В Україні потроху переводять підприємців у ритейлі на реєстратори розрахункових операцій (або ж “каси”): це означає, що коли підприємець щось продає, приміром, в інтернеті, він не просто має давати покупцеві чек, але й звітуватися про це в податкову. З січня 2022 року майже усі ФОП 2-4 групи, які чимось торгують, матимуть перейти на використання РРО. Рада може знов відтермінувати цей перехід, але шанси — не дуже великі. AIN.UA розповідає, що зміниться з січня та як ФОПам до цього підготуватись.

Передісторія: про що взагалі йдеться

Ще з 2019 року в Україні йде фіскальна реформа: усіх підприємців, які чимось торгують в інтернеті чи офлайн, та оформлені як ФОП 2-4 групи, переводять на касові апарати.

Але цей перехід — поступовий, наприклад, минулого року Рада проголосувала за законопроект, що відкладав обов’язкові РРО для ФОПів до січня 2022 року. Після того, як цей проект набув чинності, фактично у 2021 році касові апарати стали обов’язковими лише для магазинів, що продають складну техніку, ліки або ювелірку. Там ще працювали обмеження по обороту (до 220 мінімальних зарплат на 1 січня звітного року).

На разі ситуація така, що з 1 січня 2022 року усі ФОП 2-4 групи, які отримують оплату від покупців за товари чи послуги, мають переходити на РРО. У Верховну Раду внесли кілька проектів, що знову відтерміновують цей перехід до 1 січня 2023 року. Це — проекти №5866 та №6348, але вони не пройшли навіть перше читання. А за розкладом парламенту, йому лишився лише тиждень роботи до Нового року, тож шанси на відтермінування — доволі примарні.

Що міняється з січня

Як AIN.UA пояснювала Ольга Пушко, бухгалтер компанії з автоматизації ресторанів Poster, з 1 січня 2022 року, усі ФОП на 2-4 групі, оформлені на “спрощенці”, які отримують оплату готівкою банківською картою, жетонами, талонами, мають переходити на РРО. Сюди потрапляє весь ресторанний бізнес та ритейл, включаючи інтернет-магазини.

Хто позбавлений обов’язку використовувати РРО?

«З 1 січня 2022 року, лише ФОПи 1-ї групи, до яких відносяться, підприємці які не використовують працю найманих осіб, що здійснюють виключно роздрібний продаж товарів або надають побутові послуги населенню можуть не використовувати РРО (пп. 296.10 ПКУ)», — говорить Андрій Барбашин, юрист Trustme Law Firm.

Це AIN.UA підтвердила і СЕО бухгалтерсько-консалтингової компанії WeDoITBM Олена Матвійчук: за її словами, необхідність застосовувати РРО поширюється в тому числі, на інтернет-торгівців-ФОП, у разі, якщо вони:

  • надають можливість сплатити покупку на веб-сайті;
  • оплата товару відбувається за допомогою платіжної карти;
  • або якщо підприємець отримує оплату за товар у готівковій формі.

Важливо: як багато разів підкреслювала і податкова, й інші відомства, це правило не стосується тих, хто приймає безготівкову оплату (на підприємницький рахунок чи рахунок юрособи банківським переказом або ж через касу банка). Тобто, умовному програмісту, дизайнеру або юрконсультанту, що оформлений як ФОП, реєстратор розрахункових операцій не потрібен. Подивитись список ФОП, які не мають встановлювати РРО, можна подивитись у ст. 9 Закону про РРО.

Це підтверджує й юрист Андрій Барбашин: якщо це — B2B, де ФОПи працюють один з одним або іншими юридичними особами, й усі розрахункові операції проводяться за допомогою банків, то РРО з високою ймовірністю їм не знадобиться. Але якщо модель бізнесу — B2C та ФОПи здійснюють переважно роздрібну торгівлю, в таких випадках РРО знадобляться. До такої категорії належать: заклади харчування, магазини одягу, побутової техніки та текстилю, готелі, салони краси, СТО, туристичні агентства тощо.

Олена Матвійчук також досить помірно оцінює шанси того, що РРО для ФОП знову перенесуть на рік:

«Наразі в ВРУ зареєстровано декілька законопроектів щодо відтермінування РРО до 01 січня 2023 року. Але позиція голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетьманцева є зовсім протилежною, він зазначає що система фіскалізації набуде чинності з 1 січня 2022 року, вона проста і дуже доступна. Платникам податків, при наявності розрахункових операцій, необхідно підлаштовуватись під зміни та готуватися до використання в своїй діяльності РРО, адже облік та податковий контроль посилять», — говорить вона.

Які бувають РРО та де їх взяти

AIN.UA багато разів писав про те, як працюють РРО і як їх собі підключити, тож нагадаємо основне.

Реєстратори розрахункових операцій у класичному вигляді — це касові апарати, які продавець використовує для оформлення покупок, видачі чека, і для обліку касових операцій. Як розповідає податковий консультант Ольга Пушко, вони загалом бувають кількох видів, фізичні:

  • Кнопкові касові апарати старого взірця.
  • Фіскальні реєстратори, що зовні на принтери, які потрібно підключати до системи автоматизації компанії.

А також програмні — це звичайна програма, яка працює з телефону або планшета і автоматично надсилає дані до податкової хмари. Вони можуть бути різних видів:

  • Телефон або планшет + безкоштовна програма від податкової «ПРРосто», вона працює на Android і Windows, продукт під iOS ще в розробці.
  • Пристрої 3 в 1 від сторонніх постачальників — принтер, термінал із встановленою програмою «ПРРосто» або подібним мінімальним софтом.
  • Програмні РРО, інтегровані із системами автоматизації закладів та магазинів.

Програмні РРО зручніші за свої фізичні аналоги, зокрема за швидкістю підключення та роботи. Пушко наводить приклад, коли один з клієнтів компанії-ресторан використовував фізичний реєстратор МІНІ-ФП, який треба було перепрошити до 1 жовтня 2021 року. Ресторан подав заявку наприкінці вересня і чекав на свою чергу три тижні.

Раніше AIN.UA випускав підбірку програмних РРО, які можна підключати магазинам, вони є безплатні (як той самий сервіс від податкової) або ж за підпискою. Програмні РРО потрібно реєструвати у податковій, детальну інструкцію, як це робити, ми публікували раніше.

Яка відповідальність за невиконання цих вимог?

За словами юриста Андрія Барбашина, санкції до ФОП, що порушили ці вимоги, можуть застосовуватися після перевірки, яка встановила, що операції проводять без РРО.

Штрафи встановлені у таких розмірах:

  • 100% вартості товарів (робіт, послуг) у разі першого порушення;
  • 150% вартості товарів (робіт, послуг) за кожне повторне порушення.