Тарас Потічний, екс-керівник Bolt в Україні, а сьогодні GRC в Bolt та експерт ринку, підготував для AIN.UA колонку на тему того, як в Україні розвивалась індустрія райдхейлінгу (або по простому — сервіси таксі) останні декілька років та розповів, наскільки це великий ринок.
Близько року тому в індустрії райдхейлінгу розгорілась дискусія щодо позиції на ринку найбільших компаній. Кожна називала себе лідером, піддаючи сумніву аргументи конкурентів, тож давайте детально розберемо ситуацію, що склалась серед сервісів з замовлення поїздок за останні роки.
- За результатами 2020 року у monobank більше 3 млн клієнтів, що відображають середньостатистичного користувача послуг райдхейлінгу (вік, дохід, інтереси та сервіси, що часто використовуються), тому дані з високою точністю корелюють з загальним трендом ринку.
- Враховуючи розповсюдженість карток “з котиком” у користувачів «таксі» та середньо ринкову частку поїздок за готівку, ці дані по замовленнях становлять близько чверті від загального об’єму. Тобто, враховуючи середній чек в рамках 80-90 грн, річний оборот лише цих трьох компаній становить більше 10 мільярдів гривень.
Тепер детальніше по те, як рухався ринок «таксі» за останні роки.
Об’єм ринку. Тут варто зазначити, що, за експертною оцінкою, частка ринку компаній з замовлення поїздок в найбільших обласних центрах зросла до 50-80%, залежно від міста, витіснивши «компанії», котрі ще не так давно надсилали SMS з номером автівки, що прибуде за 10-15 хв або сумну звістку про те, що у вашому районі машини не знайдено.
Сам же ринок з моменту запуску Uber зріс щонайменше у 1,5-2 рази, за рахунок активної конкуренції між основними гравцями, що призвело до зменшення середньої ціни та значно збільшило доступність сервісу. Про такий висновок свідчить, в тому числі, і наведений вище графік.
Багато хто навіть не задумується про те, що за останні 5 років середній час очікування, наприклад, в Києві скоротився в 3 рази з 12 до 4 хвилин, а кількість водіїв у всій країні зросла майже до 250 тисяч (2 роки тому BRDO оцінювала їх кількість трохи більше як 200-ми тисячами).
Це вже не кажучи про якісні показники, адже ще в 2016 році, сідаючи в старий оливковий Ланос, клієнт приймав це за даність, а в 2021-у новий Рено Логан вже «ну так собі».
Запуски нових компаній. Раніше вже повідомлялось про можливий запуск DiDi.
Для DiDi Україна – очікувана західна експансія китайського монстра. Сервіс почав з Росії ще минулого року та, продовжуючи там розвиток, дивиться далі на країни так званого СНД та на Європу. Як це вплине на наш ринок? Для користувача – точно позитивно, адже будь-яка конкуренція або знижує ціну, або підвищує якість, або і те і інше. Щодо водіїв та автопарків – протягом першого року середній заробіток відчутно зросте, але період значного інвестування в «водійську частину» бізнесу коротший, аніж в клієнтську, тому час надприбутків досить скоро закінчиться, повернувшись до ринкового.
Також, наприкінці минулого року на ринок України тихим запуском прийшла російська компанія inDriver, замінивши собою сервіс «Тачку». Навряд чи можна прогнозувати якийсь стабільний розвиток цієї компанії, що в багатьох країнах працює в «сірих зонах», але це ще один доказ того, що наш ринок привертає все більше уваги з різник куточків світу.
Кеш. Саме готівку українські платіжні системи вважають своїм основним конкурентом. За 2019/2020 частка безготівкових операцій за даними НБУ зросла на 24,5%.
Як я зазначав у попередніх оглядах, схожий тренд демонструє й індустрія легкових перевезень, де поточний рівень готівки в великих містах коливається від 50% в Києві до 75% в Одесі, що на 15% менше, аніж було 3 роки тому.
І це при тому, що сервісам, особливо «нерезидентам» таке зростання невигідне, адже міжнародний еквайрінг та подальший рух коштів в Україні – дороге задоволення, навколо чого зараз точиться дискусія з Нацбанком.
З іншого боку, висока вартість користування платіжними картками дає можливість банкам та картковим операторам здійснювати конкуруючі маркетингові активності. Проривом серед таких, за останні роки, став кешбек з небаченими (мабуть) у світі відсотками, що повертають за покупку. А таким чином значно збільшується кількість транзакцій, що певною мірою збільшує загальний об’єм ринку.
Якість та безпека. Я поки не зустрів людину, що, ледь не при першій зустрічі, не розповіла мені захоплюючу історію, яка трапилась під час поїздки. Кожен думає, що його історія унікальна і за 3 роки я почув тисячі таких оповідей та пережив кожну з них.
