Українські розробники випустили чимало хороших ігор, знаних у світі. Восени минулого року вийшло продовження легендарної гри “Козаки”, а серію ігор METRO та S.T.A.L.K.E.R. нещодавно хвалив один з найкрутіших геймдизайнерів світу Тод Говард (він робив Skyrim та Fallout 3, 4). Подібні ігри за походженням “по дефолту” отримують українську локалізацію та озвучку, а переклад Metro ще й став першою українською локалізацією на консолях.

Українська версія є далеко не у всіх ААА-ігор (так називаються великі, дорогі ігрові проекти), проте місцеві геймери часто просто не в курсі, що для відомих ігор типу DotA 2 або Counter-Strike така опція в принципі доступна. Наразі українською перекладені чи перекладаються майже усі ігри Valve, перекладено інтерфейс Steam, українську версію отримують чимало інді-ігор. Це все реалізоване здебільшого силами перекладачів-волонтерів, які цікавляться геймерською тематикою. Редакція AIN.UA поспілкувалася із перекладацькою спільнотою про те, як ігри локалізуються українською.

Як перекладають великі відомі ігри

Самі компанії-розробники, особливо великі бренди, не так часто замовляють переклад для нової гри. Буває, що самі перекладацькі команди намагаються зв’язатися із розробником чи видавцем, щоб запросити доступ до вихідних текстів і зробити переклад самотужки, без оплати з боку компанії. Наприклад, близько 50% ігрових проектів, які реалізовувала відома перекладацька група “Шлякбитраф”, починалися зі звернення самої групи до розробника з пропозицією перекласти гру.

Приміром, у Blizzard величезна база гравців в Україні, але в перекладі своїх ігор компанія не надто зацікавлена, в той же час Valve створила український підрозділ на Steam Translation Server – команда зробила переклад Steam, DotA 2, Counter-Strike: Global Offensive, Team Fortress 2, займається перекладами Portal 1 і 2, першого і другого Half-Life.

Кавер профільної групи українських геймдевелоперів у Facebook

Інколи для великого проекту планують українську локалізацію, але зрештою відмовляються від неї. Про подібний випадок розказує Юрій Бісик, старший перекладач “Шлякбитраф” (він займався перекладами Baldur’s Gate та Metro2033). Коли стало відомо про вихід третьої гри з відомої серії про відьмака від польської студії CD Projekt RED, багато геймерів умовляли групу зробити переклад.

“Ми звернулися до офісу з пропозицією перекладу. Все, що нам було потрібно: вихідні документи з текстами. Спочатку вони писали, що й самі планували локалізацію, але зрештою відмовили нам”, – говорить Юрій. Була ідея навіть зібрати кошти на переклад третього “Відьмака” на “Спільнокошті”, але з відмовою розробника її відклали.

Причина зрозуміла: якби студія сама замовляла переклад, текстова версія коштувала би біля 500 000 грн, а ще 1,5 млн грн – за озвучку. “За сучасних ринкових реалій – це для студії неадекватні затрати в плані повернення грошей”, – каже Юрій. Якби польська компанія бачила, що зможе повернути ці кошти, “Відьмак” українською міг би з’явитись (тим паче, що книга – основа гри – перекладена українською дуже якісно, перекладачам було би на що спиратись).

Великі бренди рідко вдаються до перекладу своїх ігор українською. Хоча розцінки такого виду робіт не такі високі, але подібні витрати великі ігрові бренди не вважають за потрібне: на українському ринку вони поки що не окупаються.

Локалізація гри, замовлена у фрілансера, може коштувати від 0,01$ до 0,04$ за слово (залежно від складності і цікавості/нецікавості проекту), в компанії по локалізації – від 0,08$ і вище. Якщо розробникові пропонуються нижчі розцінки, є велика ймовірність, що гравці на форумах писатимуть “Чому це у вас Google translation?”, як відзначає Дмитро Кузьменко, який у Valve координує саме український підрозділ перекладу.

Попит на українську локалізацію поступово зростає разом з аудиторією, як відзначають перекладачі. Якщо ще рік тому у Steam було біля сотні ігор з UA-версією, цього року – уже більше, як 230. За словами Кузьменка, загальна доля гравців з України у Steam складає біля 2,5%, кожен десятий гравець обирає українські версії ігор. При загальних 125 млн активних акаунтів аудиторія україномовних геймерів виглядає доволі солідно.

