Останні декілька років дедалі більше українських видавництв відкривають власні заклади: брендовані книгарні або об’єднані формати книгарень-кав’ярень. З одного боку, це може бути можливістю вести бізнес за власними правилами, не підлаштовуючися під умови інших магазинів. З іншого – це схоже на спосіб підвищити впізнаваність бренду, розбудувати власний імідж і сформувати лояльну аудиторію.
Про відкриття фізичних магазинів оголосили «Віват», UA Comix, Yakaboo, «Основи» тощо. Далі розширюють свої мережі «Видавництво Старого Лева», «Клуб сімейного дозвілля», «Моя книжкова полиця» тощо.
Журналістка Марія Бліндюк запитала видавництво «Основи», яке нещодавно оголосило про відкриття концепт-стору з баром, та видавництво «Моя книжкова полиця», яке починало з книгарні-кав’ярні, – яка залежність між закладом та іміджем, наскільки це прибутково та навіщо це все. А також дізналася у видавництва Vivat про строки окупності та об’єм вигоди.
Основи
Дана Павличко, директорка видавництва
Раніше в «Основ» був тільки офіс, чому вирішили відкрити також і концепт-стор?
Незалежно від пріоритетів у діяльності: перекладати філософські книги в 1990-х чи створювати артвидання зараз – ми збираємо навколо себе аудиторію однодумців. І нам завжди хотілося, щоби ми могли запропонувати не тільки придбати книги онлайн чи в просторах партнерів, а й у власній локації.
У 2016–2019 роках у нас уже був офіс, який водночас був і магазином, де можна було придбати наші книги. Але ми виросли з тогочасного формату.
У перспективі це спосіб розширити аудиторію видавництва чи спосіб реалізації книжок видавництва – це більше про імідж чи прибуток?
Наш новий концепт-стор – це радше про бажання мати локацію, де можна відчути атмосферу видавництва, побачитися з колегами чи друзями, провести гарно час в історичному центрі Києва.
Пріоритет видавництва – це мистецькі та артвидання, а їх хочеться гортати та бачити наживо, тож, нашою мрією було організувати простір, який доповнюватиме враження від нашої діяльності та розвиватиме її. Водночас наш онлайн-магазин залишиться, а концепт-стор стане окремим паралельним напрямом, який ми розвиватимемо. Напевно, для всіх бізнесів важливо зберегти ідеальне поєднання іміджевої історії та прибутку, ми не є винятком.
Чому ви вирішили поєднати книжковий магазин саме із винним баром?
Грамотне споживання вина виходить в Україні абсолютно на новий рівень. Люди більше цікавляться різними винами, вчаться правильно їх обирати та насолоджуватися їхнім смаком; справжній бум прийшов на натуральні вина.
Ми віримо, що такий же підхід аудиторії чекає й мистецькі та артвидання, які ми робимо. У нас доволі нестандартні для ринку теми та підходи: ми робимо книги про дивні балкони, мистецтво українських шістдесятників, церкви чи регулювальниць дорожнього руху Укрзалізниці.
Крім традиційних та натуральних вин, у нас ще будуть випічка та кава. Буквально зараз займаємося пошуком найкращих партнерів для цих напрямів. Тобто, ми насамперед готуємо локацію для відпочинку, де можна смачно перекусити, випити кави чи вина й погортати та придбати круті книги.
Як ви плануєте організувати простір?
Всередині простору будуть полиці з книгами, бар та столики. На стінах плануємо періодично влаштовувати невеликі виставки, пов’язані з проєктами видавництва. У теплі сезони біля закладу буде тераса зі столиками.
Чи плануєте проводити події в просторі?
Плануємо проводити виставки, дегустації вина та продуктів, презентації книг за можливості, але досі уважно слідкуємо за ситуацією з пандемією. Розповідатимемо про активності через сторінки концепт-стору в соцмережах.
Моя книжкова полиця
Наталія Моспан, засновниця книгарні-кав’ярні та видавництва
За декілька років після відкриття першого закладу «Моя книжкова полиця» ви вирішили відкрити однойменне видавництво. Який із цих бізнесів було легше вивести на прибуток?
Видавництво «Моя книжкова полиця» потрібно було як майданчик для невпинного росту та розвитку творчого потенціалу. Це як спосіб комунікації з нашими клієнтами через інноваційний освітній продукт. Ми працюємо над тими книгами, які діти будуть використовувати впродовж тривалого часу свого розвитку.
Окрім того, започатковуємо декілька цікавих напрямків, де книга стає інструментом для бізнесу. Наприклад, є реалізований проєкт із компанією Procter & Gamble – «Читаємо з памперсів». Це кейс інвестиції в інтелект з боку великого бізнесу. Було би круто, щоби держава забезпечувала таке, але поки що цю роботу виконує соціально відповідальний бізнес.
Із кожним кроком відчувала внутрішню потребу у створенні власного продукту, саме так з’явилося видавництво й кондитерська. Бо якщо все робиться в любові та з неймовірним прагненням, то воно обов’язково зазнає успіху. У мене це все було, тому доволі швидко вдалося вивести на прибуток і заклади, і видавництво. Видавництво створювалося вже з основою у вигляді книгарень, тому його швидше вивели на прибуток.
Перший ваш заклад відкрився в центрі Києва, два наступні – у спальних районах. Чи відрізняється успішність книгарень-кав’ярень, залежно від району?