Чому це взагалі трапляється? Перш за все, тепер ви знаєте скільки поїздок відбувається щохвилини, а я додам, що звертаються з проблемою не більше ніж у 1-2% з них. Так працює наш мозок – негатив сприймається болісніше. На жаль, рідко коли можна зустріти історію про те, який хороший водій, адже він просто мовчки вас довіз. «Він же просто робить свою роботу» думає наш мозок і погоджується на чайові лише за виняткового сервісу. Хоча справа лише у звичці, адже не дати чайові, наприклад, офіціанту, вже майже неприпустимо. А може справа в тому, що ніхто не бачить/не осудить, якщо ви не дасте 10 гривень таксисту? В будь-якому разі, звичка потребує часу.
Насправді, якість не низька чи висока, вона ринкова, адже індустрія активно розвивається, а те, що різні інциденти трапляються все частіше – лише свідчить про значне збільшення кількості користувачів.
Але вибір все ще є, адже якщо в категорії «стандарт» більшою мірою присутні автівки найнижчого класу, що належать автопарку з водіями, що радше шукають короткострокового підробітку, то в наступній ціновій категорії «комфорт» переважні більшість «проблем» майже завжди відсутня. Тому тут питання лише в тому, чи готовий користувач переплачувати 10-20% за зменшення ймовірності різного роду інциденту.
За даними автопарків, що володіють автівками у всіх категоріях, «комфортом» користуються лише в 10-15% випадків, а «бізнесом» в 1-3%.
Автопарки. Кількість приватних водіїв зі своєю автівкою, що готові регулярно «таксувати» дуже обмежена та постійно зменшується, тому протягом останніх років на ринку почали активно розвиватись автопарки, що купують автівки та здають їх в оренду чи дають в прокат за частку (зазвичай 50-60%) доходу водія. На своїх початках, ця модель була надприбутковою, а враховуючи кредитні програми під заставу самої автівки, ще й з низьким порогом входу. 2-3 роки тому окупити умовний «Логан» можна було за 12 місяців і з того часу на ринку з’явилось вже близько 10 тисяч авто, що використовуються в такій моделі.
Зараз середній розмір автопарку 100 автомобілів, а найбільші перейшли відмітку в 1000 авто. Цей бізнес вже не такий прибутковий, як раніше і наявність авто не є основною операційною проблемою. Головна цінність – знайти хорошого водія. На пошук одного автопарк в середньому витрачає 1000-1500 грн, а працює він 3-6 місяців.
Ще кілька слів щодо наведеного графіку. Чому сталось саме так? Чому відбувся такий перерозподіл і в чому ж різниця між цими компаніями? Тут є кілька ключових моментів.
- Команда. Дуже важливо постійно підтримувати бойовий дух своїх людей, що не «ходять на роботу», а спільно працюють над проектом. Дуже складно утримувати чи розвивати ринок, коли, наприклад, офіс переводять в іншу країну, а кращі працівники розбігаються до конкурентів, дописуючи «ex-» у заголовок свого Лінкедину.
- Швидкість прийняття рішень. Очевидно, що основним моментом перерозподілу став період першого локдауну минулого року. В Bolt ми взяли на себе ризик та відповідальність і почали, разом з автопарками, інвестувати в безпеку, запустивши категорію “Isolated”, щодня дезинфікуючи автівки, роздаючи санітайзери та допомагаючи медикам дістатись до місця роботи. І все це в період великого обвалу. Деякі компанії теж намагались реагувати швидко, включаючи різноманітні партнерські програми, але були й ті, що спромоглись лише на поодиноку видачу санітайзерів деяким водіям та проведення інформаційних кампанії в додатку, де всіх користувачів активно просили дотримуватись карантинних правил.
- Ефективність маркетингу. Багато гравців ринку досить довго діяли старими методами, але як тільки переконалися, що таргетовані промо-кампанії перформанс маркетингу через додаток чи онлайн ресурси набагато ефективніші ніж заклеєні тролейбуси, вокзали чи великі плакати на будівлях – відчули значний поштовх в розвитку. Це ще й питання бюджету, котрий в певний момент розвитку компаній перестали активно виділяти. В будь-якому разі, всі гравці вклали в завоювання долі ринку десятки мільйонів євро, тому зараз найбільш логічний період для нового гравця-«інвестора», що збільшуватиме свою долю ринку, допоки всі інші намагатимуться заробити.
Резюмуючи, однозначно можна сказати, що райдхейлінг в Україні активно розвивається, даючи можливість швидко, дешево та ефективно пересуватись мільйонам пасажирів та отримати швидкий заробіток сотням тисяч водіїв, а найближчим часом на нас чекають кілька нових додатків в наших смартфонах.
Автор: Тарас Потічний, GRC в Bolt
