Як телевізори G-Plus популяризують серед українців піратський контент і до чого тут «Людина-мураха»

Бренд G-Plus продає в Україні телевізори, головна «фішка» яких – безплатні фільми «онлайн без реєстрації». А на сайті бренду активно просувається HDRezka та інші піратські сервіси, які можуть бути вбудовані в пристрій, хоча самі ж представники компанії це заперечують.

Що не так із телевізором G-Plus, кому належить бренд (і до чого тут «Людина-мураха») та що говорять українські закони – розбиралися AIN.UA та OSINT-агенція Molfar.

Усі фільми – безоплатно! Це як?

«При першому включенні – всі світові фільми з інтернету доступні для перегляду», йдеться на сайті G-Plus. Саме цю «перевагу» бренд просуває чи не у кожному абзаці. Навіть є окремий розділ, де детально розповідають, як безплатно подивитися закордонні та українські фільми «без налаштувань, кредитних карток та підписок».

Майже на всіх світлинах продукту на екрані брендового телевізора зображений піратський онлайн-кінотеатр HDRezka, який потенційно пов’язаний з росією. Побачити на екрані телевізора можна й інші піратські кінотеатри – KINOGO й Filmix, які Нацрада заборонила в Україні з 9 листопада 2023 року.

• Через піратство кіностудії втрачають величезні суми. А піратські стрімінгові сервіси заробляють на рекламі та власних підписках близько $2 млрд на рік, йдеться у публікації Bloomberg. Річні збитки у цій галузі досягають $71 млрд. Найбільше піратського контенту споживають у США, але Україна не далеко від топу – на шостому місці. 
• Разом із цим кіностудії втрачають не тільки гроші, а й можливість створювати якісні та цікаві фільми. Особливо це актуально для українського кінобізнесу, який важко пережив пандемійні роки, а тепер ще важче переживає велику війну.

«Антипод проти заборон»

На сайті G-Plus спершу зазначили три магазини, де можна було придбати телевізори: «Цитрус», Stylus, Y.ua.

На сайті техномагазину «Цитрус» на сторінці товару відповідний телевізор теж демонстрував підтримку HDRezka. А в описі йшлося, що «українців позбавляють свободи вибору», тому G-Plus – «антипод проти заборон». Контент можна дивитися «в обхід блокувань та обмежень».

Ми звернулися за коментарями до «Цитруса», щоби прояснити ситуацію. Незадовго після нашого запиту магазин спершу видалив опис, а потім – і самі телевізори з продажу. Із сайту G-Plus вони зникли як дистрибʼютор. Якщо магазин відповість на запит, ми опублікуємо їхню відповідь. AIN.UA звертався за коментарем також і до Stylus, але відповіді на момент публікації ми не отримали.

Піратський софт

AIN.UA звернувся до бренду за коментарем. Оскільки на сайті G-Plus не було жодної контактної інформації, окрім чатботів, ми написали у Telegram. За декілька днів відповів PR-менеджер. Він представився Іваном і був підписаний як Vanya (чому це може бути важливо, пояснимо далі).

Чоловік сказав, що бренд G-Plus належить «гонконзькій компанії», яка виробляє телевізори на власному виробництві в Китаї, а в Україну їх імпортують з «повним дотриманням норм митного та податкового законодавства». 

Провівши власне OSINT-розслідування на запит AIN.UA, агенція Molfar з’ясувала, що G-Plus, ймовірно, закупає OEM-телевізори на операційні системі Android з Китаю та встановлює піратський софт інших розробників. OEM (original equipment manufacturer) – це компанія, яка виробляє деталі та обладнання, які можуть бути продані іншою компанією під своєю торговою маркою. G-Plus мають модельний ряд діагоналями від 24 см до 65 см та ціну від 9 000 до 38 000 грн.

Що стосується піратського софту, це:

• LazyMedia Deluxe – онлайн-кінотеатр у вигляді пошуковика у піратських сервісах. Розробка є російською;
• HD VideoBox – онлайн-кінотеатр у вигляді пошуковика у піратських сервісах. Розробка була українською, але на львівського автора була відкрита кримінальна справа. Оригінальна програма була видалена й більше не працювала. Серед піратських серверів медіаконтенту є російські. Станом на 2024 рік відомо, що програма працює лише завдяки модам, які роблять інші люди. Одним з поширених є мод від росіянина Alex.Strannik;
• Zona – російський піратський онлайн-кінотеатр.

Хто несе відповідальність? Відповідь G-Plus

PR-менеджер компанії запевняє AIN.UA, що на телевізорах немає піратських вбудованих програм. Однак на рекламних відео та скриншотах видно, що піратські застосунки модифіковані – бо на них є логотип G-Plus.

Структуровано та стисло подаємо відповідь менеджера на наші запитання.