Є і дещо скромніші оцінки. За словами програміста та перекладача Сергія Богданцева, який працював над українським інтерфейсом Steam та займався коригуванням перекладу Half-Life, Half-Life 2, Left4Dead 1,2 та ін., цю аудиторію можна оцінити у кілька сотень тисяч. “Нам треба кілька мільйонів, щоби мати ААА-ігри з офіційною (принаймні текстовою) локалізацією. На разі можна безпомилково сказати, що жодних ААА-ігор (крім вироблених українськими студіями) не випускається з українською локалізацією”, – розповідає він.

Основною перешкодою на шляху до масової локалізації ігор перекладачі одностайно називають піратство. “У нас все нематеріальне чомусь вважається таким, за що не треба платити. Навіщо винаймати перекладачів і акторів, якщо все одно все вкрадуть?”, – каже Богданцев.

Як приклад, можна навести того ж “Відьмака”: третю версію гри у світі всього за два тижні після виходу розкупило 4 млн гравців. В Україні у грудні 2015 року – через півроку після релізу, після виходу нового DLC, на хвилі хайпу з приводу гри, яку всі хвалили –  у Steam її купило 5900 юзерів:

Дані продажів найпопулярніших ігор у Steam серед української аудиторії, грудень 2015 року, SteamSpy

Цікаво, що рятівниками ринку перекладачі називають айтішників. “Від тих, хто працює в IT, великий відсоток – це геймери, в Україні наразі це великий пласт платоспроможних людей. Це саме ті геймери, які ностальгують за іграми 90-х і можуть собі дозволити купувати ігри”, – говорить Андрій Рабощук, що брав участь у перекладі Portal/Portal 2, а зараз працює над грою Age of Decadance.

Як перекладають інді-ігри

З іншого боку, розробники інді-ігор з легкістю погоджуються на переклад українською, або роблять його власними силами. Те саме можна сказати і про ігри з умовно-безкоштовною моделлю, як-от Electronic Arts із Command & Conquer: Tiberium Alliances. До перекладів також залучають волонтерів, які беруться за переклад безкоштовно, або, приміром, за ігрову валюту (як у випадку із Warframe). Причина в тому, що такі ігри складно спіратити, а отже розробник не нестиме витрати. У випадку інді-ігор перекладачам простіше зв’язатися, спілкуватися із розробниками, які часто самі зацікавлені у тому, аби їхня гра була перекладена якомога більшою кількістю мов. Хоча економічні аспекти розробники теж розглядають.

Нещодавно у Facebook-групі українських геймдевелоперів збурив дискусію допис розробників, які цікавилися, чи є сенс перекладати гру українською. “Я переглядав дані по Steam, і обсяг гравців з України – дуже низький. В той час на російську мову будемо перекладати. Росія посідає 3-4 місяця серед багатокористувальницьких ігор”, – пише розробник Володимир Назаренко. Коментатори у думках розійшлися: з одного боку, комерційно це невиправдано, з іншого – відсутність української версії в української ж гри – це очевидний “мінус у карму”.

Для балансу розглянемо і приклад, коли інді-студія сама вирішує додати український переклад. Як-от у грі Gremlins, Inc. від студії Charlie Oscar. За словами засновника студії Сергія Клімова, гра усього підтримує 12 мов, серед них – українська, китайська, японська, чеська і польська.

“Ймовірно, ми би не взялися за переклад, якби мама одного з наших друзів не була профі в цьому питанні, і якби вона не погодилась працювати перекладачем даного проекту. Ми не хотіли робити “як модно”, але “як виглядала би наша гра, якби її первинно розробляли українською люди, які багато років нею говорять”, – розказує Клімов. Його компанія також зробила те, чого Steam досі зробити не може: якщо у США гра коштує $15, то в Україні – $5. Завдяки цьому Україна входить в топ-10 країн за рівнем продажів гри, обійшовши Бразилію та Іспанію.

