Що чекає на українську IT-індустрію у 2022 році та як підготуватися. Поради юриста
Юрист Максим Носарєв в своїй колонці для AIN.UA розповів, які виклики постануть перед українськими IT-компаніями а підприємцями і що робити, щоб мінімізувати їх наслідки.
Для IT-індустрії рік, що минає, був сповнений очікування запуску Дія City. Як це працюватиме? Вступати чи не вступати? Також немало CEO з IT стикнулися з кризою кадрів: замовлення є, а виконувати їх нема кому. Багатьом компаніям довелося передивитися структуру бізнесу, аби надійніше захиститися від претензій з боку численних контролюючих органів, в тому числі іноземних.
Власне, ці ж виклики перейдуть і у 2022 рік. Проте, якщо у 2021 вони застали нас зненацька, у 2022 році ми вже можемо підготуватися до життя в оновлених реаліях.
Виклик #1. Перегрітий ринок праці
Українська IT-індустрія розвивається неймовірними темпами. Причому ковід та локдауни цьому тільки сприяють. Багато бізнесів (не тільки IT, а й з інших сфер) змушені переходити на дистанційку. Їм важливо зберегти елементи контролю, управління проєктами. Це підштовхнуло їх активніше застосовувати IT-технології в широкому сенсі.
Виріс попит на продукти IT-індустрії. У компаній з’явилися ресурси, аби виконувати більше замовлень. Вони починають активніше рекрутити фахівців. Багато моїх клієнтів описують ринок як “кривавий”: великі компанії, не соромлячись, перманюють розробників у більш дрібних. На днях у однієї харківської IT-компанії більш великий конкурент за раз схантив 10 співробітників.
Фахівці почали отримувати більше оферів, відповідно – підвищувати власну вартість. Зарплати в індустрії ростуть. Не всі компанії можуть дозволити це собі. У таких ситуація доходить до критичної: люди розбігаються, працювати нема кому.
Ця проблема більше за інші фактори впливала в 2021 році на рішення фаундерів і СЕО IT-компаній. В 2022 вона буде ще набирати обертів.
До чого це приведе?
- Вже в найближчий час це виллється в поляризацію українського IT-ринку. Великі компанії витягнуть максимум людських ресурсів з малих і частини середніх. Тому великий бізнес стане ще більшим. А для дрібних компаній настануть буремні часи, комусь доведеться навіть піти з ринку через втрату можливості конкурувати.
- Набере обертів тренд купівлі-продажу спрацьованих команд і цілих компаній. Кількість M&A угод (злиття і поглинання) значно збільшиться.
- В Україні з’явиться більше закордонних IT-фахівців.
Як підготуватися
Нестачу потрібних розробників, інших фахівців відчують в тій чи іншій мірі всі гравці українського IT-ринку. Відповідно, задача кожної компанії, в першу чергу, стати більш привабливим роботодавцем. Також можна пошукати місця, де є менш вибагливі, але не менш професійні розробники – і запросити їх до себе в команду. Для цього як юрист я раджу:
- Мудро передивіться зміст ваших договорів з працівниками. Приберіть з них найбільш гострі місця, які можуть кардинально відбити бажання у фахівця стати частиною вашої команди.
Я ні в якому разі не закликаю позбутися важливих елементів безпеки, аби набрати працівників. Але якщо у вас там є щось на кшталт штрафів у $50 000 та інші драконівські вимоги, їх варто пом’якшити, збалансувати, зробити максимально адекватними ситуації.
- Зверніть увагу на працівників з інших країн. Є країни, в яких розробники коштують приблизно стільки ж, як українські, а іноді навіть дешевше.
Наприклад, знайти фахівця в Польщі, витратити гроші на його релокацію або хороший договір про дистанційну роботу, виплачувати йому середньоринкову зарплату вийде дешевше, ніж працювати з таким же розробником з України.
Знаю, що багатьох лякає процес релокації працівників, вся ця бюрократична невизначеність в наших міграційних службах і посольствах. Але зараз юркомпанії надають послугу релокації “під ключ”. І якщо знайти досвідчених саме в цій справі юристів, то даний челендж проходить з мінімальним залученням вас як роботодавця.
- Як варіант підсилення бренду роботодавця – юридичні консультації з особистих питань для членів команди. В решті решт, не зарплатою єдиною живуть люди. Ви укладаєте договір на абонентське обслуговування з юркомпанією. І будь-хто із ваших працівників може отримати первинну консультацію з приводу особистої проблеми.
У випадку ДТП, заміни лічильника на воду (угу, і з таким звертаються), купівлі житла тощо людям складно знайти юриста. А так вони можуть звернутися до адвокатів, яким довіряє їхня компанія. В порівнянні з іншими типовими інвестиціями в бренд роботодавця цю точно оцінять члени вашої команди.
Виклик #2. Старт Дія City
Дія City як спеціальний правовий режим для IT індустрії стартує в 2022 році. Не дивлячись на те, що про неї багато говорять, пишуть і розмірковують – вона залишається досить темною конячкою.
14 грудня Верховна Рада нарешті ухвалила Закон, який є податковою частиною режиму Дія Сity. Як і очікувалось, він передбачає:
- можливість сплачувати податок на виведений капітал — 9%;
- податок для фізичних осіб — 5%;
- ЄСВ з однієї мінімальної зарплати;
- військовий збір — 1,5%;
- можливість залучати ФОП для виконання робіт/надання послуг протягом наступних 3-х років з поступовим збільшенням податкового навантаження.
