Рівень продуктивності праці в українському банківському секторі відстає від провідних країн світу. Цей факт підтвердило дослідження, яке провели у 2015 році компанії McKinsey та Finalta на замовлення банківської спільноти та за підтримки Національного банку.

З’ясувалося, що продуктивніcть праці у банківському секторі в Україні нижча:

  • в 2,6 рази від рівня Польщі,
  • в 6,3 рази від рівня США,
  • в 9,1 рази від рівня Великої Британії.

У роздрібних транзакціях (платежі та перекази) цей розрив був ще вищим. Наприклад, кількість роздрібних транзакцій, що припадають на одного співробітника відповідного підрозділу банку, в Україні в 13 разів менший, ніж у США.

Як бачимо, мова цифр підтверджує, що українські банки могли би більше ресурсів спрямовувати на залучення нових клієнтів та пошук для них найкращих рішень. Натомість вони витрачають ресурси на виконання супровідних операцій.

Як наслідок, збільшення операційних витрат призводить до погіршення фінансового результату банків та стримує покращення показників капіталізації.

На моє переконання, однією з головних причин такого відставання є велика кількість неефективних процесів у банках та надмірна кількість паперової роботи.

Чимала кількість операцій передбачає саме фізичну присутність клієнта банку, хоча сучасні інноваційні технології дозволяють здійснювати низку банківських операцій дистанційно, використовуючи різноманітні моделі ідентифікації (дані клієнта банку, ЕЦП, біометричні дані, MobileID тощо).

Через появу нових цифрових технологій, що пропонують альтернативний спрощений порядок доступу до фінансових послуг, традиційні банки зараз перебувають «в облозі» – констатує KPMG у своєму нещодавньому звіті «Setting course in a disrupted marketplace: The digitally-enabled bank of the future».

Саме тому Національний банк у 2015 році започаткував процес створення BankID – Єдиної національної системи електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб. Цей проект, у першу чергу, спрямований на створення можливості здійснення банками України електронної дистанційної ідентифікації клієнтів.

Його розвиток відповідно до Комплексної програми реформування фінансового сектору України до 2020 року передбачає 3 етапи:

  • На першому етапі уже створена можливість для клієнтів банків дистанційно отримувати адміністративні послуги на Єдиному державному порталі адміністративних послуг або від суб’єктів надання адміністративних послуг. На сьогодні до системи підключені 9 так званих ПАПів (порталів надання адміністративних послуг), ще 9 перебувають на стадії підключення. Уже сьогодні за допомогою BankID можливо зареєструвати фізичну особу-підприємця, здійснити запис на оформлення біометричного паспорта, отримувати довідки, виписки та витяги з реєстрів Міністерства юстиції. Кількість запитів клієнтів через BankID цього року зросла більше ніж у 7 разів порівняно з попереднім роком.
    Зараз Національний банк продовжує роботу з державними відомствами та адміністраторами таких порталів, щоб розширити функції та можливості застосування BankID. Наприклад, з метою отримання витягу реєстру із земельного кадастру та багатьох інших.

  • На другому етапі (bank-to-bank) система BankID масштабується на сегмент банківських послуг. У рамках цього етапу Національний банк співпрацює з Національною асоціацією банків України та безпосередньо з банками на предмет запровадження дистанційної ідентифікації клієнтів банків для отримання ними банківських послуг (у тому числі, іншими банками), а також створення комерційних моделей використання BankID, що дасть можливість залучати більшу кількість банків до участі у системі та отримання банками додаткових клієнтів.

    Робоча модель передбачає, що фізична присутність особи буде необхідною лише для первинної ідентифікації банком. У подальшому клієнт банку зможе отримувати банківські послуги (відкриття рахунків, здійснення переказів тощо) у цьому або іншому банку, використовуючи для ідентифікації свій BankID (пароль та логін) та підтверджуючи замовлення послуг електронним цифровим підписом (ЕЦП).

    У рамках цієї роботи НБУ узгодив з Міністерством фінансів проект змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який уможливить дистанційну ідентифікацію фізичних осіб. Після прийняття відповідного законопроекту Національний банк зможе оперативно внести зміни до власних нормативно-правових актів щодо застосування BankID.

  • Третій етап розвитку (bank-to-commercial) передбачає можливість застосування BankID у взаємовідносинах банків та комерційних компаній. Компанії (наприклад, мобільні оператори) можуть бути зацікавлені в ідентифікації та отриманні більш повного профілю своїх клієнтів, як з маркетинговою метою, так і з метою пропозиції та тестування нових сервісів/продуктів. Наразі є окремі пропозиції від комерційних компаній щодо використання BankID в їх бізнес-моделях, і планується запуск пілотної моделі використання BankID комерційними компаніями.

Крім того, одночасно із розвитком BankID Національний банк разом з іншими державними органами працює над концепцією створення єдиної державної бази ідентифікації фізичних осіб та моделі роботи з нею. Адже, як свідчить міжнародний досвід, більшість європейських систем ідентифікації, подібних до української версії BankID, базуються на використанні єдиного (державного) реєстру жителів країни. Існує також європейський досвід щодо надання доступу та обміну даними з таких реєстрів між країнами. Отримання доступу до державних реєстрів дозволить банкам отримувати підтвердження достовірності даних про особу та створювати більш повний профіль клієнта.

Упевнений, що розвиток BankID – це шлях до підвищення операційної ефективності банків та покращення їх процедур ідентифікації власних клієнтів. Цей шлях є запорукою зростання рівня інклюзивності банківських послуг в Україні, покращення якості активів банків, і як результат – підвищення фінансової стійкості банківської системи у цілому.

Автор: Євген Степанюк, начальник Управління реформування фінансового сектору Департаменту стратегії та реформування НБУ