З приводу української локалізації Клімов радить іншим розробникам:

  • Робити локалізацію, якщо фінансово це можливо, це бонус для частини аудиторії.
  • Працювати з професійними перекладачами. Багато хто наче “знає” і “говорить”, але це не той рівень, що потрібен для професійної роботи.
  • Не чекати прориву в продажах, тут важливіша адаптована для ринку ціна. Проте довгостроковий ефект від локалізації може бути помітний.

Процес перекладу

Наостанок ми не могли обійти увагою сам процес перекладу, адже переклад гри – дуже складне і творче завдання, що потребує виваженого підходу і займає досить багато часу. Часто переклад організовують у хмарних сервісах на кшталт Google Docs, де одразу багато користувачів може мати доступ до документа та коригувати його. Робота може тривати досить довго: на 2 млн слів з Baldur’s Gate у перекладачів пішло два роки. В той же час, ігри, де тексту менше, перекладаються швидше. Переклад Metro2033 зайняв місяць, два тижні – редагування і ще два тижні – озвучка.

Здебільшого перекладом займаються ті, хто сам обожнює ігри – це допомагає розуміти сеттінг гри, контекст висловлювань героїв і т.д. Один з перекладачів Portal Андрій Рабощук розповідає, що грати почав ще у 90-х, з приставок Dendy, і саме ігри змусили почати вивчати англійську (тут читачі можуть згадати, як заглядали до словників, запускаючи перший Fallout).

Український переклад гри Age of Decadance триває – у ній біля 800 000 слів, майже вдвічі більше, ніж у “Война и Мир” Толстого. Перекладачам завдання подобається, адже гра, де текст дуже важливий, вимагає прискіпливої літературної роботи.

Під час перекладу спеціалісти стикаються із безліччю цікавих задач та викликів – від технічних до літературних і навіть психологічних. Наприклад, один з персонажів Portal 2 – злий робот Вітлі (Wheatley). Хто любить серію Portal, пам’ятає, яким шикарним гумором і навичками троллінгу володіють герої-роботи.

Щоби перекласти промови Вітлі і не загубити їхньої живості, перекладачі переслухали усі фрази, озвучені американським актором, по кожній підбираючи найвлучніші для української варіанти, у тому числі й лайку в стилі “йдіть до дупи”, розповідає Андрій. “Ми хотіли пройнятись образом, щоб репліки вийшли живі, намагалися самі собі їх озвучувати. Уявити собі, якби я в житті був роботом – як би я розмовляв?”, – говорить перекладач.

Нерідко стаються технічні халепи, з яких без допомоги розробників не виплутатись. Наприклад, при перекладі гри Don’t Starve сам двигун гри не розпізнавав кириличну букву і, замість неї вставляв або ??? або ***, розказує Юрій Бісик. Замінили шрифт – в цій версії не розпізнавалась кирилична “ж”. Довелося кілька разів змінити шрифт, поки знайшли такий, в якому все відображалось нормально.

Досить часто при перекладі з англійської на українську доводиться підбирати короткі слова, інакше слова і фрази “гуляють” повз інтерфейс. При роботі з грою Hidden Folks перекладачі спеціально зверталися до розробників, ті переписували скрипт, щоби у інтерфейс вміщувався текст будь-якою мовою.

Скрін з обговорення перекладу імен персонажів у другій “Доті” – колір позначає рівень прийнятності даного варіанту

Є і питання ігрової культури, які не можна ігнорувати. Наприклад, гравці у DotA 2 звикли до англійських назв героїв, тож перед перекладачами постає питання: назви типу LifeStealer перекладати як Лайфстілер (до якого звикли гравці), чи як Життєкрад (що звучатиме більш природно для українців). Зійшлися на тому, що у назві героя лишатиметься англійська версія, а в описі – українська. “Ідеально – коли відповідник фонетично нагадує оригінал, ще й по змісту підходить”, – відзначає Дмитро Кузьменко.

Завершимо статтю прикладом з тої ж “Доти”. Андрій Рабощук розказує, як на одному з івентів Steam Translation Server потрапив до Кіберарени. Багато хто з відвідувачів сидів у DotA 2, український інтерфейс був лише у 3-4 геймерів. Андрій попитав гравців, чому не користуються українською версією, виявилось, що більшість навіть не знали про неї, а як дізнались – вирішили спробувати.