• G-Plus популяризує лише свій телевізор, який закриває запит людей на перегляд фільмів. Користувачі можуть використовувати його як онлайн-кінотеатр, які не заборонені в Україні.
• Менеджер стверджує, єдине програмне забезпечення, яким комплектується телевізор G-Plus – операційна система Android. Іншими застосунками чи вбудованими програмами він не комплектується, щоб убезпечити «як виробника, так і продавця від звинувачень у сприянні порушенню авторських прав».
• ПЗ телевізора дійсно дає можливість встановити на ньому будь-які застосунки, які є в інтернеті. Але «ні виробник, ні продавець не несуть відповідальність за подальші дії споживача». На телевізорі є «спеціальний спойлер», де йдеться про відповідальність за нелегальний перегляд фільмів та серіалів.
• Саме інтернет-провайдери мають відповідати за обмеження користувачів до піратських кінотеатрів. Якщо провайдери будуть обмежувати вхід до піратських софтів, то доступу до них не буде й на телевізорі – бо ж G-Plus не має системи «обходу» блокувань.

Відповідаючи на наступне питання, G-Plus дають зрозуміти, що вони знають про заборону Нацради, про «спрямованість на територію та аудиторію держави-агресора», але все одно «рекламують» саме російські піратські кінотеатри на зображеннях телевізора.

Також менеджер спростував формулювання «онлайн-кінотеатри, які порушують авторські права», бо це ніким не встановлено: ні судом, ні «компетентним органом».

Хто керує брендом

Під час поверхневого пошуку знайти бодай якусь інформацію про бренд важко. Менеджер Іван повідомив AIN.UA, що компанією керує «громадянин Китаю». Проте ані імені, ані будь-якої іншої інформації не надав.

Дослідники Molfar знайшли у LinkedIn ймовірного СЕО бренду – це Jimmy Woo, який живе у Гонконзі. Якщо вірити опису і вказаному досвіду роботи, то він «присвятив майже сорок років електронній промисловості, пройшов шлях від інженера до генерального директора величезної компанії».

Але скоріш за все – це все фейк. І не тільки тому, що на фото профілю відомий американський актор Рендалл Парк, який зіграв у марвелівському фільмі «Людина-мураха» персонажа на ім’я Jimmy Woo. Ймовірно, за цим фейком стоїть українець Іван Лавков і саме йому може належати цей бізнес.

Molfar знайшли декілька причин так вважати:

• Лавков виклав на freelancehunt.com оголошення з посиланням на теку, власником якої є Jimmy Woo.
• Профіль Ivan Lav на freelancehunt.com створено для проєкту G-Plus.TV. Цей профіль набирав спеціалістів для запуску та налаштування проєкту;
• У лютому 2024 G-Plus вийшли з пропозицією реклами до українського YT блогера TECHNOZON. Там було вказано дві пошти [email protected] та [email protected].

Ми спитали у менеджера Івана – чи це він Іван Лавков та який стосунок Лавков має до компанії. Менеджер прочитав наші повідомлення, але на момент публікації відповіді не було.

Що кажуть юристи

Будь-які фільми, пісні чи картинки підлягають захисту права інтелектуальної власності. Їх захищають закони більшості країн, зокрема українські. У нас, наприклад, є:

• Закон України «Про медіа», а саме 123 стаття. Там вказано, що аудіовізуальні медіасервіси держави агресора заборонені в Україні. Серед них: Filmix, HD Rezka, KinoGo, які можуть бути присутні в телевізорі G-Plus.TV;

• Закон «Про рекламу», стаття 8. Там сказано, що забороняється поширювати інформацію, обіг якої заборонено в Україні. Також заборонено надавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, у тому числі порушення авторського права;

• Новий Закон «Про авторське право», який прийняли у кінці 2022 року. У ньому йдеться: підставою до порушення є створення загрози порушення. Загрозою вважається ввезення в Україну та розповсюдження «технічних пристроїв, що включають комп’ютерну програму, які надають доступ користувачам до об’єктів авторського права без дозволу». Надавати інструкцію, як налаштувати таку програму, це теж загроза порушення.

• Якщо розмір збитків від порушення авторського права понад 30 000 грн, то чинності набуває Кримінальний кодекс України, стаття 176. Покарання за це від тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до позбавлення волі до шести років.

UPD 21 березня: трактування законодавства в абзацах вище було взяте з презентації адвоката Костянтина Зерова за посиланням.

Коли якийсь контент вбудовано в технічні пристрої, важливо з’ясувати, хто саме несе відповідальність за це, кажуть фахівці Barbashyn Law Firm. Це може бути дистриб’ютор, виробник або продавець. Різні сторони можуть нести різний рівень відповідальності: від попередження до кримінальної відповідальності.

За законом України «Про авторське право і суміжні права» розповсюдження чи налаштування технічних пристроїв, обладнання та програм, які дозволяють отримувати доступ до об’єктів авторського права чи суміжних прав без дозволу правовласників вважаються діями, що лише створюють загрозу порушення. А безпосереднє розповсюдження, використання чи відтворення чужого контенту без належного дозволу вважається прямим порушенням авторських прав, – коментують фахівці.