Ті, чиє дитинство припало на 90-ті роки минулого століття, добре пам’ятають, як вони в неділю о 15:00 бігли з вулицю додому, щоб подивитися мультики. Хто не встигав – залишався без перегляду, адже то були часи аналогового телебачення і відмотати трансляцію назад, або подивитися мультфільм пізніше у записі можливості не було.
До недавніх пір схожа історія була і з електроенергією. Адже її потрібно було використати відразу після вироблення і про жодне зберігання для того, щоб скористатися у потрібний момент не йшлося. Ця особливість робила її дуже своєрідним продуктом, для якого особливе значення має баланс між виробництвом і споживанням. Але прогрес не стоїть на місці й людство поступово розв’язує цю проблему за допомогою систем накопичення енергії (СНЕ).
First Energy Storage Day — без перебільшення, епохальна подія для української енергетики. ДТЕК за підтримки американської компанії Honeywell та канадської SunGrid, які є великими гравцями у галузі сучасних технологій, запустили першу в Україні систему накопичення енергії. Зелена технологія, яка вже шаленими темпами розвивається у світі, нарешті дісталася України. Відтепер в Енергодарі, на території Запорізької ТЕС, функціонує батарея потужністю 1 МВт, яка здатна вміщувати 2.25 МВт⋅год. Якщо ініціатива набуде загальної підтримки, а технологія отримає зрозуміле законодавче визначення, Україна має шанс стати найбільшим хабом накопичення енергії у Східній Європі.
Шлях до нової технології
Поява величезних батарей, які здатні зберігати промислові обсяги електроенергії, була лише питанням часу. Розвинуті країни успішно експериментували з літій-іонними накопичувачами, а 2017-го року Ілон Маск встановив найбільшу у світі батарею в австралійській пустелі за якихось 100 днів. Цим він забезпечив доступ до зеленої енергії для десятків тисяч господарств. Нині настає розуміння, що ми не тільки вступаємо в нову епоху енергетики, а й відкриваємо нову сторінку зеленої енергетики. Аналітичні компанії прогнозують експонентне поширення технології накопичення енергії в найближчому майбутньому, однак Україна ледве встигає за світовим трендом.
Що значить «СНЕ»
Система накопичення енергії — це сучасне рішення, яке дозволяє буквально під’єднати до зовнішньої мережі гігантський павербенк, який може насамперед, зберігати енергію для подальшого використання, а крім цього, раціонально розподіляти потужності, більш надійно регулювати частоти в мережі, а отже — забезпечувати вищу стабільність всієї системи. Звучить надто добре? Каверза полягає в тому, що таке ноу-хау поки що дорого коштує. Проте, як це було з сонячними батареями, технологія дедалі дешевшає.
ЦЕ ВАЖЛИВО ДЛЯ УКРАЇНИ
Промислова система накопичення енергії здатна позитивно вплинути на загальну систему електропостачання України, адже передусім, зробить її більш гнучкою. В майбутньому СНЕ може стати важливим складником енергетичної та економічної безпеки. Наразі Україна вже не залежить від постачання ядерного палива і газу з Росії, а наші можливості відновлюваної енергетики складають 7 ГВт. Енергетична галузь останніми роками зазнала значних позитивних реформ.
Не менш важливим є і цивілізаційний аспект долучення до технології накопичення енергії. Парламент України був третім з тих, хто ратифікував Паризьку кліматичну угоду, тому успішна декарбонізація завдяки СНЕ ставитиме Україну поруч з розвиненими країнами, які є провідними гравцями не тільки в галузі енергетики.
Зиск і перешкоди
Вартість літій-іонних батарей знизилася майже на 90% за останнє десятиліття. Це, звісно, обумовлює підвищення рентабельності технології накопичення енергії, і як результат — такі системи стають привабливими для інвесторів.
Утім, для цілісного формування ринку відновлюваної енергії Україна потребує зміни правової бази, адже в наших законах досі не існує визначення «системи накопичення енергії». Наразі зареєстровані кілька законопроєктів, які пропонують ввести це поняття. Звичайно, якнайшвидше створення зрозумілої нормативно-правової бази дасть Україні можливість залучити до нового ринку відновлюваних технологій інших гравців. Проєкт від ДТЕК може стати початком великого трансформування всієї української енергетичної системи.
Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко зазначив, що компанія не зупиниться на батарейці в 1 МВт, в планах масштабування проекту до 50 МВт. Але, за його словами, для прискорення енергетичної трансформації України зусиль однієї компанії недостатньо, необхідно сприяння всіх гравців ринку і держави в тому числі.
Він також зазначив, що ДТЕК інвестував в проект гроші, не до кінця розуміючи його фінансову складову, але водночас прекрасно розуміючи, що це інвестиції в майбутнє і що такі системи необхідні країні. «Я сподіваюся, що ми зможемо знайти правильний баланс і в регуляторному полі, і в економіці цього проекту, який дасть імпульс іншим гравцям заходити на ринок і далі будувати і масштабувати цей проект. Ми повністю відкриті для наших партнерів, для колег. Ми не бачимо тут якусь конкуренцію, не хочемо залишати пілотний проект всередині нашої компанії. Це якраз ті перші кроки, які ми робимо заради не тільки майбутнього ДТЕК, але як наш внесок у майбутнє енергосистеми України», – говорить генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко.
Перспективи
Система накопичення енергії — технологія, яка сприятиме й балансуванню потужностей в енергетиці. Рано чи пізно в Україні станеться бум систем energy storage, бо цього вимагає сама логіка розвитку енергетичної галузі — неминуча еволюція технологій. Країні ж, зі свого боку, важливо вчасно дати учасникам енергоринку можливість бути гнучкими та інновативними. Адже наслідками трансформації енергетичного сектору мають стати не тільки декарбонізація і осучаснення технологій, а й здешевлення енергії для населення.
І насамкінець, рух до відновлюваної енергетики в промислових масштабах — це підвищення енергоефективності в усіх галузях господарства, турбота про довкілля та цивілізаційний вибір розвинених країн. Досягнення кліматичної нейтральності в Україні — це питання значного реформування економіки і структурних змін. А система накопичення енергії — це ключ до успішної трансформації енергомережі.
Energy storage від ДТЕК допоможе продемонструвати в українських реаліях те, що така система є стабільною і вигідною. Україна матиме реальний шанс заявити про себе як про лідера систем зберігання енергії у Східній Європі. Для цього потрібні не тільки амбітні плани приватних компаній, а й правове регулювання, політична воля влади і заохочення з боку суспільства. Шлях до чистої енергії — це скоординовані дії всіх зацікавлених сторін, однією з яких є ми — споживачі енергії. Насамперед ми зацікавлені у тому, щоб мати запаси дешевої відновлюваної енергії, яка не забруднюватиме наше спільне довкілля.