішення приймається між диспетчером та пасажиром, а запропонована ціна та маршрут надсилаються водієві і той приймає рішення щодо його виконання.
3. Змішана (Uklon)
- Uklon досить унікальний в своєму підході до ціноутворення, адже водночас і клієнт має можливість керувати ціною, і сервіс зі своєї сторони використовує всі системи описані в п.1
Які ж основні оперативні інструменти впливу на ціну можуть використати у сучасних сервісах?
- Власне тариф (ціна за кілометр, хвилину у дорозі та початкова вартість, так звана «посадка»). У великих містах вони не змінювались вже роками, що викликає справедливу стурбованість у водіїв, адже ціни на пальне та запчастини точно не стоять на місці.
- Темп росту динамічного коефіцієнта. Тобто наскільки швидко дисбаланс між попитом та пропозицією у конкретному гексі призведе до збільшення ціни.
- Піковий розмір динамічного коефіцієнта. Цей показник визначає, наскільки сильно може піднятись ціна. Зазвичай його встановлюють на х3, а в періоди очікувано високого попиту збільшують до х4-х5.
- Додаткові бонуси водіям. Заохотивши більше водіїв, наприклад запропонувавши додатковий заробіток в години пік, можна добитись органічного зменшення ціни. Безумовно, бонус – додаткова витрата для компанії.
Тепер, маючи чітке розуміння всіх змінних, можна проаналізувати те, що трапилось в перший день жорсткого локдауну в Києві 5 квітня 2021.
- Перш за все, варто пригадати минулорічну ситуацію, коли те ж саме трапилось в перші дні обмеження роботи громадського транспорту, а потім ситуація різко змінилась. Всі «тимчасово безробітні» ринулись працювати в таксі, а кількість пасажирів скоротилась в рази, адже все було закрито на карантин.
- З усвідомленням того факту, що в локдаун заробітку не буде, багато столичних таксистів спокійно взяли собі «відпустки» на кілька тижнів.
- Якість роздачі транспортних перепусток міською владою не тема цієї статті, а ось щодо керівництва сервісів таксі, то описане в попередньому пункті варто було передбачити, і, не зробивши цього, вони частково взяли на себе вину за створений колапс.
- Відповідно, зранку спрацювали алгоритми, котрі малу кількість водіїв та велику кількість бажаючих дістатись на роботу перетворили у надто високу ціну за вже відомим нам механізмом.
- Масла в вогонь долили затори та страшенний хайп, що підняли у ЗМІ. В результаті всі, хто навіть не планував замовляти авто, зайшов в принаймні один з додатків, переконатись у тому, що там такі страшенні ціни і скільки б коштувало зараз доїхати в офіс. А це, як ми вже знаємо, спровокувало ще більший ріст цін і повторну хвилю піку.
- В результаті, сервісам довелось реагувати на ситуацію і вони почали намагатись відновити баланс, пропонуючи водіям додаткові бонуси. Звісно це не дало швидкого результату, адже середньостатистичний водій, що сьогодні не вийшов на «роботу», не сидів напоготові, чекаючи поки йому запропонують додаткові 100-200 грн, щоб постояти в заторах, а мав інші плани на ці дні.
- Далі, деякі компанії вирішили повторити минулорічну помилку та заявили про те, що вручну регулюватимуть динамічні коефіцієнти. Чому це погана ідея? Значно зменшивши динамічні коефіцієнти (траплялись випадки штучного коригування до х1.1 при органічних х2-х3), сервіс відштовхує від бажання співпраці своїх водіїв, адже крім «штучних» причин підняття ціни все ж є і органічні. А в такій ситуації водієві невигідно стояти в заторах за практично базову ціну, при тому, що ціни у інших сервісах все ще потрійні. В результаті, такі компанії намагались створити собі імідж відповідального бізнесу, що в той же час пропонує водію збитковий дохід, а клієнту не може забезпечити наявність авто за таку низьку ціну. Досить популістичний крок, на мій погляд.
Що ж буде далі?
- Ситуація дуже швидко сама себе врегулює. На те є кілька причин:
- Сервіси почали активно заохочувати (фінансово) водіїв переглянути свої плани, та все ж вийти «на лінію».
- Навіть без попереднього пункту багато таксистів вже спокусились на можливість трохи підзаробити.
- Хайп за день-два спаде, перепустки дійдуть до більшої кількості містян і баланс буде відновлено.
- Протягом кількох днів після стабілізації стану, дисбаланс повернеться в протилежну сторону і про хоч мінімальний коефіцієнт навіть у час пік водіям можна буде лише мріяти.
Ось так на своєму гаманці українці відчули зворотною сторону ринкової економіки, коли бездушна машина, без належного залучення людей, змусила викласти додаткові кількасот гривень за досить просту логістичну послугу.
Автор: Тарас Потічний, екс-керівник сервісів Bolt в Україні, експерт ринку.
