Як податок на виведений капітал вплине на українську IT-індустрію

Змінюється база оподаткування, що може суттєво підвищити податкове навантаження для бізнесу, який активно використовує схеми оптимізації податку на прибуток.

Не секрет, що сьогодні компанії в Україні мають широкий перелік інструментів, які дають змогу законно зменшити податкове навантаження з податку на прибуток. При сьогоднішній ставці 18% ефективна ставка податку може наближатися до нуля за рахунок заниження бази оподаткування (доходи «-» витрати «+/-» податкові коригування). Підходи до оптимізації податку на прибуток у межах правового поля зосереджені на штучному збільшенні витрат переважно за рахунок пов’язаних компаній-нерезидентів, а поза його межами – на пов’язаних фізичних особах-підприємцях зі спрощеною системою оподаткування.

Податкова оптимізація з використанням пов’язаних іноземних суб’єктів господарювання передбачає придбання в нерезидента товарів, робіт чи послуг, що може включати роялті за ІР-правами, відсотки за кредитами, різні види послуг тощо. Сплата українським представництвом таких рахунків дозволяє вирішити одночасно два ключових завдання: по-перше, зменшити базу оподаткування податком на прибуток в Україні та заплатити меншу суму в бюджет; по-друге, вивести гроші за кордон, часто в офшорні зони, й оподаткувати дохід уже нерезидента за нижчою ставкою в країні реєстрації.

Використання пов’язаних фізичних осіб-підприємців (фізичні особи, які володіють корпоративними правами юридичної особи в розмірі 20% і більше або мають інші ознаки пов’язаності згідно Податкового кодексу) на спрощеній системі оподаткування для зниження податкового навантаження з податку на прибуток, як уже зазначалося, здебільшого виходить за межі правового поля, тому не розглядається у цій статті. Єдине, на чому варто зосередити увагу, – це можливий перегляд критеріїв пов’язаності фізичної та юридичної осіб, хоча поточна редакція нового законопроекту і не передбачає таких змін.

Сьогодні чи не основним фактором стримання в масштабах оптимізації податку на прибуток для багатьох компаній залишається мінімальний рівень податкової віддачі в розумінні колись чинних методичних рекомендацій Державної податкової адміністрації України щодо виявлення компаній, які ухиляються від сплати податку. Компанії обирають платити податок на прибуток у межах загальноприйнятого для аналогічного бізнесу «коридору», щоб не спровокувати податкову перевірку. З іншого боку, бізнес дотримується такого коридору задля збереження конкурентоспроможності в порівнянні з прямими конкурентами, які теж економлять на податках таким чином.

Новий законопроект спрямований на зменшення кількості інструментів оптимізації податку на прибуток та зниження їх дієвості. Досягнути цього передбачається за рахунок зміни бази оподаткування. Тепер не фінансовий результат визначатиме розмір податку, а суми операцій з виведення капіталу та прирівняних до них (мал. 1). При цьому витрати, які наразі активно використовуються компаніями з метою податкової оптимізації, оподатковуватимуться за вищою ставкою (20%), ніж операції з виведення капіталу (15%). Однак певні види транзакцій не підлягатимуть оподаткуванню, якщо їх суми залишатимуться в межах встановлених лімітів. Таким чином, використання поточних моделей оптимізації податку може призвести до зростання податкового навантаження, суттєвість якого залежатиме від виду та сум операцій, що використовуватимуться.

Малюнок 1. Основні операції з виведення капіталу та прирівняні до них

До операцій з виведення капіталу віднесено виплати дивідендів неплатнику цього податку, тобто нерезиденту, фізичній особі. При цьому при перерахуванні дивідендів на нерезидента не сплачуватиметься податок на репатріацію, а на фізичну особу – податок на доходи фізичних осіб. Крім цього, ставка податку для таких операцій планується в розмірі 15%, що менше, ніж поточна ставка податку на прибуток (18%).

Це сприятиме зменшенню податкового навантаження для компаній, які не знижують ефективну ставку податку на прибуток схемами оптимізації. Такі компанії практично не здійснюють операції, які прирівняні до виведення капіталу, тому для оцінки економічного ефекту від переходу на новий податок витрати на оподаткування таких операцій доцільно виключити. Також для підвищення точності оцінки доречно розглянути варіант, коли компанія не має податкових коригувань з податку на прибуток, тобто її бухгалтерський облік відповідає податковому (табл. 1).

У таблиці нижче зазначена типова структура доходів та витрат українського R&D-офісу ІТ-компаній, які мають головний офіс за кордоном та не здійснюють оптимізацію податку на прибуток в Україні. Українське представництво таких компаній отримує кошти від материнської компанії для покриття витрат з незначним надлишком для дотримання правил трансферного ціноутворення. У такому випадку немає потреби оптимізувати податок на прибуток через низьку базу оподаткування.

Таблиця 1. Прямий економічний ефект від переходу на новий податок

* для компаній, бухгалтерський облік яких відповідає податковому

У випадку, коли компанія оптимізує податок на прибуток в Україні, розмір надлишку доходів зростає, а оптимізація досягається переважно незаконними методами. Новий законопроект дещо зменшує можливість такої оптимізації у частині використання пов’язаних ФОП, оскільки операції з ними прирівняні до виведення капіталу та оподатковуватимуться за ставкою 20%.

У цілому прямий економічний ефект від заміни податку на прибуток податком на виведений капітал для більшості ІТ-компаній буде таким: зменшення податкового навантаження та можливість реінвестування прибутку без оподаткування дозволить підвищити рентабельність бізнесу, що збільшить його вартість (мал. 2).

Малюнок 2. Зв’язок між переходом на новий податок та зміною вартості бізнесу

Не менш важливим буде ефект «очищення» фінансової звітності компаній від штучно завищених витрат, що підвищуватиме інтерес інвесторів до українського ІТ-бізнесу. Все це можливо за умови, якщо держава зможе забезпечити дотримання тих правил, які закладені в проекті закону.

Разом з тим станом на дату публікації статті законопроект ще не прийнято. Згідно з положеннями Податкового кодексу України, подібні зміни можуть вноситися не раніше, ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду, тобто не пізніше 1 липня. Законопроект зареєстрований у Верховній Раді після цього терміну, тобто для дотримання вимог податкового законодавства він не може набрати чинності з 1 січня 2019 року. Проте реалії законотворчої діяльності в Україні вказують на те, що такі терміни можуть не враховуватись.

Крім того, враховуючи рівень підтримки документу з боку профільного комітету ВРУ та уряду, необхідно бути готовим до нових правил оподаткування вже зараз. Особливо це стосується компаній, які використовують схеми оптимізації податку на прибуток. 

Автор: Андрій Попович, експерт фінансово-правового комітету асоціації “ІТ України”, Lead Finance Manager в Alcor