До чого це призведе?
Ніхто толком не розуміє, як це буде працювати і які наслідки матиме. З одного боку, все виглядає досить позитивно і багатообіцяюче. А з іншого, є сумніви, чи не стане запуск Дія City підґрунтям для терору з боку держави по відношенню до тих, хто в неї не вступив? Влада запевняє, що не стане. А як буде насправді – зараз зі 100% впевненістю не знає ніхто.
Як підготуватися
Однозначно всім рекомендую розглянути для себе можливість вступу до Дія City. Тим, хто впевнений, що не буде зараз точно вступати до нового правового режиму, раджу підготувати лінію оборони на випадок нездорової активності контролюючих органів.
1. Тим компаніям, які приймуть рішення вступати, я рекомендую робити це в так званому тестовому варіанті. Якщо зараз у вашому бізнесі задіяні умовно 100 працівників, для початку більш безпечно буде створити юрособу і найняти на роботу команду, наприклад, з 15 ваших розробників (для резидентства в Дія City потрібно не менше 9). Зайдіть такою юрособою в Дія City, і подивіться, як події будуть розвиватися далі. Якщо все буде добре, то компанія завжди може донайняти працівників – збільшити свою присутність в Дія City.
А якщо виявиться, що все погано, то і розміри ваших ризиків будуть значно меншими, і наслідки виходу – менш болючими. Адже якщо ви увійдете до Дія City одразу повністю, а з часом почнуться якісь проблеми: зміняться умови, законодавство, чи ви зрозумієте, що воно вам не підходить – опинитеся в досить невигідному положенні. Ви вже відкрили перед державою, що ви – компанія з певною структурою і кількістю працівників. Це може стати причиною більш активних перевірок вас після виходу, донарахування податків, інших неприємних наслідків.
2. Компаніям, як не планують ставати резидентами Дія City, і не мають безпечної структури бізнесу, рекомендую структуруватися в коворкінг.
3. Компаніям, які не збираються до Дія City і вже структуровані в коворкінг, важливо зараз провести його аудит. Оцініть, наскільки ця структура відповідає поняттю і процесам такого бізнесу.
Виклик #3. Перший звітний період по КІК
Багато українських IT-бізнесів мають у своїй структурі іноземні компанії. Вони працюють за правилами країни реєстрації, там же сплачують податки.
Україна тривалий час досить байдуже ставилася до такого стану речей. Але світова спільнота почала боротьбу за прозорість оподаткування між країнами. Одна з задач цієї боротьби – зупинити використання іноземних компаній з метою зменшення оподаткування бізнесу. Україна як частина світової спільноти приєдналася до плану BEPS (Base erosion and profit shifting) – план дій щодо протидії розмиванню бази і виводу прибутку з-під оподаткування, прийнятий ОЕСР (Організація економічної співпраці та розвитку).
В рамках цього руху в Україні вже запрацювало правило КІК (Контрольованих іноземних компаній). Воно у всіх країнах однакове: прибуток КІК дообкладає податком та держава, податковим резидентом якої є особа, що контролює компанію, пропорційно до її частки в ній.
Перші звіти по КІК потрібно буде подавати у 2023 році за результатами 2022. А значить, багатьом IT бізнесам, які мають в своїй структурі іноземні складові, вже сьогодні варто бути готовими до цих змін.
До чого це призведе?
В 2022 році IT-індустрія ще не відчує в повній мірі дію правила КІК. Хтось підготувався і закрив або впорядкував іноземні компанії свого бізнесу. І діяти на випередження – єдине правильне рішення.
Інші власники офісів за кордоном впевнені, що їх це не стосується, а тому і не готуються звітувати і сплачувати податки за новими правилами. Таким я нагадаю, що декларувати свої КІКи в українських податкових органах всеодно потрібно, навіть якщо така компанія не веде діяльність і не має прибутку.
Тому я всіх IT-підприємців закликаю в будь-якому разі згадати про правило КІК і оцінити з цієї точки зору свій бізнес. За потреби – переструктурувати.
Як підготуватися
Позбуватися КІКів у терміновому порядку ще можна, але це вже вас не врятує – звітувати у 2023 році за 2022 все одно доведеться. Ще є час аби переструктурувати ваш КІК, перенаправити фінансові потоки, змінити щось в його роботі таким чином, щоб він не потрапляв під оподаткування за правилом КІК. Дати тут єдину універсальну пораду неможливо. Але як мінімум, обговоріть з вашими юристами:
- чи підпадають іноземні компанії вашого бізнесу під правило КІК?
- якщо підпадають, то чи будуть до вас застосовуватися податкові донарахування в Україні?
- оцініть, чи є економічний сенс і далі володіти цією компанією/компаніями в тому вигляді, в якому вони зараз?
- чи не буде вигідніше переструктуруватися і вести бізнес повністю в Україні?
І вже відповідно до отриманих даних, приймайте безпечні і вигідні для вашого бізнесу рішення.
Такими будуть 3 основних челенджі української IT-індустрії в 2022 році. Бажаю всім пройти їх мудро, гідно і з вигідними результатами – аби ваші справи були в порядку!
Автор: Максим Носарєв, IT-адвокат, засновник юридичної компанії Tretten Lawyers
Коментарі | 0