Приватність у мережі – це те, про що багато говорять і чого, на жаль, не існує. Інтернет-компанії знають про нас усе, іноді детальність цих даних доходить до абсурду. Журналіст The New York Times Брайан Чен поставив собі питання «що Facebook про мене знає?» і дізнався, як завантажити архів своїх даних із соцмережі. Результат виявився несподіваним і лякаючим. Редакція AIN.UA наводить скорочений переклад його колонки.
Коли я завантажив копію моїх Facebook-даних минулого тижня, я не очікував побачити там багато: у мене дуже лаконічний профіль, я майже нічого не публікую і не клікаю по рекламі. Але коли я відкрив свій файл, це було як відкрити скриньку Пандори. Я дізнався, що за мною «пасуть» понад 500 рекламодавців, причому про багатьох із них, як-от магазин мотозапчастин «Поганий татусь» або електропоп-гурт «Космічний Ісус», я ніколи не чув. Також у Facebook був повний список контактів із моєї телефонної книги і записи про давно видалених із друзів колишніх.
У рамках виступу перед конгресом Цукерберг кілька разів наголосив, що у Facebook є інструмент, який дає змогу користувачам завантажити свої дані, щоб побачити, що соцмережа знає про них, і видалити те, що їм здасться зайвим. Насправді більшу частину базової інформації про себе видалити не можна. Наприклад, дату свого народження або записи про користувачів, яких ви видалили з друзів (навіщо вони взагалі?).
Що Facebook про мене знає
Що собою являє архів Facebook-даних
Це папка, яка містить низку внутрішніх папок і файлів. Найважливіший файл – це index, який є по суті набором даних, за яким можна переміщатися і дивитися свій профіль, список друзів, таймлайн, повідомлення тощо.
Одна з найбільш примітних секцій в «індексі» – Contact Info. Тут виявилося 764 імені та телефонних номери з мого списку контактів на iPhone. Соцмережа збирає їх через свій месенджер, коли ми встановлюємо його на смартфон, з метою дати нам можливість побачити, з ким зі своєї телефонної книги ми можемо спілкуватися з його допомогою.
Facebook сумлінно запам’ятав абсолютно всіх із моєї телефонної книжки, включно з номерами автомеханіка і піцерії.
Я вимкнула синхронізацію і видалила свою телефонну книгу з архіву.
Також Facebook зберігав історію всіх моїх заходів на сайт за останні два роки, включно з інформацією про те, які браузери і пристрої я при цьому використовував. Іноді він також зберігав місце розташування, наприклад, коли я потрапив до лікарні або їздив у Токіо. Ці дані соцмережа використовує для безпеки – якщо буде зафіксована спроба входу з незвичайного місця, Facebook може розцінити її як несанкціонований вхід і попередити мене. Що ж, звучить логічно – це я видаляти не став.
У списку моїх друзів виявилися «Видалені друзі» – 112 осіб, а також інформація про дату їх видалення. У соцмережі кажуть, що зберігаючи про них інформацію, Facebook намагається захистити мене від спливання їх у моїй стрічці в майбутньому, однак мені здалося, що це не дуже задовільне пояснення. Замість цього мені б хотілося мати можливість видалити список видалених друзів і забути про них назавжди.
Є в цьому архіві і зовсім цікава папка – «Рекламодавці, у яких є ваші контактні дані». І в ній виявилося штук 500 брендів, більшість з яких ніколи зі мною не комунікували і я їх точно ніколи не лайкав. Назви деяких із них змусили мене насторожитися. Наприклад, «Перевірка мікрофона», під яким ховалося радіо-шоу. Були й знайомі бренди, на кшталт Victoria’s Secret Pink, Good Eggs або AARP.
За даними Facebook, незнайомі бренди можуть з’являтися у списку, тому що вони зібрали мою інформацію з інших джерел і завантажили її на Facebook. Це можливо завдяки інструменту Custom Audiences для рекламодавців. Я намагався зв’язатися з цими брендами, але ніхто з них мені не відповів.
А що в інших? Завантажуємо архів Google і LinkedIn
Facebook – лише вершина айсберга. Я вирішив завантажити все, що про мене відомо ще одному технологічному гіганту – Google. Це можна зробити за допомогою інструменту Google Takeout. І тут архів даних виявився в рази більшим.
Тільки для мого email-акаунта в Google набралося 8 ГБ інформації, що еквівалентно 2000 годинам музики! Для порівняння, весь мій Facebook-архів важив лише 650 МБ або 160 годин музики.
Тут на мене чекав ще один сюрприз. У папці «Оголошення» Google зберігав історію безлічі новин і статей, які я читав. Я ніколи не клікав на рекламу в цих історіях, але пошуковий гігант зареєстрував їх, тому що на сайтах були завантажені оголошення, які обслуговуються Google.
В іншій папці під назвою «Android» Google зберігав записи про всі додатки, які я відкривав на моєму Android-смартфоні з 2015 року, а також дату і час входів. Надзвичайно деталізовані дані, не знаходите?
Також я завантажив свій LinkedIn-архів, який виявився розміром менше за мегабайт і містив саме те, що я очікував там побачити: таблиці моїх контактів у LinkedIn та інформацію, яку я сам додав до свого профілю. Але це мене мало заспокоїло. Майте на увазі: ви не зможете розгледіти те, що знає про вас інтернет, коли вперше зазирнете в ці архіви.