Кожен наш заклад успішний і ми не розподіляємо їх на «успішний» чи «неуспішний». Суперкнигарні-кав’ярні на Пушкінській, на Русанівці й на Позняках особливі – кожна по-своєму. Ми не стоїмо на місці й постійно розвиваємося, щоби до нас заходило якомога більше нових відвідувачів, тому база клієнтів із кожним роком збільшується.
Заклади в спальних районах допомагають книжці бути ближчою до людей в сьогоднішніх реаліях. Тому відкриття в цих районах – це найкраще рішення. Ми працюємо для того, щоби достукатися до кожного через книгарні-кав’ярні поруч із домом.
Наскільки вигідніше відкривати книгарню-кав’ярню в центрі міста, зважаючи на вартість оренди та кількість продажів?
«Моя книжкова полиця» на Пушкінській – це найулюбленіше й найзатишніше місце. Багато наших постійних клієнтів знайомі з нашим брендом саме завдяки цій книгарні-кав’ярні.
Такі заклади мають бути й у центрі міста, й у спальних районах. У Києві в спальних районах досить мало привабливих комерційних приміщень. Нам пощастило знайти пропозиції на ринку оренди, які тепер мають назву «Моя книжкова полиця».
Вартість оренди приміщень у центрі чи в спальниках за одними й тими ж параметрами не сильно відрізняється, бо рівень цін у Києві майже однаковий.
Яке відношення між продажами на барі та продажами книжок у книгарнях-кав’ярнях «Моя книжкова полиця»?
«Моя книжкова полиця» – це насамперед книгарня, а потім кав’ярня. На першому місці в нас книги і пропорція продажів складає 70% книжок і 30% кави. Це відношення для мініформату закладу. Для максіформату – 50/50 книги й кава.
Як імідж книгарні-кав’ярні вплинув на продажі книжок вашого видавництва? І чи вплинув узагалі?
Звісно, імідж видавництва та книгарні-кав’ярні взаємопов’язані. Ми транслюємо в суспільство наші головні цінності, які з’являються в кожному продукті, який ми створюємо.
Починаючи з 2018 року, наші книжки ставали бестселерами, ще до їхнього виходу. Тобто у покупців вже сформувалося певне очікування, щодо наших книжок. Передумовою цьому став позитивний імідж книгарень-кав’ярень.
Vivat
Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва
Видавництво Віват має книгарні у Львові та Харкові. Для вас це спосіб розширити аудиторію видавництва чи джерело прибутку?
Зважаючи на актуальну наразі коронакризу, офлайн-книгарні не є безпосереднім джерелом доходу. І чимало зусиль докладається, щоби книгарні не перейшли до категорії джерела збитку. До 90% прибутку з’їдає оренда – це суттєва перешкода для ведення офлайн-продажів книжок. І Vivat, і інші видавництва та книготорговельні мережі змушені зачиняти книгарні.
Це пов’язано ще й з тим, що в Україні найменша кількість книжкових магазинів на душу населення. Тому наразі для Vivat офлайн-книгарні – це насамперед представленість бренду, можливість аналітики, та й узагалі спілкування безпосередньо з читачем, що дозволяє отримати максимум корисної інформації для дослідження трендів та читацьких уподобань.
У містах, де є книгарні, більше замовлень онлайн на сайті чи офлайн у крамниці?
Більше офлайн. Бо відвідування книгарні – це особливий ритуал для книгомана. Сама атмосфера, можливість посидіти, погортати книги – це емоція, за якою йдуть до офлайн-магазину. Книгарня – місце, де можна відпочити душею та натиснути на «паузу».
Чи зростала кількість замовлень онлайн за перший рік після відкриття фізичної книгарні?
За нашими даними кількість замовлень онлайн зросла, але є таке поняття як асоційовані продажі та впізнаваність бренду, тому точно пов’язати зростання онлайн-продажів винятково з відкриттям офлайн магазину було б некоректно.
Як швидко повертаються інвестиції в книгарню?
Варто розраховувати на повернення інвестицій за два роки. Туди входять витрати на ремонт, обладнання, орендні платежі за останній місяць тощо. Однак, із власного досвіду можу сказати – якщо за рік магазин не виходить в нуль, його доведеться зачиняти.
За яким принципом ви обираєте міста, в яких відкриваються книгарні?
Вибір міста для книгарні – одне з головних питань. Може бути високий трафік, але абсолютно нецільовий. Велику роль відіграє наявність паркування, сусідні заклади, район та його інфраструктура, наявність конкурентних книгарень поруч. Та навіть враховуючи всі ці критерії, неможливо повністю передбачити успішність відкриття магазину.
Попри загальносвітову (і українську також) тенденцію зростання онлайн-продажів, є також загальна криза традиційних книжкових мереж збуту. В Україні вона ще й зумовлена тим, що Книгарня «Є» й магазин електронних книг Yakaboo стабільно демпінгують ціни та ведуть патріотичні війни.
Отже, один із варіантів реалізації книжок видавництва – це власна книгарня. Це альтернатива прямим онлайн-продажам із можливістю вибудувати лояльну аудиторію. Оскільки здебільшого українські видавництва вважають найефективнішим каналом збуту власні стенди на книжкових виставках і ярмарках, книгарні відіграють роль таких стендів, але впродовж усього року.
Досвід видавництва Vivat демонструє, що фізична книгарня не дає суттєвого прибутку, утім і не є збитковою. Проєкт окуповується протягом двох років, а потім слугує важливим джерелом дистрибуції на ринку, де покупці звикли купувати книжки офлайн.
