15 травня 2019 року президент України підписав новий Закон про функціонування державної мови. Різні норми цього закону, що встановлюють обов’язкове використання української в різних сферах, набувають чинності у різні терміни. 16 січня запрацюють норми статті про рекламу. Про це повідомляє Національна рада з питань телебачення та радіомовлення.

Реклама на телебаченні, радіо та в ЗМІ 

Використання української мови у рекламі описує стаття 32. За її нормами, з 16 січня цього року вся реклама на телебаченні, радіо, а також у друкованих ЗМІ має подаватися виключно українською.

Але закордонні телерадіокомпанії, або ті, що ведуть мовлення однією чи кількома офіційними мовами ЄС, можуть поряд із державною мовою розміщувати рекламу цими мовами. Нагадаємо, англійська та французька входять до офіційних мов ЄС, російська — ні (повний список можна подивитись тут). Це також стосується іноземних друкованих ЗМІ, що видаються однією з таких мов. 

Що з онлайн-рекламою? 

Окремої статті, що регулювала би ринок онлайн-реклами, у Законі немає. Стаття 32 починається з норми про те, що мовою реклами в Україні є державна мова.

Є стаття 30 про застосування державної мови в обслуговуванні споживачів. У частині 5 цієї статті йде мова про те, що інформація про товари та послуги в Україні надається державною мовою. У статті зазначається, що в такій інформації допускається використовувати абревіатури, слова та скорочення англійською мовою. 

У частині 4 цієї статті окремо йдеться про суб’єктів електронної комерції, які працюють в Україні. Вони зобов’язані «в разі поширення комерційного електронного повідомлення» надавати інформацію в ньому українською мовою. Під визначення «електронного комерційного повідомлення» підпадають зокрема рекламні розсилки та рекламні повідомлення інтернет-магазинів.

Стаття 30 набирає чинності через 18 місяців після набрання чинності самого Закону. 

Коментар юриста

Артем Афян, керуючий партнер “Юскутум”:

Варто зауважити, що Закон про мову в Україні діє з 16 липня, але його окремі положення набувають чинності поетапно. Наприклад, стаття про рекламу набула чинності через півроку після основного документу.

Так, за недотримання вимог законодавства щодо змісту та достовірності реклами доведеться заплатити суму, що дорівнює п’ятикратній вартості поширення такої реклами. Також нагадаю, що раніше був закон “Про захист персональних даних”, який зобов’язував усіх реєструвати бази даних. Але на практиці штрафів не було.

Тому важливо дотримуватись не лише букви, але й духу закона. А він — в тому, щоби громадянин міг повноцінно використовувати усі функції сайту, володіючи лише українською мовою. І у випадку, якщо це не виконувати, у власників сайтів можуть початися проблеми.